Закарпатський нацгвардієць - про оборону Харкова у перші дні війни, бої з вагнерівцями під Бахмутом і знешкодження російських диверсантів

Разом з побратимами він відбивав атаки диверсійних груп росіян, нищив вагнерівців під Бахмутом, отримав орден і продовжує нести службу й захищати рідну землю. Його історію розповідає пресслужба Нацгвардії.
Повномасштабне вторгнення російської армії гвардієць Ростислав Щерб’як зустрів у Харківській області. Там хлопець проходив строкову службу в одному з підрозділів Національної гвардії України. В перші години вторгнення його підрозділ зайняв оборону в місцевому аеропорту й готувався відбивати висадку ворожого десанту.
«Напередодні вторгнення, буквально 22-23 лютого 2022 року ми проводили в Харківській області антитерористичні операції спільно зі Службою безпеки, Збройними силами, прикордонниками та поліцією. Після сигналу бойової тривоги був шок. Я подзвонив до мами, щоб якось заспокоїти, але вона плакала і не могла повірити. Потім разом з підрозділом ми виїхали в аеропорт. Ми не знали, що нас чекає, але розуміли, що почалась повномасштабна війна. Кожен збирався духом і готувався будь-якої миті зустріти ворога», – пригадує Ростислав.
Мати гвардійця в той час перебувала за кордоном, але одразу повернулася в Україну. Жінка постійно переживала за сина й хотіла бути вдома. Вона вірила у сина і підтримувала його.
«Я прекрасно розуміла, що він знаходиться в Харкові. Розуміла, що це прикордоння і наступ росіян вони прийматимуть першими. Я уявляла в якій він ситуації. Яка у нього зараз буде доля. Це було дуже страшно. Я все життя знала, що Ростислав сильний і мужній хлопець, але як мама все одно переживала й намагалась підтримати його думками та молитвами», – ділиться мати гвардійця Ірина.
Ростислав пригадує, що перший бій з окупантами відбувся біля Козачої Лопані. Це була ворожа диверсійно-розвідувальна група. Під прикриттям мінометного вогню до позицій гвардійців підійшла піхота росіян. Гвардійці відбили атаку, але теж зазнали втрат. Після звільнення Харківщини підрозділ Ростислава виконував завдання з оборони Бахмута і там зіткнувся з найманцями ПВК «Вагнер».
Більше про оборону Харкова у перші дні повномасштабного вторгнення, бої з вагнерівцями під Бахмутом і знешкодження російських диверсантів дивіться у сюжеті.
До теми
- «Мені є за кого воювати – шестеро дітей. Наймолодша донька народилася минулого місяця…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- «Я українець і готовий життя покласти за своїх дітей…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- «В пікіруючому польоті скидаю вибухівку прямо у ворожий бліндаж…» Історія бійця 128-ї бригади Романа
- «За три виїзди в мене було п’ять підривів на протипіхотних мінах…» Історія бійця 128-ї бригади Олега
- "Моє завдання як оператора БПЛА — збереження особового складу та захист держави" — нацгвардієць Мар’ян Витязь
- «Діти – моя найбільша мотивація, я тут, щоб росіяни не дійшли до мого дому…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- Волонтери пошукового загону "Плацдарм" вірять, що кожна душа має знайти спокій. Навіть якщо вона належить ворогу
- Від сцени до лінії фронту: історія актора Мукачівського драматичного театру Євгена Човбана
- «Чи виконав я свою місію – відомстив за батька? Поки ні, буду воювати до закінчення війни…» Історія Владислава, бійця 128-ї бригади
- «Після того, як ми побачили ті звірства, які вчинили росіяни в Бучі, Бородянці, Ізюмі, головне для нас – не стати такими ж, як вони» Історія капелана Андрія
- Найстаріший капелан: отець Іван Ісайович понад 10 років опікується військовими
- «Я довіряю своєму підрозділу, ми працюємо як злагоджений механізм…» Історія бійця 128-ї бригади Сергія
- "Янголи в пікселі": історія військового медика Еріка Глеби, який на фронті евакуював понад тисячу бійців
- Звільнений з полону ужгородець Роберт Балог: “У камері я поставив ціль — максимально себе зберегти”
- «Я не рахую свої трофеї, але це сотні знищених цілей. Моє головне завдання – прикрити нашу піхоту…» Історія бійця 128-ї бригади Івасика
- «Війна не завершиться, якщо не буде людей, які допоможуть її закінчити», – прикордонник Леонід
- "Я не український націоналіст, а угорець, але це моя країна". Як садівник із Закарпаття третій рік воює у піхоті
- «До повномасштабної війни я всіма способами намагався уникнути строкової служби, а зараз відчуваю себе, як у сім’ї…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Я вірю, що все буде добре, адже я Лакі – щасливчик!» Історія бійця 128-ї бригади
- «Я кілька років відмовляв батька йти армію, але він не витримав дома й мобілізувався в наш підрозділ…» Історія бійця 128-ї бригади
До цієї новини немає коментарів