На Закарпатті урочисто відкрилася перша цьогорічна табірна зміна міжнародного дитячого центру «Артек»

Разом з дітьми віком від 8 до 16 років на Закарпаття приїхали педагоги, медики, психологи та технічний персонал. Окремих працівників взяли на роботу з числа місцевого населення. Протягом 21 дня зміни артеківці цікаво й змістовно проводитимуть час. Окрім розваг і освітніх програм, з ними працюватимуть професійні психологи, оскільки багато дітей приїхали з деокупованих або прифронтових територій. Для таких маленьких українців МДЦ «Артек» спеціально розробив «Програму соціально-психологічної реабілітації та підтримки дітей і підлітків, що постраждали внаслідок травм війни». Вона складається з діагностики, корекції поведінки, практичних технік при психотравмуючих подіях, арт-, казко-, лялько-терапії тощо. Торік Програмою було охоплено 1364 дитини і результат виявився більш ніж позитивним. Згідно зі спеціальною шкалою, у кінці заїзду рівень тривожності у дітей знизився в рази.
Цього року в таборі також працюватимуть за спеціальними методиками. Сюди приїхав навіть пес породи чіхуа-хуа Лев Кімберленд, який має офіційний дозвіл від канцелярії Президента для роботи з психотравмованими дітками. За словами виховательки, після контакту з песиком маріупольська дівчинка, яка внаслідок пережитого стресу втратила мову, знову почала розмовляти.
На урочистому відкритті першої зміни побували голова Володимир Чубірко – голова Закарпатської обласної ради і керуюча справами облради Мирослава Ливч. Вони оглянули умови перебування дітей, ознайомилися із заняттями, взяли участь у оголошенні результатів виборів та посвяті мера зміни, якого обрали самі школярі. За інформацією генерального директора МДЦ Сергія Капустіна, у 2023 році протягом 7 змін табір прийме 2100 дітей з України.
До теми
- “Старіння” майстрів та унікальні техніки: як на Закарпатті рятують від забуття традиційні дерев’яні ремесла
 - “Чудова десятка” закарпатської літератури, або що варто прочитати про наш край?
 - Був художником – став військовим. Олег з Ужгорода навіть у війську продовжує творити
 - «Та котра би жона пішла в полонину?» Про що говорять біля домашньої ватри вівчарі Хустщини, які зійшли після літування
 - Доторкнутися до грона і полюбити своє. На Закарпатті для майбутніх виноробів та туристів влаштували відкритий збір винограду
 - Мукачівський прихисток: як митець відроджує творчість у будинку Ерделі
 - “Я без своїх дівчат життя не уявляю”: як сім’ї на Закарпатті стають усиновлювачами під час війни
 - 10 книжкових подарунків із Закарпаття: чому на них варто зупинити свій вибір
 - "Я щодня чекаю сина додому": спогади матері мукачівського Захисника
 - "Найлегше – це керувати дроном, а найважче – розібратися в цих всіх лініях, радіохвилях": історія 19-річної пілотки БПЛА
 - Станцювати чардаш, побачити клявзи й потрапити під полонинську грозу. Туристична подорож Закарпаттям століття тому
 - Освіта на дві країни: чи повернуться до закарпатських шкіл учні, які під час війни виїхали за кордон
 - «Боржава»: Як футбольна школа змінює життя дітей у селах Закарпаття
 - 12 замків Закарпаття: які з середньовічних фортець можна оглянути та які не пощадив час, люди і війни
 - Археологічне відкриття на Закарпатті: у Берегові виявили руїни замку
 - Стати кращою версією себе. Навіщо сучасні українські підлітки на два тижні виходять із зони комфорту й живуть без гаджетів у лісі
 - Чому військові люблять котиків? Володя Попович «Котик»
 - Закарпаття в експедиціях, архівах і на плівці: історія американського історика Джона Свонсона
 - Частинка Луганщини у Сваляві. Підтримати своїх і знайти можливості для інших
 - У Ставного є план. І не один. Як жити під час війни у селі і бачити перспективи
 

До цієї новини немає коментарів