Обласна алергологічна лікарня у Солотвині знову запрацювала після карантину

На жаль, спеціалізовані лікарні такі, як КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» Закарпатської обласної ради, на час карантину не проводили лікування пацієнтів. І лише тиждень тому, коли Тячівщина опинилася у «жовтій» епідеміологічній зоні, оздоровниця знову почала проводити лікування недужих, - повідомляє tyachiv.com.ua.
Загалом у лікарні є 25 ліжок дитячих, 35 дорослих. Загальна тривалість перебування хворих в оздоровниці, які мають путівки, складає 12 днів. Наразі всі хворі, які приїздять до лікарні, мають мати негативний тест на коронавірус.
За словами керівника закладу Леона Данка цього року заклад, на превеликий жаль, втратив базу відпочинку на території солоних озер у Солотвині, яка була створена профспілковою організацією. Адже лікарня змінила свій юридичний статус - з комунального закладу перетворилася на комунальне некомерційне підприємство. Коли проходила ця процедура, то корпуси було передано новоствореному КНП, а ось базу відпочинку профспілковій організації так і не передано. Нині там хазяйнує приватний підприємець, якому було здано будівлі бази в оренду. Він перешкоджає доступу пацієнтів та працівників оздоровниці на територію комплексу.
У лікарні прагнуть повернути базу відпочинку лікарні. Адже це був єдиний соціальний об’єкт на території солоних озер, де оздоровчі водні процедури мали можливість проходити безкоштовно пацієнти, працівники лікарні чи пільгові категорії громадян та малозабезпечені особи, а за символічну плату (20 грн.) – всі охочі. І попри такі невисокі розцінки, база відпочинку за сезон поповнювала бюджет закладу на 350 тис грн.
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- Снайпер "Ярий". Молодший сержант Іван Яров переніс понад 30 операцій, але й далі влучно стріляє
- Чому військові люблять котиків? Олександр Шершун “Мер”
- «Із нашої родини воює шестеро чоловіків…» Історія бійця 128 бригади Руслана
- “Старіння” майстрів та унікальні техніки: як на Закарпатті рятують від забуття традиційні дерев’яні ремесла
- Звільнився з армії – і через місяць повернувся знов: історія військового зі 101 бригади ТрО Закарпаття
- "Я не вважаю це героїчним вчинком": ужгородка Крістіна Петрулич розповіла про нагороду "Герой-рятувальник року"
- Прикордонник «РЕМ». Василь Сідун із Дубрівки посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- Ветеран із Ужгорода Віктор Суліма: від фронту до крафтового виробництва
- "Я зрозумів, що таке бойові виїзди після того, як нас обстріляв російський танк". Історія бійця 128 бригади Андрія
- «Кожна вагітність для нас — диво»: Ганна Палагусинець про програму лікування непліддя
- “Чудова десятка” закарпатської літератури, або що варто прочитати про наш край?
- Закарпатська академія мистецтв – осередок, де формують агентів культурних змін
- "Коли ти отримав зір повторно, ти дивишся на цей замилений світ інакше": інтерв'ю з ветераном війни Михайлом Філоненком
- Був художником – став військовим. Олег з Ужгорода навіть у війську продовжує творити
- «Та котра би жона пішла в полонину?» Про що говорять біля домашньої ватри вівчарі Хустщини, які зійшли після літування
- «Моїм рідним було б ганьба, якби я став ухилянтом…» Історія бійця 128 бригади Віталія
- Правова підтримка ветеранів: які питання найбільше турбують захисників після війни
- Змінити символи війни на обереги: ужгородський скульптор створює прикраси з гільз
- Вийшло третє доповнене видання "Ужгород відомий та невідомий"
- 94 дні, чотири пари взуття і майже 400 тисяч гривень: історія благодійного походу Артема Єрохіна

До цієї новини немає коментарів