Липневий сніг, або в Ужгороді квітне софора

Новий квітучий період в Ужгороді ознаменувався цвітінням японської акації – софори. Це велике дерево з незвичайною зовнішністю завжди зверне на себе увагу, адже вся територія навколо нього вкрита тисячами світло-зелених квіточок. В Ужгороді такі квіткові острівці зустрічаються на площах Поштовій, Дружби Народів, на Православній набережній, а найбільше їх на вулиці Собранецькій, де росте, мабуть, найбільша у місті алея софори.

Батьківщиною рослини є Китай і Японія. Отож маємо ще одну візитівку з Азії, яка пречудово прижилася на Закарпатті. За інформацією з відкритих джерел, в Україні софору японську почали культивувати в 1809 році в Краснокутському дендропарку на Харківщині. За іншими даними, її висаджували у нас вже наприкінці XVII століття. В Ужгороді софора – це звична частина зеленого ансамблю міста. Мабуть, не кожен навіть помічає ці дерева, хоча вони одні з найбільших представників родини бобових. От наприклад, чи звертали ви увагу на височенну софору біля «Совиного гнізда»? Ні? А це дерево вкрило своїми квітами тротуари по обидва боки від Богольвару – і на вулиці Довженка, і на Ракоці.

До слова, якщо у пошуковику написати «софора», то найбільше посилань з переліку стосуватимуться лікувальних властивостей цього дерева.

Софору японську називають «фабрикою здоров'я». І це при тому, що всі частини цієї рослини отруйні. Однак за умови умілого використання софора може допомогти вилікувати більше 30 хвороб.

Головною діючою речовиною препаратів з софори японської є рутин, який називають природнім захисником аскорбінової кислоти, завдяки якому вона не так інтенсивно окислюється. Препарати з софори рекомендують для укріплення стінок кровоносних судин і зменшення їх ламкості. Застосовують їх також при гіпо- і авітамінозах, геморагічних діатезах, крововиливах, капіляротоксикозі, променевій хворобі, септичному ендокардиті, ревматизмі, гіпертонічній хворобі, гломерулонефриті, алергічних захворюваннях, тромбопенічній пурпурі. Як зовнішній засіб настоянки застосовують при опіках, відмороженнях, туберкульозі шкіри, вовчаку, фурункулах, карбункулах, гаймориті, парапроктиті, маститі, трофічних виразках, псоріазі.

А ще мільйони квіточок японської акції полюбляють медоноси. Зараз біля цих дерев можна побачити величезну кількість бджіл, яким ви будете абсолютно не цікаві, адже комахи зосереджені на зборі пилку з залишків софорових суцвіть.

До слова, софора японська, або Стифнолобій, – це один із символів Пекіна. А для Ужгорода – це дерево, яке ділиться тінню й ароматом, а ще сніжить влітку.

Катерина Ірха для uzhgorod.net.ua

 

21 липня 2018р.