Ужгородка Альона Загоруйко створила стильний жіночий аксесуар

Наразі вже готові дві хустки. Перша – з ужгородською синагогою, друга – називається «Земля наближена до неба» і на ній зображено келих з вином. Попереду нові – з медом, сиром та грибами, з кількома містами Закарпаття, які вже виявили інтерес до такого аксесуару та сувеніру. Зокрема, Мукачево та Хуст, – пише Varosh.
– Це локальна хустка нашого краю, з яким я хочу познайомити всю країну. Коли я думала про неї, то планувала створити цей проєкт, перш за все, для туристів. Але перед тим як взятися за справу я провела фокус-групу серед своїх подруг, партнерів, клієнток і отримала від них відповідь про те, що вони теж хотіли б мати таку хустку, адже це справжні якісна, символічна та стильна річ. Скільки їх буде – поки не знаю. Це тривалий процес, ідея має народитися з любов’ю. Кожна хустка має свою історію, до кожної з них я додаю листівку, в якій розписано все про ідею, а також безпосередньо саму хустку, – каже Альона.







Найбільше хусток наразі по Закарпаттю та в Одесі, також перша поїхала в Будапешт і незабаром одна з них поїде до Нью-Йорка.
Альона каже, що готова працювати і з замовленнями. Скажімо, якщо якийсь санаторний чи термальний комплекс, корпорації чи підприємства захочуть власну хустку, то вона її створить. Тиражі можуть бути навіть не великі.
– Ці хустки не з’явилися б ніколи, якби не ті люди, які мене оточують. Це те, що найбільше надихає. Всі так загорілися ідеєю створення цього унікального для Закарпаття продукту, що працювали або за «дякую», або за нашу закарпатську валюту – каву. Це мене розчулює і окриляє водночас. Кожна людина, яка працювала над цим продуктом від початку і до запакованого готового результату, вклала в нею всю себе. Тому я сподіваюся, що й власниці цих хусток відчуватимуть це наше тепло, турботу та справжню любов, – розповідає Альона.
Придбати хустку можна через сторінку Альони або Sh.palta, а також незабаром вони з’являться в туристичній агенції Craft.chic, в Сировині, у V&P та кількох інших локаціях.
Росана Тужанська, Varosh
До теми
- 20 людей, які змінюють Закарпаття
- Закарпатець на позивний «Трамп»: «Віддати Донбас? А як дивитися в очі дітям тих, хто там загинув?»
- Педагоги, якими пишається Закарпаття: шлях сертифікації та нові можливості
- Ужгород. Війна за 1000 кілометрів від фронту
- Розумом у Берліні, а серцем в Україні. Як вчителька з Ужгорода опанувала німецьку та вчить дітей у Берліні
- Інновації ужгородських науковців: як мікробіом допомагає діагностувати та попереджати посттравматичні розлади
- Поліцейський, що малює ікони: під час АТО долучився до лав Нацполіції, а в розпал війни відкрив виставку в закарпатському замку Сент-Міклош
- “Вірний завжди”: пам’яті морпіха Владислава Мельника з Луганщини, який знайшов місце останнього спокою на Закарпатті
- У Коритнянах створили осередок Пласту
- В Україні вшановують пам’ять жертв Голодоморів
- Тор та його людина. Історія кінолога Іллі та його чотирилапого «побратима»
- Дрон не лише зброя, а й засіб порятунку: історія бійця Національної гвардії України Романа
- Як у Мукачеві працює перший на Закарпатті крематорій для тварин
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- Стрільбище «Вояк»: навіщо цивільним навички стрільби
- На Закарпатті розробляють нову регіональну молодіжну програму
- “Наш дім там, де добре дітям”. Як Закарпаття стало прихистком для родин, що прийняли дітей
- 101 день на позиції – ужгородець Валерій «Шум» більше трьох місяців утримував позиції в зоні відповідальності підрозділу в Донецькій області
- «Спостерігати за ворогом із дрона – це одне, а зустріти віч-на-віч, коли бачиш його зіниці, – зовсім інше…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Робочі будні пліч-о-пліч: як дівчата та хлопці у митній формі спільно працюють на кордоні з Євросоюзом

До цієї новини немає коментарів