Ужгород. ILKO Gallery та культурний форум “СлободаКульт”

З моменту появи кінематографу документалістика була для харківських режисерів основним способом показати ті сторони життя, що без їхньої камери могли залишитися непоміченими або зникнути з пам’яті. У вересні 1896 року в Харкові Альфред Федецький зняв кілька хронікальних сюжетів. А вже в грудні – майже рік у рік із першим публічним кіносеансом у Парижі – Альфред Федецький влаштував кіносеанс у Харківському оперному театрі. Відкривати через кіно загадки життя, досліджувати, фіксувати обривки історії стало основою творчості харківських режисерів. Хроніка життя, імена та події, що мають значення для Харкова, для мистецтва, для історії, для пам’яті всієї України, представлені у кінопрограмі форуму «СлободаКульт».

Кураторка:

Оксана Коклонська (Харків) – режисерка, кураторка, арт-директорка. Засновниця Academy of Visual Arts Kharkov.

20 травня, неділя

13:00. Кураторська екскурсія Оксани Баршинової виставкою «СлободаКульт». Галерея ІЛЬКО

Лекція “Харківська школа фотографії: від радянської цензури до нової естетики” охоплює понад 40 років існування цього явища в історії й сьогоденні фотографії Харкова. Це розповідь про історичні обставини виникнення й розвитку Школи та її естетичні здобутки.

23 травня, середа

“Вагріч і чорний квадрат” – повнометражний документальний фільм про художника-концептуаліста  Вагріча Бахчаняна. Фільм-колаж з'єднує спогади друзів про художника слова (так називав себе сам Бахчанян) і експозицію / екранізацію його робіт.

Робота над фільмом почалася в 2003 році, за життя Вагріча Бахчаняна, а закінчилася в 2014 –  через п'ять років після його смерті. Абсурдні п'єси і перформанси Бахчаняна реалізовані на екрані або в анімації – “Російський алфавіт”, “Ні дня без рядка”, “Людина і куля”, на театральній сцені – “Чайка-Буревісник”. Велика увага у фільмі приділена так званим “ілюстраціям телефонних розмов” – експериментів із вільним “автоматичним” малюванням, з яким Вагріч Бахчанян працював понад двадцять років.

У картині брали участь вдова художника Ірина Бахчанян, письменники Едуард Лимонов, Олександр Геніс, художники Віталій Комар, Ігор Макаров, мистецтвознавці Віталій Пацюк, Євген Барабанов, кінорежисер Борис Фрумін, колекціонер Михайло Алшибая.

24 травня, четвер

Сергій Братков (Харків, Москва) – відомий художник і куратор, представник Харківської школи фотографії. Багато подій художнього життя Харкова були пов’язані з його ініціативою або відбувалися за активної участі. 1988 року він входив до групи “Літера А”, працював із живописом. 1994 року разом із Борисом Михайловим, Вітою Михайловою та Сергієм Солонським організував “Групу швидкого реагування”, зосередившись на фотографії, відеоарті та акціонізмі. У приміщенні своєї майстерні Сергій Братков заснував галерею “Up/Down” (1993 – 1997), яка стала осередком новітніх форм мистецтва. З 2010 року він викладає у московській Школі Родченка, серед випускниць якої є вже знані українські художниці – Аліна Клейтман, Юліана Голуб, Ульяна Биченкова та інші.

17:30. Показ фільму “Проект дощу”. Галерея ІЛЬКО

Рік: 2016

Стрічка була створена 2016 року і увійшла до альманаху “Контури”, що розповідає про стріт-арт в Україні. Кіноновела “Проект дощу” розповідає про харківського графіті-художника Гамлета Зіньківського, що працює в урбаністиці Маріуполя – міста, яке ще пам'ятає картину війни. Назву “Проект дощу” взято зі слів самого Гамлета, який малює переважно у підворіттях; на його думку, це свого роду “проект дощу” – люди, ховаючись від зливи, забігають в арку і несподівано для себе залишаються один на один із твором мистецтва. Фільм знімався п’ять днів у Маріуполі, куди Зіньківський приїхав, щоб намалювати три мурала, і два дні в Харкові.

Приз Spotlight Gold Award на фестивалі Spotlight Documentary Film Awards в Атланті, США.

18:00. Зустріч із Гамлетом Зіньківським. Галерея ІЛЬКО

Гамлет Зіньківський (Харків) – один із найвідоміших сучасних художників, автор графічних робіт, інсталяцій, перформансів, об’єктів. Входив до списку номінантів Премії PinchukArtCentre (2009) та представляв Україну на Венеційській бієнале (2013). Та найбільше Гамлет прославився своїм стріт-артом, який є в багатьох містах України, але особливо багато його в Харкові – понад 80 творів. Усі роботи художника позначені впізнаваною манерою, виконані у монохромній гамі, меланхолійні, супроводжуються підписом. Багато робіт знаходяться в арках і підворіттях – Гамлет називає їх “стріт-арт для людей дощу”, тобто для тих, хто перечікує раптові зливи і може споглядати роботи й замислитися про вічне. З 17 травня Гамлет працюватиме в Ужгороді і за цей час зробить кілька композицій у просторі міста.

27 травня, неділя

16:00. Кураторська екскурсія виставкою “СлободаКульт” із Дмитром Голецем. Галерея ІЛЬКО

18:00. Кінопоказ «Конструктор Василь Єрмилов». Галерея  ІЛЬКО 

Рік: 2014

Фільм-есей про великого художника-авангардиста Василя Дмитровича Єрмилова. Василь Єрмилов – людина, у творчості якої – сам час. Він прийняв революцію і в мистецтві, і в суспільстві. Повіривши в неї, став трибуном у живописі, взявши в руки не тільки фарби, а й нові матеріали, зрозумілі тій епосі. Єрмілов створював візуальнi образи свого часу: працював в українських Вікнах РОСТу, оформлював вулиці і площі до свят, агітпоїзд “Україна” – створюючи при цьому синтез національного і революційного. Епоха вимагала від художника участі у створенні утилітарних речей: трибун і кіосків, рекламних щитів і плакатів. І він створив стиль цілої епохи, ставши її художником, поетом від мистецтва. При цьому він не просто стояв осторонь, як художник, закріплюючи образ часу на полотні – він проживав цей час і всi його події разом з усією країною: служив, воював, був в ув'язненні, писав маніфести, творив, будував, навчався і навчав, любив, сподівався, відстоював себе, шукав, створював.

Уся програма форуму за посиланням https://dofa.fund/kulturnij-forum-slobodakult-v-uzhgorodi-ta-mukachevi/zagalna-programa-rozklad-vsih-podij/