«У мене стара машина, 1968 року випуску. Але я завантажую в неї 20 – 30 снарядів і вперед – на бойові позиції!..» Історії з фронту від 128 бригади

«У мене стара машина, 1968 року випуску. Але я завантажую в неї 20 – 30 снарядів і вперед – на бойові позиції!..» Історії з фронту від 128 бригади
Михайло вже вдруге в 128 окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді. В 2014 – 2015 роках був командиром взводу водіїв, а після демобілізації повернувся додому на Вінниччину й продовжив працювати комбайнером на фермерському господарстві.

 

Задовго до війни Михайло керував тракторною бригадою, звідси й позивний – Бригадир.

– Як тільки почалася повномасштабка, я відвіз внуків у безпечне місце й одразу пішов у військкомат, – каже Михайло. – І попросився в свою 128 ОГШБр. Тут багато старих знайомих, ми звикли один до одного.

Бригадир служить водієм – доставляє хлопцям на вогневі позиції боєприпаси, спорядження, колоди для будівництва укріплень, харчі… Їздить на самий передок у сіру частину доби перед світанком або в сутінках – так менша ймовірність, що побачить ворог.

– У мене легендарна машина – радянський ГАЗ-69, випущений у 1968 році, – розповідає Бригадир. – Вона старша за мене, хоча мені вже 52. На початку повномасштабки цього «козлика» для мене купила донька. Він модернізований – має дизельний двигун від Фольксвагена й 5-ступінчату механічну коробку від БМВ. З одного боку машина морально застаріла, але з іншого – в неї високий кліренс, тому вона проїжджає й там, де сучасні позашляховики сідають на вісь. Завантажую 20 – 30 снарядів і вперед. На ній набагато краще, ніж на «КрАЗі» чи «Уралі», тому що великі вантажівки зразу накривають вогнем – це жирна ціль. На моєму «козлику» теж небезпечно, за будь-якою машиною полюють ворожі fpv-дрони. Та й артилерійські прильоти часто – снаряди й міни, бувало, вибухали за 100 – 200 метрів. Але поки Бог милував…

Бригадир їздить на бойові позиції сам, без напарника, бо вважає, що чим менше людей, тим менший ризик. А від ворожих дронів має в машині портативний РЕБ (пристрій для радіоелектронної боротьби).

– Бійці на позиціях радіють, коли бачать мене, – продовжує Бригадир. – Кажуть: «О, справжній водій приїхав –привезе все, що треба!» Якщо мене просять купити сигарети чи щось інше, обов’язково привезу. Хлопці задоволені, а я стараюся…

Після війни Михайло повернеться додому й продовжить працювати на фермерському господарстві.

– Тут непросто, але треба воювати – іншого вибору немає. А потім знову сяду за комбайн. У нас хороша американська техніка, комбайн по GPS їздить. Усе молотить – кукурудзу, сонях, ячмінь. Повернемося до мирної праці, будемо вирощувати сільськогосподарську продукцію…

 

13 березня 2024р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів