Ужгород у снігу: світлинами першого засніженого ранку поділився Сергій Денисенко (ФОТОРЕПОРТАЖ)
Сьогодні в Ужгороді особливий казковий ранок!
Сьогодні в Ужгороді особливий казковий ранок!
Той, хто хоч раз навістив закарпатську верховину, а зокрема Колочаву, не залишиться до неї байдужим. У 1931 році в гірські міжгір’я приїхав чеський письменник Іван Ольбрахт, і його візит став доленосним для багатьох людей, що мешкали в тодішній Підкарпатській Русі.
Вона має особливий рецепт та географічну прив'язку, а виготовляють її представники професії, якої офіційно не існує. Гуцульська бриндзя - унікальний молочний продукт, який віднедавна став першим географічним брендом України.
2020-ий рік видався дуже непростим. Та попри все наближення свят і різдвяно-новорічний настрій ніхто не скасовував! Уже менш ніж за місяць – довгоочікуване свято Миколая, далі Новий рік, Різдво... Словом, час обмінюватися подарунками з найближчими. Тож ми в Uzhgorod.net.ua допоможемо вам знайти оригінальні подарунки у рубриці "Святкова шпаргалка". Сьогодні знайомимо із роботами Ірини Герги-Кащенко.
11.11.2020 перша кінна скульптура Закарпаття – пам’ятник святому Мартину у Мукачеві – нарешті завершена. З обох боків встановили бронзові барельєфи з тематичними сюжетами.
Протягом довгого часу ліс для людей в Закарпатті був усім. Це було джерело їжі, тепла і захисту, а відтак основним природним будівельним матеріалом. Відвойовуючи землі від лісу, місцеві настільки знаходили з ним гармонію, що буквально ставали з деревом одним цілим, знаючи, що десь вже росте смерека для «останнього прихистку»…
Переглядаючи старі світлини сторічної давності, зроблені на Підкарпатській Русі чи то пак землях теперішнього Закарпаття, мимоволі задумуєшся: а що найбільше привертало увагу тогочасних фотографів?
"Знайомтесь – це "гидке каченя" на ім'я Феріко, який приваблює погляди відвідувачів оз."Кірпічка". Так його кличуть добродії, які його підгодовують та захищають, приходячи сюди щодня".
У Невицькому замку продовжуються розкопки за участі закарпатських археологів.
Ранок 10 листопада 2020 року, скульптор Роман Мурник разом з ковалем Степаном Руснаком встановили, з-за допомоги відомого закарпатського мецената Павла Ганинця, міні-скульптуру одному з найвідоміших туристів Закарпаття - принцу Рудольфу Габсбургу (одягнений у нижньоавстрійські шорти, альпійські черевики, принц сидить на символічному компасі)
На Ужгородщині проводять реставрацію Невицького замку, який довго очікував на цю подію.
У буремні часи людям властиво звертатися до книг – за порадою, пошуком розумної думки, натхненним внутрішнім діалогом чи просто задля приємного дозвілля. Бажання читати гарно ілюструє й цікавий вислів у відомій книзі Умберто Еко «Ім’я Рози»: «Всюди я шукав спокою, але знайшов його лиш в кутку з книжкою». А в нашому «коронавірусному» сьогоденні і поготів: знайти тихе місце для улюбленого заняття – ще й можливість урізноманітнити самоізоляцію.
Сотні підприємців зібралися в Ужгороді на мітинг перед будівлею Закарпатської ОДА.
На Закарпатті створили перший культурний маршрут України – “Шлях Закарпатського живопису”. Він сформований з 459 пейзажів художників Закарпаття. А це чотири покоління митців – від заснування живописного феномену до його завершення.
29 жовтня у виставковому залі Закарпатського музею народної архітектури та побуту відкрилася виставка декоративно-ужиткового мистецтва Закарпаття під промовистою назвою «Рукотворне диво». Акція присвячена 75-річчю Обласного організаційно-методичного центру культури.
Напередодні чеські ЗМІ рясніли заголовками про «величезну трагедію», яка дуже засмутила Прагу. Причина і справді непересічна – дерев'яна церква св. Михаїла, збудована у 17 столітті, яку перевезли до столиці Чехословаччини з Підкарпатської Русі, майже дощенту згоріла. Кілька пожежних команд кинулись її рятувати, але, незважаючи на їхні зусилля, не могли дістатися безпосередньо до палаючої церкви, тож вдалося зберегти від нещадного вогню лише основу пам'ятки.
Осінні гори, пожовкле листя та старовинний замок – у мережі показали фото осіннього Невицького замку з висоти пташиного польоту.
Ці кадри повертають у дитинство. Вони об’ємні і глибокі, затишні й вінтажні. Вони такі, які є, без цифрової обробки. Їх зробила ужгородка Альона Черняхова. Батько подарував їй плівкову камеру, відтак дівчина відзняла свою першу чорно-білу плівку. Кілька місяців фотоапарат супроводжував її під час прогулянок Ужгородом та в мандрах горами Закарпаття. Кожен знімок – продуманий, осмислений, невипадковий і спонтанний водночас.
Дані паралельного підрахунку голосів надали нашому виданню в Ужгородській міській організації ВО «Батьківщина».