Воловеччина заповідна під «прицілом» лісівників

З метою охорони та збереження неповторної краси Карпат на території Воловецького лісгоспу створено 14 об’єктів природо-заповідного фонду на загальній площі понад 3601,8 га. Це, зокрема, лісовий заказник загальнодержавного значення «Росішний» площею 461 га у Нижньоволовецькому лісництві, де на схилах полонини Стой у первозданному вигляді збереглося елітне ялицеве зі спадковими властивостями насадження, що безпосередньо межує з буковими пралісами та Боржавськими полонинами.
Загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення «Потік Оса» площею 500 га у цьому ж лісництві, створений для збереження і відтворення генофонду та місць проживання окремих видів диких тварин та риб, зокрема царська риба – форель.
На території Підполозянського та Нижньоворітського лісництв для охорони та збереження дуба скельного, який зростає на кам’янистих осипах головного вододілу Східних Карпат на межі стику букових лісів з хвойними створено ботанічну пам’ятку природи загальнодержавного значення «Гора Високий камінь» площею 22 га.
У кварталі 10 Підполозянського лісництва під охороною як пам’ятка природи місцевого значення перебуває предмет особливої наукової цінності неогеновий релікт – тис ягідний. Це вид, що занесений до Червоної книги України, вік окремих екземплярів якого сягає понад 300 років. Як об’єкт, що має чисто наукове значення, під охорону взято окремі кущі бузку угорського, рідкісного, акліматизованого виду, який росте тільки у двох місцях – Жденіївському та Підполозянському лісництвах.
На площі 424,8 га, яка охоплює Пашківське, Підполозянське та Нижньоворітське лісництва, створено ботанічний заказник місцевого значення «Пікуй» для збереження та відтворення цінних природних комплексів. Ну і, звичайно ж, гордість і слава Закарпаття – цілющі мінеральні джерела. Гідрологічні пам’ятки природи в урочищах Майдан та Кочилово Підполозянського лісництва, урочищі Занька Нижньоволовецького лісництва створені для охорони і збереження джерел, вода яких має лікувальні властивості.
«Нами здійснюються заходи по збереженню цінних природних комплексів та об’єктів. Один з ефективних методів – розширення територій природно-заповідного фонду та розвиток зеленого туризму. Відтак за останній період часу особлива увага лісівників приділена збереженню унікальних пам’яток природи Воловецького району», – зазначив директор лісгоспу Василь Росол.
Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ
До теми
- «У перші дні війни ворог мав величезну перевагу, в багато десятків разів…» Історія бійця 128 бригади Кирила
- «Мені 53 роки, я колишній начальник карного розшуку, капітан міліції. У обох моїх очах штучні кришталики, але я пішов у бойову бригаду…» Історія бійця 128-ї бригади
- Рентген для меча: що показали дослідження старовинного експонату в ужгородському замку?
- "Я відкопав цього військовослужбовця і ми продовжили далі бій": історія прикордонника Андрія Яворини
- «Я повернувся в Україну не для того, щоб сидіти в тилу, тому не роздумував». Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Як варять бограч у закарпатській 128-ій бригаді
- «По нас і «Гради» працювали, і ствольна артилерія, і танки, і вертушки…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Десантник «Шакал» із Вовкового
- «Більше пів року я прожив у російській окупації, у мене майже вся сім’я в ЗСУ, тому навіть не думаю, щоб «косити» чи піти в СЗЧ…» Історія бійця 128 бригади Вадима
- «Я бачила, як потрібна була кров»: історія донорства Діани Товстун після пекла Маріуполя
- «152 мм смерті за 15 метрів»: як пікап урятував життя артилериста з Ужгорода
- «Під інтенсивним ворожим вогнем ми витягнули чотирьох поранених піхотинців із бойової позиції й доставили в безпечне місце…» Історія трьох бійців 128-ї бригади
- «Ми з однокласником пішли в ЗСУ незалежно один від одного й зустрілися на війні в одному підрозділі...» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Проєкт "Карпатські ведмеді": як футбол сприяє психологічній реабілітації та соціалізації ветеранів і військовослужбовців
- «Мені 24 роки, і в мене троє дітей, молодшому сину всього 2 місяці. Але я не думаю звільнятися…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія
- «Ми всі тут для того, щоб наші діти не воювали…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Штурмовик із Руських Комарівців. Сержант Тарас Гурніш посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- «Коли почалася повномасштабка, мені було 55. Але я пояснив своїм рідним, що на порозі рідної хати не зможу їх захистити, і пішов у ЗСУ…» Історія бійця 128-ї бригади Миколи
- «Ворожий дрон вдарив у задню частину САУ, але вибухівка відлетіла вбік і не здетонувала – ось, що значить бойова удача!..» Історія бійця 128 бригади «Маестро»
- "Мені на позиції не потрібен такий, що не боїться. І боягуз не потрібен". Щоденник піхотинця, родичі якого служать в армії РФ
До цієї новини немає коментарів