Ужгородська дизайнерка Ярослава Бережнюк: "Yaskrava" – сукні для душі

Тож ми не могли оминути її увагою та напросилися в гості. І ось, що Яра розповіла про свою творчість. Далі – пряма мова.

Що особливого в моїх сукнах? V-подібні вирізи. Якось я сказала своїй подрузі, що я, мабуть, якась абсолютно бездарна, тому що всі сукні у мене схожі. По-перше, це артовий формат, по-друге, бохо-речі, по-третє, там завжди присутні V- подібні вирізи. Акценти на зону декольте, талії і спідниця типу лілії, щоб все летіло, коли в ній кружляєш. Дуже подобається, коли в сукні можна кружляти.

Я завжди робила те, що мені подобається. Завжди мала свою лінію, бачення і, на щастя, знаходяться однодумці, яким це також подобається. Щаслива, що мені вдається відтворити бажання клієнток у такому форматі, який відповідає і моєму смаку, і їхньому. Тоді виходить гармонія. Моя клієнтка – це я. Тому що я шию речі, які хочу я, а вже на них злітаються такі ж дівчата.

"Yaskrava" – це назва бренду і однойменний он-лайн – шоурум дизайнерського одягу в Інстаграмі. Яскрава – так раніше багато хто мене називав, це слово співзвучне з моїм іменем. І речі яскраві. Звідси й назва того, чим я займаюся.

Я не маю професійної освіти в класичному розумінні цього слова. Вчилася всюди потрошки. Кравчиня моя мама. Все, що я знаю, навчилась у неї. Але найдієвіший формат навчання – на власних помилках. У мене ніколи не було страху щось зіпсувати. Ця впевненість якась вроджена. Навіть, якщо я не знала, як точно це робиться, воно в мене інтуїтивно виходило. І з часом я почала помічати такі маленькі дрібниці, де можна робити значно краще, якісніше.

Викрійки насправді, для мого уявлення, дуже обмежені. А кожна тканина має свій характер, особливість. Тому, якщо ти хочеш вичавити щось із тканини в межах викрійки, а вона фізично не може цього зробити, то нічого не вийде. Тобі потрібно думати, шукати креативне рішення, чи прикладати до себе клаптики тканини і дивитися, як вони будуть поводитися. Звісно, є операції, на яких ти набиваєш руку, наприклад, пришивання рукава або замочка. Про такі речі я можу сказати, що роблю їх професійно. Вони досягаються шляхом тривалого здійснення типових механічних операцій. Але що стосується дизайну, то це не мій шлях. Будь-яку операцію можна з часом навчитися робити технічно ідеально, але тут важливо інше – не боятися робити помилки і йти на ризик, чути себе.

Я часто прислухаюся до інтуїції. Можливо, ці знання є вже всередині. Мій прадід був кравцем, і до нього в той час зверталися майже всі (за словами моєї бабусі). Бабуся в молодості шила для сім’ї. Мама в дитинстві ще навчилась шити. Сама собі викрійки створювала. Вона могла власноруч навіть взуття і аксесуари зробити! Але якось у мене з цим все виходить навиворіт: спершу з’являється тканина, а потім я починаю вчитися. Мабуть, так працює мій максималізм. Бо мені хочеться, щоб все було відразу та ідеально.

За фахом я економіст і юрист. При цьому, мені цікаво розвиватися саме в напрямку дизайну. Але досвід показав, що в рамках Ужгорода праця, яку я вкладаю у свою справу, є нерентабельною. Прагматичний економіст завжди сидить в мені на задньому фоні і все рахує. Тому на даному етапі я працюю у форматі відведеної під шоурум кімнати в мене вдома. Сюди можна прийти, попити кави, приміряти сукні, поговорити про ключові моменти: кольоротип, тип фігури, підібрати тканину і в результаті зробити ексклюзивну сукню.

Наразі у мене період інтенсивного навчання, самоаналізу, пошуку розуміння, в якому напрямку я хочу розвиватися, формувати цю концепцію, щоб вона набирала вже конкретних обрисів і щоб можна було рухатися далі. Важливо зрозуміти, що мені більше до душі. Тобто не робити все на світі, а конкретно щось одне. Тому треба думати, чого хоче моя клієнтка, та що я можу для цього зробити. І поки що я прийшла до висновку, що це формат індивідуального підходу, ексклюзивні сукні, які можна купити, або взяти в оренду на якийсь захід чи фотосесію.

У кожної сукні своя історія. Щойно я закінчую річ, як вона починає жити власним життям. Для мене дуже важливий ефект, коли, одягнувшись, можна відчути себе богинею, кінодівою, принцесою, янголом – ким-завгодно… Тому це сукні для душі. Вони більше працюють на відчуття. Неймовірно, коли дівчина у дзеркалі бачить своє нове відображення і розуміє, наскільки вона прекрасна. Вона та, ким так хоче бути. Приємно знаходитися біля жінки, яка собі подобається. Це те, що я вкладаю в сукні, і це те, чого я від них хочу.

Лариса Липкань, Varosh 

Фото: Карл Смутко