Юка: від Атлантичного узбережжя до українського Ужгорода

Спека не заважає Ужгороду квітнути. Наразі у місті пишно цвіте екзотична юка.

Маленькі тропічні острівці розкинулися центром міста, спальними районами, парками… Серцем цих оазисів стали біло-зелені дзвіночки юки. Тендітні й ароматні, через що їх дуже полюбляють бджоли та інші комахи, – рослини родини агавових зараз на вершині свого цвітіння.

Ужгородці звикли до юки у різні пори року – від зими, коли вона височіє над снігом, немов хвіст ананаса, до літа, коли її кущі є чи не єдиними квітучими рослинами у центрі міста.

Традиційно Ужгород гостинно пригрів рослину, ареал якої знаходиться за тисячі кілометрів від обласного центру Закарпаття. Так, ареал даного роду простягнувся від Атлантичного узбережжя Флориди і островів Карибського моря, через південні штати США і Мексику до Каліфорнії. Багато видів юки є також неодмінним елементом кактусово-акацієвих саван. В Україні юка непогано прижилася у Криму, а також у ботанічних парках і садах в інших регіонах України. В Ужгороді юці зручно і комфортно будь-де.

Юка – не лише декоративна рослина, її використовують і в різних галузях промисловості. Так, за не підтвердженою інформацією, перші джинси були зроблені саме з юки, а не з бавовни. Кажуть, що навіть зараз найякісніші джинси роблять з ниток, що містять бодай кілька відсотків волокон з листя юки.

Із твердих листків юки отримують міцне технічне волокно, з якого виробляють мотузки, щітки, рибальські знаряддя тощо. З квіток слонової юки місцеві жителі готують салат. Багато видів юки використовують як живі огорожі. Квіти юки, що росте в Ужгороді, мають солодкуватий присмак і аромат.

Квітнути екзотична рослина буде ще кілька тижнів, прикрашаючи наше місто й годуючи місцевих медоносів.