На факультеті інформаційних технологій УжНУ відбулися публічні лекції відомих українських учених

Першого травня на запрошення завідувача кафедри інформаційних управляючих систем та технологій ФІТ УжНУ Олександра Міци факультет відвідали Петро Стецюк, завідувач відділу Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАНУ (лекція на тему «Двоетапна транспортна задача та її модифікації», підготовлена у співавторстві зі старшою науковою співробітницею Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАНУ Ольгою Хом’як), Олексій Бичков, завідувач кафедри Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка (тема лекції «Принцип Барбари Лісков в об’єктно орієнтованому програмуванні»), та Сергій Доценко, доцент Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка (прочитав дві лекції: «Внесок задач аналізу даних у перемогу над нацизмом» та «Інтелектуальні комп’ютерні ігри та головоломки»).
Відкриваючи захід, завідувач кафедри інформаційних управляючих систем та технологій Олександр Міца процитував вислів Вінстона Черчилля про те, що інформація – це нафта 21 століття, і всі, хто володіє інформацією, володіють світом. «Ми стараємося мудрих людей слухати. І розуміємо, що треба запрошувати в наш край ще більше лідерів думок, фахівців у своїй галузі, які добре знають останні тенденції, розуміються на різних напрямках, що в майбутньому будуть дуже перспективними. У нас різні теми, різні спрямування, і всі досить цікаві. Як підтверджує досвід, те, що ми робимо, завжди приносить великі плоди», – зауважив професор Олександр Міца.
Доктор фізико-математичних наук Петро Стецюк, який за понад двадцять років співпраці з Ужгородським університетом виголосив тут не одну наукову доповідь і прочитав чимало лекцій, цього разу поділився знаннями про двоетапну транспортну задачу, про задачу Монжа, яка виникла під час побудови фортифікаційних споруд.
«Ми будемо вести ще більшу наукову, науково-педагогічну співпрацю з Ужгородським університетом. Бачу більше студентів, які зацікавлені в наукових дослідженнях. Тому думаю, що будемо робити спільно з вашим університетом щось оптимізаційно-прикладне з орієнтацією на проблеми інформатики», – анонсував Петро Іванович.
Доктор технічних наук, завідувач кафедри програмних систем і технологій Київського національного університету ім.Т.Г.Шевченка професор Олексій Бичков зауважив: «Мені дуже подобається Ужгород, приємні враження від Ужгородського університету, тут дуже затишно. Студентська аудиторія під час лекції була уважною. Добре, що наприкінці зустрічі ставили запитання, була дискусія». Професор розповів про принцип Барбари Лісков в об’єктно орієнтованому програмуванні, який дозволяє позбутися ряду помилок, що іноді виникають, але не є очевидними.
Сергій Доценко, кандидат технічних наук, доцент Київського національного університету ім.Т.Г.Шевченка, розкрив упродовж своїх лекцій дві досить широкі теми: перша пов’язана з аналізом даних періоду Другої світової війни (які принципи застосовані і як ішла обробка різної інформації), друга стосувалася комп’ютерних інтелектуальних ігор.
Сергій Доценко зазначив: «Читати лекції приїжджаємо вже багато разів. В Ужгородському університеті прекрасно приймають, студенти дуже зацікавлені, завжди ставлять цікаві запитання. Сьогодні я розкрив дві теми. Перша стосується внеску математики, аналізу даних у перемогу над нацизмом. Сподіваюся, що прикладні військові задачі, які розв’язували математики країн-союзниць під час Другої світової війни, будуть Україні корисні в нашій боротьбі, в нашій перемозі над нацизмом 2.0. Друга лекція присвячена інтелектуальним комп’ютерним іграм і головоломкам. Інтелектуальні комп’ютерні ігри можуть бути корисні – вони здатні зацікавити дітей, розвинути просторове і логічне мислення. Це може бути корисним людині будь-якого віку для організації змістовного дозвілля».
Докладніше про публічні лекції – у відео.
До теми
- "Я зрозумів, що таке бойові виїзди після того, як нас обстріляв російський танк". Історія бійця 128 бригади Андрія
- «Кожна вагітність для нас — диво»: Ганна Палагусинець про програму лікування непліддя
- "Коли ти отримав зір повторно, ти дивишся на цей замилений світ інакше": інтерв'ю з ветераном війни Михайлом Філоненком
- «Моїм рідним було б ганьба, якби я став ухилянтом…» Історія бійця 128 бригади Віталія
- Вийшло третє доповнене видання "Ужгород відомий та невідомий"
- "Усе накопичується – втома, загиблі товариші... Але про СЗЧ навіть не думаю". Історія бійця, який відвойовував Херсонщину
- «Наші рідні вірять, що ми повернемося з війни, тому моя головна місія – максимально зберегти людей…» Історія бійця 128 бригади Андрія
- «Не люблю хвалитися, як знищую ворога, мені важливіше рятувати товаришів…» Історія бійця 128 бригади Василя
- Від солдата до командира зенітної батареї. Історія медика із Мукачева
- «У перші дні війни ворог мав величезну перевагу, в багато десятків разів…» Історія бійця 128 бригади Кирила
- «Мені 53 роки, я колишній начальник карного розшуку, капітан міліції. У обох моїх очах штучні кришталики, але я пішов у бойову бригаду…» Історія бійця 128-ї бригади
- Рентген для меча: що показали дослідження старовинного експонату в ужгородському замку?
- "Я відкопав цього військовослужбовця і ми продовжили далі бій": історія прикордонника Андрія Яворини
- «Я повернувся в Україну не для того, щоб сидіти в тилу, тому не роздумував». Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Як варять бограч у закарпатській 128-ій бригаді
- «По нас і «Гради» працювали, і ствольна артилерія, і танки, і вертушки…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Десантник «Шакал» із Вовкового
- «Більше пів року я прожив у російській окупації, у мене майже вся сім’я в ЗСУ, тому навіть не думаю, щоб «косити» чи піти в СЗЧ…» Історія бійця 128 бригади Вадима
- «Я бачила, як потрібна була кров»: історія донорства Діани Товстун після пекла Маріуполя
- «152 мм смерті за 15 метрів»: як пікап урятував життя артилериста з Ужгорода
До цієї новини немає коментарів