Як закарпатські поліцейські по культурних місцях їздили

Львів – культурна столиця України – місто, яке зачаровує. Його архітектурні композиції зберігають у собі багатовікову історію та загадкові легенди. Днями поліцейські охорони разом з працівниками інших підрозділів Національної поліції Закарпаття познайомились з історією цього загадкового міста.
З самого ранку біля Управління Національної поліції Закарпаття було людно. Офіцери, працівникивільного найму з дорожніми сумками – усі зібралися у культурне відрядження. За ініціативи профспілкової організації поліції, охоронці громадського спокою побували на екскурсії у місті Лева.
- Щодня вони захищають спокій громадян області, тому мають право і на відпочинок, - зауважив голова Закарпатської організації професійної спілки працівників поліції Валерій Менджул. - Подібні екскурсії по можливості організовуємо часто. Останнім часом багато хто хотів поїхати у Львів, тому так і зробили.
У Львові на поліцейських Закарпаття чекала цікава екскурсія стежками середньовічного міста. Перша зупинка була на Високому замку. Відвідали екскурсанти також площу Ринок, Домініканський собор, Палац Потоцьких. Не оминули Італійське подвір'я, яке зберігає в собі ренесансну пам'ятку 1580 року, та Палац найбагатшого львів'янина за всю історію міста – купця Костянтина Корнякта. Закінчили гості знайомитись з центральною частиною Львова біля Оперного театру.
Вже наступного дня працівників поліції чекала друга частина подорожі, під час якої вони знайомились з духовними пам'ятками міста. Відвідали богослужіння у відомому соборі святого Юрія.
Закінчили ж культурне відрядження у селі Раковець, біля святого цілющого джерела, яке, за переказами людей, лікує від різноманітних хвороб. Вода з джерела стікає у своєрідний басейн, в якому босими ногами, відмовляючи молитву, приїжджі просять милостині у Святого Духа. Щоправда, обійти басейн 12 раз було не так просто, адже температура води тут коливається від мінус 4 до плюс 4 градусів Цельсія. І в спеку, і в холод. Проте, серед поліцейських знайшлись сміливці, які таки зуміли пробути у холодній воді потрібну кількість часу.
- Вода холодна, таке враження, що за ноги щипає. Проте тільки перші п'ять кіл складно, а далі звикаєш, - з усмішкою розповідають відчайдухи-поліцейські.
Опісля правоохоронців чекав відпочинок і дорога додому. Недарма ж кажуть – в гостях добре, та вдома краще, - інформує Управління поліції охорони в Закарпатській області.
До теми
- «Коли почалася повномасштабка, мені було 55. Але я пояснив своїм рідним, що на порозі рідної хати не зможу їх захистити, і пішов у ЗСУ…» Історія бійця 128-ї бригади Миколи
- Таємниця Клари Буткаї: камінь в Ужгородському замку зберігає зворушливу історію XVII століття
- Рятувальник Олександр Брайловський про те, як не зламатися там, де світ валиться під ногами
- “Мрію, що колись повернуся додому – в український Маріуполь”: перша повернута з окупації дівчинка Кіра Обединська в Ужгороді
- «Ворожий дрон вдарив у задню частину САУ, але вибухівка відлетіла вбік і не здетонувала – ось, що значить бойова удача!..» Історія бійця 128 бригади «Маестро»
- Військова Наталія Зотова: "Коли ТЦК перевищує повноваження це треба розслідувати. Але, якщо жінки перекинули машину ТЦК, на це треба теж реагувати відповідно"
- Замки Закарпаття – в новій експозиції обласного краєзнавчого музею
- "Мені на позиції не потрібен такий, що не боїться. І боягуз не потрібен". Щоденник піхотинця, родичі якого служать в армії РФ
- Христина Керита: «Життя у мене видалося складним, але я не нарікаю»
- «Після того, як ми «прокосили» ворожу посадку «Шилкою», наші штурмовики зайшли туди майже без опору…» Історія бійця 128-ї бригади
- Наталя Зотова, репортерка, волонтерка, чиновниця, військова: "Два місяці на стабілізаційному пункті - найпотужніше, що сталося зі мною в житті"
- АТО, “Азов”, 11,5 місяців полону і повернення на службу. Історія бойової медикині, ужгородки Галини Зайцевої
- Реставрував найстаріший орган України: як закарпатець Шандор Шрайнер понад 15 років обслуговує музичні інструменти
- «Смак Ужгорода»: кулінарні картки з рецептами страв, які зможе приготувати кожен
- У Ставного є план. І не один. Як жити під час війни у селі і бачити перспективи
- «Я цілу ніч пробув у окопі з двома росіянами, котрі взяли мене в полон. Але вранці вийшов звідти до своїх, а вони залишилися назавжди…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Дивлюсь на них і розумію, що все зробив правильно". Історія закарпатця, який став опікуном для трьох дітей
- «Я виріс тут, знаю всі місця з дитинства, тут живуть мої рідні – це моя земля. Тому мені є за що воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у травні 1925-го
- Фільм закарпатця Дмитра Грешка “Дівіа” змагатиметься за Кришталевий глобус
До цієї новини немає коментарів