Українці найбільше довіряють ЗСУ, найменше — податківцям — Gradus Research

Українці найбільше довіряють Збройним силам України. Про це свідчать результати квітневого соціологічного дослідження компанії Gradus Research “Суспільно-політичні настрої під час повномасштабного вторгнення військ РФ на територію України”.
За даними соціологів, на першому місці у рейтингу довіри до інституцій — ЗСУ, яким довіряють 69% респондентів.
Друге місце посідає президент України Володимир Зеленський. Йому довіряють 49% опитаних громадян.
На третьому місці за рівнем довіри — волонтерські організації, яким довіряють 27% респондентів.
20% опитаних довіряють лікарям, 16% — благодійним організаціям, 12% — Національній поліції.
Кабінет міністрів викликає довіру у 9% респондентів, Національний банк — у 6%, Верховна рада — у 5%.
Державна митна служба, Міністерство фінансів і судова система отримали довіру 2% опитаних громадян.
Найменше ж довіряють Державній податковій службі. Їй довіряє 1% учасників опитування.
Водночас 8% респондентів заявили, що не довіряють жодній із цих інституцій.
Опитування Gradus Research “Суспільно-політичні настрої під час повномасштабного вторгнення військ РФ на територію України” за квітень 2023 року. Фото: з сайту Gradus Research
У межах проєкту “Градус суспільства під час війни” організація Gradus Research провела вісім хвиль опитування українців під час повномасштабної війни. Перша хвиля була наприкінці лютого 2022 року. Нинішня восьма хвиля проводилася 24-25 квітня, під час неї 1000 респондентів заповнили анкету у спеціальному мобільному додатку. Опитували чоловіків та жінок віком від 18 до 60 років, що мешкають в містах України з населенням 50 тисяч жителів і більше.
Тим часом, за даними результатів опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова з 22 лютого по 1 березня 2023 року, рівень довіри до ЗСУ серед громадян зріс до майже 100%. Зазначалося, що найчастіше довіра висловлюється до Збройних Сил України (їм довіряють 96% опитаних), волонтерських організацій (88%) та добровольчих загонів (87%).
До теми
- У Ставного є план. І не один. Як жити під час війни у селі і бачити перспективи
- "Дивлюсь на них і розумію, що все зробив правильно". Історія закарпатця, який став опікуном для трьох дітей
- Закарпатська міфологія на картах таро: як художниця з Ужгорода популяризує український фольклор за кордоном
- Гідні умови праці й зарплата, як у сусідів із ЄС: підготувати й утримати фахівців
- "Синевирське диво" під час війни. Як правильно зробити бізнес на вівцях, а репутацію - на ефективному керівництві
- Як ветеранам повернутися до цивільного життя й роботи: досвід Семена Махліна
- Меблі лікаря Новака, старовинні медичні інструменти та шеврони: експонати Музею історії Закарпатської обллікарні
- Історія однієї картини: «Верховинське село» Антона Кашшая
- «Собака для ветерана»: історія Дмитра та його улюбленця Блека
- Удочерили трьох сестричок і завели козу. Родина з Київщини кардинально змінила життя на Закарпатті, і не тільки своє
- «Полон — це дрібниці, найстрашніше — бачити, як гине Маріуполь»: історія захисника Азовсталі Геннадія Збандута
- Сьогодні на Закарпатті стартує Український тиждень імунізації
- Михайло Маркович: «За старими фотографіями — велика історія і зниклий світ, який треба відкривати»
- «Велика Паладь-Нодьгодош»: перше відкриття прикордонного КПП за 20 років. Як працюватиме і розвиватиметься новий пункт пропуску на Закарпатті?
- Плямисті олені, 57 гектарів і пантокрин: ферма, якої нема більше ніде в Україні
- Кавування по-закарпатськи у ветеранській кав’ярні Gato: історія Михайла Кузьми “D2”
- Закарпаття спільно з Румунією та Угорщиною організує освітні заходи для школярів та вчителів
- “Вуйко Еко”: як ветерани Вуйко, Грузин і Директор на Закарпатті крафтовий бізнес започаткували
- Нести вантаж війни легше удвох: історії любові й боротьби
- Книги, які найчастіше купували в Ужгороді від початку 2025 року
До цієї новини немає коментарів