"Як відчув, що можу воювати, повернувся в підрозділ", — закарпатський військовий, який на Донеччині отримав поранення

Юрій "Тор" — військовий 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Чоловік служить за контрактом. На Донеччині військовий отримав поранення, після лікування повернувся на фронт. Його історію розповіли на Facebook-сторінці Закарпатської бригади.

Юрій родом із Мукачівського району. У 128-ій окремій гірсько-штурмовій бригаді служить з 2016 року. Розповідає: "Постійно в розвідці. Наш підрозділ завжди на найнебезпечніших ділянках фронту. На Донеччині ми стояли проти "вагнерів". Їхня група штурмувала нашу посадку, кілька товаришів загинули. І ми пішли в контратаку, щоб забрати тіла. Почався ближній бій, у ході якого восьмеро "вагнерів" перетворилися на 200, а один здався в полон. Він зробив правильний вибір – захотів жити. Це був колишній зек, котрий раніше сидів за розбій, а зараз виглядав як бомж. Із групи тих, кого посилають як "м'ясо".

"Полонений розповів, що старші знущаються з них, майже не годують, а перед штурмом позаду ставлять загороджувальні загони з кулеметників. І якщо хтось побіжить назад, його "обнуляють". На кількох 200-х "вагнерах" була українська піксельна форма, вони знімають її з наших убитих. Під час першого штурму загинув наш хлопець, і коли ми відбили "вагнерів", із нього встигли зняти форму й берці", — пригадує військовий.

Читайте також: "Війна стосується кожного": історія військового 128-ї Закарпатської бригади

"Якщо "вагнерам" вдається зайняти наші позиції, вони починають їсти наші сухпаї, настільки погано їх годують. Ми знали це й раніше, полонений тільки підтвердив відомий факт. Його здали в штаб, а далі передали контррозвідникам. Крім "м’яса" у "вагнерів" є спецура. Вона має новітнє спорядження, зброю й воює по-іншому, професійно", — додав Юрій.

На Донеччині військовий потрапив під обстріл із "Градів" та отримав поранення. Розповідає: "Йшов з офіцером, і один зі снарядів вибухнув за три метри позаду. Офіцер, на жаль, загинув, а мене врятувала "броня". Чотири осколки прошили каску, але втратили силу й не змогли пробити голову. Я потрапив у госпіталь, довго лікувався. Але як тільки відчув, що можу воювати, не чекаючи дозволу лікарів, сам повернувся в підрозділ. Бо розумів, що хлопці стомлені, їм потрібна підмога", — розповів військовослужбовець.

За особисту мужність і героїзм, виявлені з початку повномасштабного вторгнення Росії, боєць-розвідник 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади Юрій нагороджений орденом "За мужність" 3 ступеня.

  Надіслати другу