«Метеорити Закарпаття» - новий туристичний шлях на Закарпатті

Нагадаємо, метеорит “Княгиня”, приземлився у 9 червня 1866 році в Закарпатті, о 17.00. Місце падіння – широта: 48°54′ пн. ш., довгота:

22°24′ сх. д. Подолавши близько двохсот кілометрів, приблизно метеорит вибухнув на висоті 40 км над селом Княгиня, розпавшись на більш ніж 1.200 шматків, чим викликав короткочасний метеорний потік. Осколками обсипало значну площу в радіусі до 5 км. Основна маса метеоритного тіла (імовірно ядро), вагою в 279 766 грамів приземлилася у восьми кілометрах від села Княгиня, на схилі гори Стінка (1078 м) в урочищі Чорні Млаки.

Найбільша частина (біля 286 кг.) метеориту було знайдено в урочищі «Чорні млаки». Головна маса зберігається у Віденському музеї природничої історії, Австрія.

Тип метеориту: LL5 камяний, хондрит звичайний. Є найбільшим з-поміж знайдених в Європі метеоритів у новітній історії.

Клас метеориту: звичайний хондрит. Насьогодні зібрано понад 1000 індивідуальних екземплярів загальною вагою біля 500 кг

1866 року одного червневого вечора у небі над горами промайнув полум’яний шар. Вибух!!! І тисячі дрібних камінців розсипались околицями. При проходженні щільних шарів атмосфери його було видно у формі яскравого боліда над територією сучасної Словаччини (Ліптовський Мікулаш, Шариш, Земплин і Пряшев). Через кілька днів цей осколок був знайдений жителем села Княгиня Василем Крив'яником на глибині близько 2 метрів. При падінні ядро розпалося на дві майже однакові частини, вагою 141.833 і 137.933 грамів, а від останнього шматка відколовся ще осколок вагою 2.350 грамів. Незабаром про знахідку дізнався лісничий Великого Березного Антон Покорний, він викупив у Крив'яника знайдений метеорит «за два воли, які той сам вибрав». Згодом, Покорний - перепродав його Віденському імператорському музеєві (сучасний музей природознавства), в якому метеорит зберігається і досі.

У грудні 2009 року в старих архівних документах розкрилися нові дані про Княгиню, які вказують на важливу роль цього метеорита в розвитку гіпотези панспермії. Мова йде про публікації в науковому журналі «Sience» (1881 рік), у статті «Ч. Дарвін та відкриття доктором Ганом викопних решток організмів в метеориті», листування між Чарльзом Дарвіном та німецьким геологом Отто Ганом. У ній, зокрема, німецький вчений стверджував, що в ході досліджень метеоритних осколків Княгині, ним були виявлені частки позаземних коралів, паразитів і рослин. Дані були перевірені і повністю підтверджені відомим зоологом Вейнлендлером. Вся інформація про дослідження опублікована автором у книзі «Die Meteorite (crondrite) und ihre Organismen» (1880). Зацікавлений історіями про найбільший метеорит в Європі, на місці його падіння в 1892 році побував сам Жюль Верн.

Маршрут: до урочища Чорні млаки можна йти з села Сіль до села Княгиня, до місця падіння метеориту йти близько 8 км. Стежка до урочища Чорні млаки йде повз карстові печери на схилах масиву Стінка, а буково-яворові праліси є одним з природних багатств не тільки Закарпаття, але і всієї країни! Отже, одразу за селом Княгиня, зверніть наліво – маршрут маркований, шукайте позначки на деревах. Стежка йде в гору, пролягаючи полями, з яких добре видно хребет Стінку і гору Княгиниця. За узліссям перед поворотом у буковий ліс є ще одне джерело. До Чорних млак дорога підіймається буковим лісом, повним затінку. В урочищі лісовою стежкою перейдіть на поляну, тут також є джерело і можна набрати смачної води. Звідси рухайтесь на північний схід, притримуючись маркованої позначками стежки. Стежка блукатиме лісом, галявинами, йтиме повз мальовничі скельні масиви. Після урочища Прислупець та дороги у грабово-березовому лісі, відкриється чудовий краєвид на хребет гору Явірник, а також гору Домашинський верх. Загальна протяжність маршруту складає близько 14 км. Це чудовий варіант для одноденної прогулянки, що триватиме від 4 до 7 годин, залежно від вашої фізичної підготовки та погодних умов.

Джерело: Заголовок