Джері: «На питання, коли закінчиться війна, у мене проста відповідь». Історія військового, який служить у ТЦК
«Джері, тому, що у нас мультяшна група була. Шрек, Вінні…», – усміхається Андрій.
«Відмовився від навчання, бо пройшов строкову службу. І за тиждень – Запорізький напрямок. Знаєте, багато говорять, що з ТЦК зразу в бій. Ні. Новий хлопець потрапляє в підрозділ, а там всі нормальні пацани. Вони обов’язково допомагають – порадами, вишколом. Їм разом все ж у штурми ходити. Ніхто новаків в бій не посилає. Має пройти злагодження, кожен має знати свою роль у бою. Усі діляться досвідом. Допомагають з амуніцією. Про братерство довго можна розповідати. Якщо коротко – ніхто тебе не підставить. Там інакше ніж на гражданці. Все щиро. Простіше».
«От штурм – це цікаво. Весело навіть, буває. Суцільний адреналін. Під час штурму не страшно. А от після… Якщо втратив побратима, то дуже боляче. В тому штурмі, коли мене поранило, загинув медик і навідник. Кожен побратим близький для тебе, ти йому довіяєш більше ніж собі».
«Останній мій штурм у П’ятихатках. Вночі пішли в точку очікування, вранці висунулись на штурм. Заходили ми трьома ротами. Зачистили їхні окопи. Щоб зайняти висоту, треба було пройти полем. Нас почали накривати 120-ми мінометами. Відразу трьох поранило. Шреку долонь відрізало, Мішці під бронік залетіло, а мені в коліно. Якось так. Ледь вибрались. Далі лікування, реабілітація. Шрек, до речі, спочатку впав в депресію, але потім взяв себе в руки і далі продовжує службу».
«Коли повернувся на Закарпаття після реабілітації дуже вибішувало питання «А коли закінчиться війна?». У мене проста відповідь: «Як усі підуть на захист. Сидіти і дивитися в телевізор і говорити як задовбала їх війна?.. А ворог набрався за цей час досвіду. І здатися не можна ніяк».
Для тих хто вагається, чи йти в армію порада проста: «Взяти оці свої … в кулак і йти на навчання. Подолати свій страх. Ну не можуть одні й ті самі воювати всю дорогу. А всі сподіваються, що скоро переможемо і війна закінчиться. А вона не закінчиться, якщо кожен не буде служити. Ось так. Моя порада: піти служити всім».
Служба зв’язків з громадськістю Закарпатського ОТЦК та СП
-->
До теми
- Закарпатські угорці відкрили кафе в Ірландії та назвали його на честь рідного села
- «Снаряд від танка влетів у бліндаж, де я ховався від обстрілу, і не вибухнув. Янгол-охоронець у мене точно є…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- Пресофіцер 128-ї бригади Ярослав Галас: "Намагаюся писати про тих, хто бачить ворога на власні очі"
- «Може бути все, що завгодно, тому готуємось до всього». Як гвардійці проходять бойове злагодження
- "Я радий, що поранили мене, а не когось із хлопців" - історія розвідника з Ясіня
- Гранатометник "Вуйко". Випускник істфаку УжНУ, головний сержант Василь Лашкай захищає Україну з 2014 року
- «У мене угорське походження, і я вважаю, що моє місце тут – на передовій із бойовими товаришами…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Я б не проміняв свій підрозділ на жоден інший…» Історія військового 128-ї бригади Василя
- Повний кавалер ордена «За мужність» закарпатець Олександр Козловський: «У нас є велика перевага – ми вміємо мислити нестандартно»
- «Я чудово розумію, що таке воювати в штурмовій роті, але не заморочуюся цим, а просто виконую свою роботу…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- «Коли в котиків на війні закінчаться всі дев’ять життів, зайчики в тилу офігіють…». Історії з фронту від 128-ї бригади
- «Шкода, що донька росте без мене. Але я прийшов сюди, щоб моя дитина спала спокійно. І не тільки моя…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Росіяни, котрих ми брали в полон, були дуже перелякані й питали, чи ми їх розстріляємо..»
- Likvidator, або Звідки іменний пістолет від Буданова у військовослужбовця ТЦК
- «Йде війна, тому я мушу бути тут – про переведення в тил чи звільнення не думаю…» Історії з фронту від 128 бригади
- Головний сержант «Вуйко»: «Мене бісить наратив «Людолови з ТЦК! Ухилянти з ТЦК! Псують піксель…»
- 630 днів жаху у полоні: історія закарпатського прикордонника, який захищав Маріуполь
- «Піхоті на війні найважче, але без неї ніяк…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- Колись, у мирному житті, він був фотографом і працював на телебаченні. Знімав з Кузьмою «Шанс» і « «Шиканемо». А зараз він воїн.
- Командир "Граду" з позивним "Ісус". Ужгородець Тарас Гайдук нагороджений орденом "За мужність". Посмертно
До цієї новини немає коментарів