Закарпатець Василь ніколи й не думав, що колись буде працювати у поліці

Не так давно 14 жовтня в Україні стало Днем захисника Вітчизни. На жаль, такому рішенню Президента країни передували не найприємніші події: тисячі загиблих, анексія Криму, історично близькі побратими стали ворогами… Однак ці події продемонстрували неабияку силу української нації. Напередодні свята розповідаємо про поліцейського охорони Закарпаття Василя Лопойду - відвертого патріота, який свого часу побував у зоні АТО.

Василь Лопойда ніколи і не думав, що колись буде працювати у поліції. Все життя мріяв бути вченим, однак, сьогодні він працює у поліції охорони Закарпаття - так склалася його доля, і, певно, не дарма.
Саме він днями врятував життя самогубцю в Хусті. Чоловік зважився на стрибок зі вікна, однак поліцейський охорони, що тоді приїхав на виклик у спільному наряді поліції охорони та хустського райвідділу,не зміг спокійно спостерігати за тим, що відбувається. Поліцейський піднявся у квартиру до самогубці і вирішив з ним поговорити, а в результаті - врятував. Однак, як виявилось, для Василя це не єдиний подібний випадок за 10 років, під час яких він є правоохоронцем.

- Чесно кажучи, бувало різне… Затримували «домушників», рятували дівчат від хуліганів, заспокоювали бійки… Всього і не пригадаєш. Не так давно довелось рятувати жінку, яка тонула. Але це не геройство, це - обов’язок, - розповідає поліцейський охорони Василь Лопойда.
Пан Василь не охоче хизується своїми здобутками у роботі. Зате з гордістю розповідає про свою сім'ю та хобі.
- В мене найкраща дружина, найкращі діти - хлопчик та дівчинка, вони - найбільший мій здобуток у житті. Я намагаюся виховувати їх гідними громадянами держави. А ще в мене є хобі: я - бджоляр, тож якщо треба меду…, - посміхається правоохоронець.
Однак були і є у його житті ситуації, коли він приносив своїм рідним неабиякі хвилювання.

- Знаєте, кожного разу, коли він іде на зміну, я хвилююся, важко сплю, адже робота поліцейського – не легка. Однак, коли він пішов у зону антитерористичної операції - тоді я дійсно не спала… Так щеміла душа… Ой, навіть згадувати не хочу, - розповідає дружина поліцейського.
У 2014 році Василь Лопойда працював у райвідділі Хустської поліції. Тоді чоловіку і запропонували поїхати до АТО, а він одразу і погодився. Місяць перебував в Артемівську, якрах на різдвяні свята. Жінка не відпускала, але не послухав. За час, проведений там, чоловік, каже, що багато чого переосмислив.

- Я ніколи не знав, як живуть люди на Сході. Коли ми їхали туди, найбільше я боявся, що тутешні жителі нас не сприймуть, будуть вважати ворогами, а це б для мене було ударом. Однак, із перших днів я усвідомив, що від Заходу до Сходу в Україні живуть справжні патріоти, однодумці-українці. Жителі Донеччини спілкувались з нами, дякували, молились за мир разом з нами. Та й ми охоче допомагали жителям, коли вони цього потребували, - пригадує Василь Лопойда.
У День захисника Вітчизни чоловік бажає всім чоловікам хоробрості, а жінкам - терпіння. Він вірить у мирне небо над Україною вже у найближчий час і каже, що готовий будь-якої миті боронити Державу, водночас плекаючи надії, що такої ж думки дотримується кожен українець.
Управління поліції охорони в Закарпатській області
До теми
- Освітній фронт Закарпаття: ректорка Наталя Шетеля про зміни, виклики та перемоги Академії
- Валентин Штефаньо створив торт “Іглава” – солодкий символ вдячності та дружби
- Втрачений Ужгород: будинок піаністки Емілії Кофман
- Від локального серіалу до великих екранів: як створюється повнометражна «Наша файта»
- Перший пам’ятник Ужгорода
- Безпечна вода і гідні санітарні умови як основа здоров’я дітей: UNICEF та NEEKA посилюють співпрацю в Ужгороді
- В Україні зростають ціни на житло у 2026 році: на якому місці Ужгород в рейтингу?
- Підтримка ВПО з Луганщини: в Ужгороді відбувся візит до гуманітарного штабу Новоайдарської громади
- Рік Родини розпочала Мукачівська греко-католицька єпархія
- "Не маємо залишати сім'ї сам на сам із болем": в Ужгороді вийшли на акцію-нагадування про полонених і зниклих безвісти
- Музей Федора Манайла в Ужгороді: побачити життя митця на власні очі
- Втрачений Ужгород: про що писали міські газети 100 років тому, у січні 1925 року
- Дитячі голоси вітають ужгородців у міському транспорті
- Сьогодні – Водохреще, або Богоявлення Господнє: все, що потрібно знати про свято
- Ужгородський скансен у 2025 році: понад 110 000 відвідувачів, 800 екскурсій, 50+ виставок і 60 подій
- Пішов до ЗСУ ще до повномасштабного вторгнення: медик з Ужгородщини четвертий рік рятує життя на фронті
- Новорічне порося. Як Ужгород святкував Новий рік 100 і більше років тому?
- Першими новонародженими 1 січня 2026 року в Ужгороді стала двійня дівчаток
- Богдан Андріїв: "Із Новим роком! Хай 2026-ий принесе Україні Перемогу, мир і довгоочікуване повернення всіх, хто зараз далеко – на фронті чи вимушено за кордоном"
- Регіон двох календарів: як закарпатці шукають компроміси між звичками, традиціями, церквою й новим календарем

До цієї новини немає коментарів