Уряд нагородив Павла Чучку

Сільський голова збудує в Баранинцях каналізацію і сучасні очисні споруди.

 

Баранинська сільська рада підготувала проект будівництва енергоощадної каналізації та сучасних очисних споруд. Цей проект здобув перемогу на щорічному Всеукраїнському конкурсі проектів та програм розвитку місцевого самоврядування. Таким чином, Баранинська сільська рада ввійшла в список 115 найуспішніших населених пунктів України.

Минулого тижня в Києві відбулося нагородження переможців конкурсу. Баранинський сільський голова Павло Чучка отримав диплом від міністра регіонального розвитку і будівництва Василя Куйбіди. Ми попросили Павла Чучку детальніше розповісти про проект.
— Це диплом, яким відзначена Баранинська сільська рада за переможний проект в урядовому конкурсі серед сільських населених пунктів. Проект полягає у спорудженні каналізації (очисної споруди) для громадського центру, де розміщені Баранинська сільська рада, амбулаторія, пошта, спортзал, молодіжний центр. Це не просто очисна споруда — це технологія з повторним використанням очищеної технічної води для потреб сільського господарства.
— А чого ви вирішили писати саме такий проект, а не якийсь інший?
— Тому що це буде перший на території нашого села, мені здається, що навіть перший на території Закарпатської області проект такого роду. Багато що говориться про ті модерні очисні споруди, але ніхто ще в нас у реальності їх не запустив. Говориться, що у Словаччині, в Угорщині є, але нам важливий наш український досвід. Поки люди не побачать, що таке можливе в нас, не попробують руками, що таке є — до того часу не будуть це повторювати. Ми вирішили спробувати зробити це першими — уряд нас підтримав, нам дали трохи грошей, іншу частину внесемо самі. Це гроші невеликі, але головне — прорив у свідомості: побудова реальної очисної споруди на основі сучасних технологій.
— Чи плануєте поділитися досвідом з іншими закарпатськими селами?
— За планом монтаж буде робитися десь у лютому—березні. Ми будемо запрошувати інших сільських голів, комунальні служби: хай приходять, дивляться, як це закопується в землю, як це підключається, як це функціонує. Знімемо фільм і потім цей фільм демонструватимемо всім, кого цікавитиме наш експериментальний досвід. Щоб не просто дивитися кольорові проспекти незрозумілою іноземною мовою, що десь там за кордоном таке є, а безпосередньо на прикладі Баранинців могли вивчити, як таке зробили, як воно функціонує — всі все побачать.
— Чи допоможе це скоротити розрив у умовах проживання між мешканцями міст і сіл?
— З допомогою таких проектів люди швидше повірять, що нарешті цивілізація приходить у село. Це така маленька перша ластівка. Вона ще не зробить весну, але після того, як реалізується цей проект, ми задумали ще деякі високотехнологічні модерні речі. Коли з’являться такі речі з моєї ініціативи, під моїм контролем, за громадської підтримки — думаю, люди дедалі сміливіше почнуть реалізовувати такі проекти. Завтрашній день прийде вже сьогодні.
— В яких ще напрямках ви працюєте в сільській раді?
— Ми взялися на нашій території (вона велика — майже 3,5 тисячі гектарів) і розробляємо проект регулювання всіх водних каналів, старих річищ, заболочених місцевостей із тим, щоб оживити і використати їх. Одні для того, щоб там була риба , інші — щоб стікала дощова вода. В цій програмі такі речі, як водовідведення при великих зливах і весняних паводках, збір дистильованої дощової води. Ми знайомилися зараз із досвідом Німеччини, там навіть дощова вода, яка стікає з церков, збирається в бочках, освячується священиками і в тій воді навіть хрестять дітей.
Ми єдині в Ужгородському районі закінчуємо підготовку до створення генплану соціальної та житлової забудови, в якому заплановані будівництво нової школи й дитячого садка.
Наразі активно ведемо пошук польського партнера, який зацікавлений у побудові сільського стадіону з невеликою інфраструктурою (роздягальнями, душовими, туалетами, пластиковими трибунами) і сценою для проведення концертів і фестивалів. Тож роботи маємо багато і сподіваємося незабаром підготувати й реалізувати нові проекти для мешканців.
Ванда Мільо,
Карпатський центр полінгових досліджень

 

20 грудня 2009р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів