Джері: «На питання, коли закінчиться війна, у мене проста відповідь». Історія військового, який служить у ТЦК
«Джері, тому, що у нас мультяшна група була. Шрек, Вінні…», – усміхається Андрій.
«Відмовився від навчання, бо пройшов строкову службу. І за тиждень – Запорізький напрямок. Знаєте, багато говорять, що з ТЦК зразу в бій. Ні. Новий хлопець потрапляє в підрозділ, а там всі нормальні пацани. Вони обов’язково допомагають – порадами, вишколом. Їм разом все ж у штурми ходити. Ніхто новаків в бій не посилає. Має пройти злагодження, кожен має знати свою роль у бою. Усі діляться досвідом. Допомагають з амуніцією. Про братерство довго можна розповідати. Якщо коротко – ніхто тебе не підставить. Там інакше ніж на гражданці. Все щиро. Простіше».
«От штурм – це цікаво. Весело навіть, буває. Суцільний адреналін. Під час штурму не страшно. А от після… Якщо втратив побратима, то дуже боляче. В тому штурмі, коли мене поранило, загинув медик і навідник. Кожен побратим близький для тебе, ти йому довіяєш більше ніж собі».
«Останній мій штурм у П’ятихатках. Вночі пішли в точку очікування, вранці висунулись на штурм. Заходили ми трьома ротами. Зачистили їхні окопи. Щоб зайняти висоту, треба було пройти полем. Нас почали накривати 120-ми мінометами. Відразу трьох поранило. Шреку долонь відрізало, Мішці під бронік залетіло, а мені в коліно. Якось так. Ледь вибрались. Далі лікування, реабілітація. Шрек, до речі, спочатку впав в депресію, але потім взяв себе в руки і далі продовжує службу».
«Коли повернувся на Закарпаття після реабілітації дуже вибішувало питання «А коли закінчиться війна?». У мене проста відповідь: «Як усі підуть на захист. Сидіти і дивитися в телевізор і говорити як задовбала їх війна?.. А ворог набрався за цей час досвіду. І здатися не можна ніяк».
Для тих хто вагається, чи йти в армію порада проста: «Взяти оці свої … в кулак і йти на навчання. Подолати свій страх. Ну не можуть одні й ті самі воювати всю дорогу. А всі сподіваються, що скоро переможемо і війна закінчиться. А вона не закінчиться, якщо кожен не буде служити. Ось так. Моя порада: піти служити всім».
Служба зв’язків з громадськістю Закарпатського ОТЦК та СП
До теми
- «Більше пів року я прожив у російській окупації, у мене майже вся сім’я в ЗСУ, тому навіть не думаю, щоб «косити» чи піти в СЗЧ…» Історія бійця 128 бригади Вадима
- «Я бачила, як потрібна була кров»: історія донорства Діани Товстун після пекла Маріуполя
- Герої без зброї: начальник караулу Володимир Штимак про дитячу мрію, яка здійснилась, та виїзди на межі життя
- «152 мм смерті за 15 метрів»: як пікап урятував життя артилериста з Ужгорода
- Станцювати чардаш, побачити клявзи й потрапити під полонинську грозу. Туристична подорож Закарпаттям століття тому
- Освіта на дві країни: чи повернуться до закарпатських шкіл учні, які під час війни виїхали за кордон
- Сергій Федака: «В мене одна ідея: встати і звідси піти». Останні розмови з легендарним істориком Ужгорода
- Мобільна вогнева міць навчання гвардійців Закарпаття на бронетехніці
- «Під інтенсивним ворожим вогнем ми витягнули чотирьох поранених піхотинців із бойової позиції й доставили в безпечне місце…» Історія трьох бійців 128-ї бригади
- «Боржава»: Як футбольна школа змінює життя дітей у селах Закарпаття
- «Ми більше не просимо, а формулюємо сенси», – Андрій Любка про зміну голосу України у світі
- Герої без зброї: «Кожен виклик — перевірка на людяність: історія рятувальника Юрія Думи»
- 12 замків Закарпаття: які з середньовічних фортець можна оглянути та які не пощадив час, люди і війни
- Археологічне відкриття на Закарпатті: у Берегові виявили руїни замку
- «Ми з однокласником пішли в ЗСУ незалежно один від одного й зустрілися на війні в одному підрозділі...» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Кінофест «Chysto.de?!» на Закарпатті: фільми про водорості з дна Світязя й чисте повітря в Запоріжжі
- 73-річний волонтер Джим Сліз переїхав із США в Україну: на матчах ФК "Ужгород" смажить м'ясо на грилі за донат на ЗСУ
- Герої без зброї: водій-рятувальник Василь Довганич про мотивацію, яка не в нагородах, а в допомозі людям
- Сила мрії в дії: історія успіху спортсменки й активістки Надії Дьолог
- «Моєму щастю немає меж»: закарпатка Влада Харькова – про історичне золото на ЧС з фехтування
До цієї новини немає коментарів