Сьогодні - Різдво Іоана Предтечі, або Івана Купала

24 червня (за старим стилем це 7 липня) у православній традиції відзначають Різдво святого Іоана Хрестителя - одного з великих християнських пророків.

Іоана Предтечу називають третьою за значущістю фігурою в християнстві після Ісуса Христа і Пресвятої Богородиці. Він народився за шість місяців до Спасителя, а його місією було підготувати народ до приходу Месії, впізнавши його, а також хрестити у водах Йордану. Ім'я Предтеча означає "провісник".

Іоан прийняв трагічну смерть - йому відрубали голову - за наказом царя Ірода Антипи. Голову святого згодом загубили і тричі знаходили тричі, на згадку про це Церква встановила кілька свят на честь святого. День його народження Іоана, 24 червня, вважається одним із найшанованіших урочистостей - поряд із Різдвом Христовим і Різдвом Богородиці.

Цього дня заведено ідтив церкву, або ж можна молитися вдома, подавати милостиню і робити добрі справи.

У молитвах до святого Іоана звертаються з проханнями про зцілення, особливо від головних болів і важких хвороб, а також просять захисту для дітей і щастя в сімейному житті. Відомо, що після молитви перед іконою святого нерідко відбувалися зцілення.

У народній традиції цей день називають Івана Купала, а його коріння сягає язичницьких часів. За Юліанським календарем його святкували 24 червня, за новоюліанським календарем ми знову відзначаємо свято Івана Купала, як і наші пращури. Варто сказати, що цю дату відзначають у багатьох країнах світу, проте свято носить інші назви. Наприклад, у цей день шведи святкують як «Середину літа» у Франції («Святий Жан») та Болгарії («Яновден»). День полум’я та вогняний день відзначається албанцями та словенцями відповідно. Та навіть попри різні назви багато обрядів та звичаїв у різних народів співпадають. Розглянемо основні традиції цього свята, яке з 2024 року в Україні відзначається 24 червня.

Як виникла ідея відзначати Івана Купала?

Свято має давню історію та є поєднанням язичницьких обрядів зі святом Івана Хрестителя, який був Предтечею Ісуса Христа. Попри сучасне християнське підґрунтя, свято зберегло багато архаїчних обрядів, а саме: пісні про Івана Купайла, обряди з вогнем та водою тощо.

Як святкувати Івана Купала?

Багато ритуалів свята Івана Купала або Івана Купайла тісно зв’язані з водою. Тому не дивно, що для святкування обираються місця поряд з річками, озерами та іншими водоймами.

Перший та обов’язковий обряд – купання у річці чи озері. Люди масово заходили у водойми, оскільки вважалось, що в цей день вся нечисть виходила із води, даючи змогу безпечно скупатися. Окрім того, на Івана Купала вода отримувала магічну силу. Люди вірили, що пірнувши у воду цього дня, вони отримають зцілення від своїх хвороб.

Персонажі

Як і будь-яке свято з релігійним підтекстом Івана Купала має двох героїв, які воюють на боці зла і добра. Злою героїнею на 7 липня є відьма Марена, а бог Купало є уособленням добрих сил.

Ще перед початком святкування люди робили опудала Марени та Купала. Їх прикрашали квітами, намистом тощо. Опудала треба було встановити в центрі святкового місця, щоб під час святкування водити навколо них хороводи. Образи купальських персонажів стояли аж до ранку. Під кінець святкування Марену знищували у воді чи вогнищі на знак того, що зло переможене добром.

Розведення багаття

Оскільки урочисте дійство розпочиналося увечері 6 липня та тривало упродовж ночі, розпалювалося велике вогнище, яке донині вважається одним із найважливіших символів цього липневого свята.

На жердині біля багаття розміщували опудало однієї з головних героїнь свята – Марени.

Для того, щоб розпалити вогнище брали два каміння та терли їх одне до одного. Це завдання зазвичай доручали мешканцю громади найбільш похилого віку. Багаття горіло з вечора до самісінького ранку. Люди у давнину вірили, що варта має цілющу силу, тому навколо неї танцювали, водили хороводи. Також через вогнище стрибали, щоб очиститися.

Плетіння вінків

Раніше було важко собі уявити купальську ніч без особливого ритуального вінка. Його плели з різних квітів, трав та гілочок. Після того, як було потоплено опудало злої Марени, починались гадання на судженого-рядженого. Кожна дівчина брала сплетений власноруч вінок, клала на неї запалену свічку та запускала у воду. Якщо вінок не топився і свічка на ньому довго не згасала, це означало, що дівчина скоро стане на рушник.

На пошуки папороті

Існувало повір’я, що раз на рік, а саме у ніч на Івана Купала листки папороті прикрашаються пишним цвітінням. Оскільки папороть відцвітає за лічені секунди, віднайти її – завдання не з легких. Проте якщо хтось побачить та зірве квітку папороті, він отримає магічну силу – зможе ховатися від людей, розмовляти на мові тварин, віднайти приховані під землею скарби.

Саме тому, молодь часто відправлялася до лісу у пошуках таємничої квітки. Попри те, що свято Івана Купала втратило своє першочергове значення, в українських селах і надалі продовжують відзначати цю дату.