Обласна алергологічна лікарня у Солотвині знову запрацювала після карантину

На жаль, спеціалізовані лікарні такі, як КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» Закарпатської обласної ради, на час карантину не проводили лікування пацієнтів. І лише тиждень тому, коли Тячівщина опинилася у «жовтій» епідеміологічній зоні, оздоровниця знову почала проводити лікування недужих, - повідомляє tyachiv.com.ua.
Загалом у лікарні є 25 ліжок дитячих, 35 дорослих. Загальна тривалість перебування хворих в оздоровниці, які мають путівки, складає 12 днів. Наразі всі хворі, які приїздять до лікарні, мають мати негативний тест на коронавірус.
За словами керівника закладу Леона Данка цього року заклад, на превеликий жаль, втратив базу відпочинку на території солоних озер у Солотвині, яка була створена профспілковою організацією. Адже лікарня змінила свій юридичний статус - з комунального закладу перетворилася на комунальне некомерційне підприємство. Коли проходила ця процедура, то корпуси було передано новоствореному КНП, а ось базу відпочинку профспілковій організації так і не передано. Нині там хазяйнує приватний підприємець, якому було здано будівлі бази в оренду. Він перешкоджає доступу пацієнтів та працівників оздоровниці на територію комплексу.
У лікарні прагнуть повернути базу відпочинку лікарні. Адже це був єдиний соціальний об’єкт на території солоних озер, де оздоровчі водні процедури мали можливість проходити безкоштовно пацієнти, працівники лікарні чи пільгові категорії громадян та малозабезпечені особи, а за символічну плату (20 грн.) – всі охочі. І попри такі невисокі розцінки, база відпочинку за сезон поповнювала бюджет закладу на 350 тис грн.
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- Від солдата до командира зенітної батареї. Історія медика із Мукачева
- «У перші дні війни ворог мав величезну перевагу, в багато десятків разів…» Історія бійця 128 бригади Кирила
- “Я без своїх дівчат життя не уявляю”: як сім’ї на Закарпатті стають усиновлювачами під час війни
- Грант у 500 000 грн для дружини ветерана: історія успіху підприємиці з Ужгорода
- «Мені 53 роки, я колишній начальник карного розшуку, капітан міліції. У обох моїх очах штучні кришталики, але я пішов у бойову бригаду…» Історія бійця 128-ї бригади
- Рентген для меча: що показали дослідження старовинного експонату в ужгородському замку?
- 10 книжкових подарунків із Закарпаття: чому на них варто зупинити свій вибір
- "Я відкопав цього військовослужбовця і ми продовжили далі бій": історія прикордонника Андрія Яворини
- «Я повернувся в Україну не для того, щоб сидіти в тилу, тому не роздумував». Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- "Я щодня чекаю сина додому": спогади матері мукачівського Захисника
- Як варять бограч у закарпатській 128-ій бригаді
- “Спостерігаємо значне збільшення заяв від вступників” – ректор УжНУ Володимир Смоланка про проміжні результати вступної кампанії 2025
- “Пам’ятайте, що за кожним ветераном чи ветеранкою стоїть унікальний і складний досвід ”, - психологиня Людмила Балецька
- «По нас і «Гради» працювали, і ствольна артилерія, і танки, і вертушки…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Віктор Суліма (Грузин): «Мрію відкрити невеличкий туристичний комплекс десь у мальовничому селі»
- «Відвертість» Михайла Дороговича: відомий фотограф презентував перше видання своїх робіт
- "Найлегше – це керувати дроном, а найважче – розібратися в цих всіх лініях, радіохвилях": історія 19-річної пілотки БПЛА
- Десантник «Шакал» із Вовкового
- Сонячний годинник Ужгорода і його особливий час
- «Більше пів року я прожив у російській окупації, у мене майже вся сім’я в ЗСУ, тому навіть не думаю, щоб «косити» чи піти в СЗЧ…» Історія бійця 128 бригади Вадима
До цієї новини немає коментарів