Міжнародний проєкт для пом’якшення змін клімату стартує в Ужгороді

В Ужгороді партнером проєкту виступає УжНУ, у Польщі – Люблінський університет ім. Марії Склодовської-Кюрі.

Як розповіла у коментарі Varosh кандидатка біологічних наук, екологиня Оксана Станкевич-Волосянчук, основною метою проєкту WaterGarden є розробка практичної стратегії й рішень щодо пом’якшення змін клімату.

Зокрема, в межах проєкту передбачено створення системи моніторингу екологічних, метеорологічних та гідрологічних умов в Ужгороді та Любліні, впровадження пілотних заходів з адаптації до зміни клімату, освітні заходи, спрямовані на популяризацію ефективних рішень для пом’якшення негативного впливу зміни клімату та спільно розроблені кліматичні рішення для міст та приватних домогосподарств.

Європейський досвід і його адаптація в Україні

Оксана Станкевич-Волосянчук розповідає: адаптація до змін клімату міст, населених пунктів, урбосередовища вже давно відбувається у містах Європи. Адже проблема, пов’язана із глобальними змінами клімату нині актуальна для всього світу.

«Адаптаційні кліматичні плани мають практично всі міста Європи. Зараз щось подібне розробляють також окремі українські міста. Ми ж говоримо вже про практичну апробацію такого плану для Ужгорода, спрямованого на управління дощовими водами. За поширеною практикою, після дощу вода йде в каналізацію і все. І в певні періоди фахівці в усіх галузях, зокрема і в урбаністиці, стикаються з тим, що води немає. І для того, щоб, наприклад, якось навіть фонтан запустити, воду доводиться брати з центрального водогону», – каже науковиця.

Тож основною ідеєю проєкту є напрацювати рішення, за якими дощова вода зберігалася б у місті для подальшого її використання: як для поливу рослин, вулиць, так і для зволоження середовища.

Дощові канали, освітня стежка та інсталяції у ботсаду  

Ключовою локацією проєкту стане ботанічний сад УжНУ. Тут створять кліматичний інформаційно-освітній центр, що стане демонстраційним майданчиком для природоорієнтованих рішень.

Тут створять простір, де люди зможуть побачити, як саме можна зберігати дощову воду в місті. Наприклад, через «дощові канави» – спеціально облаштовані ділянки із дренажем і рослинами, які акумулюють воду під час злив, а потім повільно віддають її довкіллю.

На території саду з’являться газони з різнотрав’ям, дощові канави, освітня стежка та інсталяції, що пояснюють функціонування кожного елементу. Студенти проводитимуть екскурсії для школярів.

Також для студентів біологічного факультету будуть розроблені 2 відповідні освітні програми.

Дощова канава. Фото: https://nbs.wwf.ua/

Дощова вода як ресурс

Загалом проєкт WaterGarden зосереджений на переосмисленні управління дощовими водами в містах.

«Сьогодні після дощу вода одразу стікає в каналізацію й зникає. Але вона може залишатися у місті – для поливу, фонтанів, для охолодження. У місцях, де традиційно накопичується вода – біля тротуарів, доріг – її можна спрямувати у спеціальні дреновані заглиблення. І не в каналізацію, а в такі біоінженерні об’єкти – дощові канави або сади», – каже Оксана Станкевич-Волосянчук.

Пояснює: дощові канави та сади – це спеціальні ділянки, які викопують на певну глибину, здійснюють дренаж і прокладають водонепроникною плівкою, щоб вода нікуди «не втікала».

Далі їх засипають ґрунтом і висаджують на об’єктах рослини. Такі елементи озеленення мають дві мети: забрати воду з тротуарів проїзної частини тоді, коли її забагато, а також зберігати в собі воду на період посухи, коли тривалий час немає дощів.

Таким чином, дощова вода залишається в урбосередовищі та відіграє важливу роль в його «оздоровленні»: поступово випаровуючи воду, рослини кондиціонують та зволожують довкілля.

Збір даних щодо якості повітря

Окрім демонстраційних зелених рішень, проєкт передбачає моніторинг якості повітря та температурного режиму міста. У різних районах Ужгорода за допомогою переносних приладів буде вимірюватися загазованість і кліматичні параметри. Також заплановано використання тепловізійної зйомки з дрона для фіксації перегрітих ділянок міста.

«Коли ми зберемо ці дані, зможемо зробити мапу міста з проблемними зонами. І вже потім рекомендувати, де потрібно збільшити озеленення, влаштувати дощові канави, змінити матеріал покриття тощо», – каже Оксана Станкевич-Волосянчук.

Проєкт також має прикладну цінність для муніципалітетів та мешканців приватних будинків. Так, організатори створять каталоги природоорієнтованих рішень, які стануть в пригоді у плануванні скверів, дворів, житлових кварталів та навіть приватних домогосподарств.

«Ці ефективні рішення вже давно працюють в Словаччині, Польщі, Чехії. Ми їх адаптуємо, апробуємо, а далі зможемо запропонувати для ширшого впровадження», – розповіла експертка.

Дощові парки в Enghavepark, Копенгаген, Фото: tredjenatur.dk

Проєкт «Водозберігаючі рішення для пом’якшення впливу зміни клімату» (WaterGarden) впроваджується у рамках програми Interreg NEXT Poland – Ukraine, яка фінансується ЄС.

Тетяна Клим-Кашуба, Varosh