На факультеті інформаційних технологій УжНУ відбулися публічні лекції відомих українських учених

Першого травня на запрошення завідувача кафедри інформаційних управляючих систем та технологій ФІТ УжНУ Олександра Міци факультет відвідали Петро Стецюк, завідувач відділу Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАНУ (лекція на тему «Двоетапна транспортна задача та її модифікації», підготовлена у співавторстві зі старшою науковою співробітницею Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАНУ Ольгою Хом’як), Олексій Бичков, завідувач кафедри Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка (тема лекції «Принцип Барбари Лісков в об’єктно орієнтованому програмуванні»), та Сергій Доценко, доцент Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка (прочитав дві лекції: «Внесок задач аналізу даних у перемогу над нацизмом» та «Інтелектуальні комп’ютерні ігри та головоломки»).
Відкриваючи захід, завідувач кафедри інформаційних управляючих систем та технологій Олександр Міца процитував вислів Вінстона Черчилля про те, що інформація – це нафта 21 століття, і всі, хто володіє інформацією, володіють світом. «Ми стараємося мудрих людей слухати. І розуміємо, що треба запрошувати в наш край ще більше лідерів думок, фахівців у своїй галузі, які добре знають останні тенденції, розуміються на різних напрямках, що в майбутньому будуть дуже перспективними. У нас різні теми, різні спрямування, і всі досить цікаві. Як підтверджує досвід, те, що ми робимо, завжди приносить великі плоди», – зауважив професор Олександр Міца.
Доктор фізико-математичних наук Петро Стецюк, який за понад двадцять років співпраці з Ужгородським університетом виголосив тут не одну наукову доповідь і прочитав чимало лекцій, цього разу поділився знаннями про двоетапну транспортну задачу, про задачу Монжа, яка виникла під час побудови фортифікаційних споруд.
«Ми будемо вести ще більшу наукову, науково-педагогічну співпрацю з Ужгородським університетом. Бачу більше студентів, які зацікавлені в наукових дослідженнях. Тому думаю, що будемо робити спільно з вашим університетом щось оптимізаційно-прикладне з орієнтацією на проблеми інформатики», – анонсував Петро Іванович.
Доктор технічних наук, завідувач кафедри програмних систем і технологій Київського національного університету ім.Т.Г.Шевченка професор Олексій Бичков зауважив: «Мені дуже подобається Ужгород, приємні враження від Ужгородського університету, тут дуже затишно. Студентська аудиторія під час лекції була уважною. Добре, що наприкінці зустрічі ставили запитання, була дискусія». Професор розповів про принцип Барбари Лісков в об’єктно орієнтованому програмуванні, який дозволяє позбутися ряду помилок, що іноді виникають, але не є очевидними.
Сергій Доценко, кандидат технічних наук, доцент Київського національного університету ім.Т.Г.Шевченка, розкрив упродовж своїх лекцій дві досить широкі теми: перша пов’язана з аналізом даних періоду Другої світової війни (які принципи застосовані і як ішла обробка різної інформації), друга стосувалася комп’ютерних інтелектуальних ігор.
Сергій Доценко зазначив: «Читати лекції приїжджаємо вже багато разів. В Ужгородському університеті прекрасно приймають, студенти дуже зацікавлені, завжди ставлять цікаві запитання. Сьогодні я розкрив дві теми. Перша стосується внеску математики, аналізу даних у перемогу над нацизмом. Сподіваюся, що прикладні військові задачі, які розв’язували математики країн-союзниць під час Другої світової війни, будуть Україні корисні в нашій боротьбі, в нашій перемозі над нацизмом 2.0. Друга лекція присвячена інтелектуальним комп’ютерним іграм і головоломкам. Інтелектуальні комп’ютерні ігри можуть бути корисні – вони здатні зацікавити дітей, розвинути просторове і логічне мислення. Це може бути корисним людині будь-якого віку для організації змістовного дозвілля».
Докладніше про публічні лекції – у відео.
До теми
- «В дитинстві я лазив на стрімкі скелі за едельвейсами, а тепер ношу едельвейс на шевроні нашої бригади…» Історія Степана, бійця 128-ї бригади
- Археологи завершили розкопки у Мукачівському замку "Паланок". Знайшли унікальні артефакти (ФОТО, ВІДЕО)
- «У мене дома молодший брат, йому 6 років. Я воюю за нього…» Історія Артема, бійця 128-ї бригади
- «Я готова й далі служити в ЗСУ, тільки б моя дитина не бачила всього цього, тільки б їй не довелося воювати…» Історія військової 128-ї бригади Таміли
- «Під час штурму росіяни захопили сусідній бліндаж за 25 метрів від нас. Ми знищили всіх…» Історія військового 128-ї бригади Дмитра
- «Своїм «Браунінгом» я розвернув ворожу колону, яка пішла штурмом на наші позиції…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Строкова служба й бойовий підрозділ на війні – це два різні світи". 22-річний боєць 128-ї бригади про особливості армійського життя
- «Я найстарший у бригаді, мені скоро 60, але за фізичною підготовкою можу дати фору набагато молодшим хлопцям. Стара закалка…» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- «У Норвегії під вартою краще, ніж у Росії на волі»: історія бійця Столяра з 128-ї бригади
- «Я міг би стати офіцером, але краще залишуся солдатом. Люблю бойові виїзди, адреналін, двіж…» Історія бійця 128-ї бригади Тимура
- «У своєму підрозділі ми живемо сім’єю – тут братерство, а не статутщина…» Історія бійця 128-ї бригади Богдана
- «Мені є за кого воювати – шестеро дітей. Наймолодша донька народилася минулого місяця…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- «Я українець і готовий життя покласти за своїх дітей…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- «В пікіруючому польоті скидаю вибухівку прямо у ворожий бліндаж…» Історія бійця 128-ї бригади Романа
- «За три виїзди в мене було п’ять підривів на протипіхотних мінах…» Історія бійця 128-ї бригади Олега
- «Діти – моя найбільша мотивація, я тут, щоб росіяни не дійшли до мого дому…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- Від сцени до лінії фронту: історія актора Мукачівського драматичного театру Євгена Човбана
- «Чи виконав я свою місію – відомстив за батька? Поки ні, буду воювати до закінчення війни…» Історія Владислава, бійця 128-ї бригади
- «Я довіряю своєму підрозділу, ми працюємо як злагоджений механізм…» Історія бійця 128-ї бригади Сергія
- «Я не рахую свої трофеї, але це сотні знищених цілей. Моє головне завдання – прикрити нашу піхоту…» Історія бійця 128-ї бригади Івасика
До цієї новини немає коментарів