Філологи й айтівці УжНУ створили унікальну інтерактивну карту діалектів

Спільний кількарічний проєкт факультету інформаційних технологій і філфаку Ужгородського національного університету розвивається й дає добрі плоди. Про це пише Катерина Куцкір на сайті Медіацентру УжНУ.
Хто сказав, що навчання – це лише нескінченна теорія й купа письмових завдань? Можна легко посперечатися, адже освітній процес для філологів не обходиться без застосування здобутих знань і вмінь на практиці. Традиційно після завершення другого курсу студенти-україністи мають можливість випробувати себе в ролі діалектологів – збирачів скарбів місцевих говірок.
Катерина Куцкір
Цьогоріч наша практика проходила в нестандартному, особливому форматі. Ми мали чудову нагоду долучитися до наповнення інтерактивної карти діалектів України фактажем із закарпатських говорів і таким чином зробити свій внесок у популяризацію здобутків діалектологічної школи краю.
«Інтерактивна карта діалектів України» – новітній проєкт, над яким протягом чотирьох років працювали студенти факультету інформаційних технологій Георгій Дулішкович, Василь Кузьмик, Іван Габор, Ярослав Гайович та Ярослав Буй під керівництвом доцента Олександра Міци – завідувача кафедри управляючих систем та технологій. Філологічний факультет у складі цієї групи представляє заступник декана з навчальної роботи Василь Шаркань, який надає лінгвістичні консультації. Інтерактивна карта дозволяє вносити в базу даних мовний матеріал і таким чином тестувати розробку IT-фахівців, які надалі працюють над удосконаленням функціоналу.
Виконувати завдання такого плану було трохи незвично, однак дуже цікаво. Завдяки злагодженій роботі спеціалістів факультету інформаційних технологій (під керівництвом доцента Олександра Міци над мапою продовжують працювати магістранти Георгій Дулішкович та Василь Кузьмик, а також студенти бакалаврату Віталій Тар, Михайло Русин, Михайло Пирч, Віктор Семернін і Дмитро Костик) та заступника декана філологічного факультету Василя Шарканя нам легко й зручно працювалося на новоствореній платформі. Якщо й виникали якісь непередбачувані моменти чи проблеми технічного характеру, то вони вирішувалися швидко й кваліфіковано. Наші керівники – доцентки кафедри української мови Ольга Пискач та Ольга Миголинець – завжди були готові пояснити, допомогти, дати слушні поради студентам. У разі певних труднощів ми знали, що можемо звернутися до них і проконсультуватися з того чи того питання.
Можливість вільної комунікації, насправді, відіграла неабияку роль: спілкування у форматі онлайн-конференцій стало вдалою, хоча й вимушеною альтернативою. Навіть у такій непростій ситуації, яка склалася зараз у зв’язку з пандемією, викладачі зуміли організувати нашу практику таким чином, щоб це було безпечно та зручно. Такий формат роботи дозволив і краще пізнати надзвичайне багатство рідних говірок, відкрити для себе нові слова та поповнити свої знання у царині діалектології, вкотре переконатися в багатогранності нашої мови.
Я переконана, що студентам, які надалі працюватимуть над заповненням інтерактивної карти українських говорів, припаде до душі такий варіант літньої практики. Не маю сумніву, що ідея створення такого проєкту дуже своєчасна і вдала, адже за допомогою інтерактивної мапи є можливість презентувати всьому світу без перебільшення колосальні здобутки закарпатської ділектологічної науки. Без перебільшення, це починання дасть добрі плоди, а тому бажаю успіху всім, хто долучатиметься до цієї важливої справи.
Катерина Куцкір
Медіацентр УжНУЧитайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- Як у Мукачеві працює перший на Закарпатті крематорій для тварин
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- Стрільбище «Вояк»: навіщо цивільним навички стрільби
- На Закарпатті розробляють нову регіональну молодіжну програму
- “Наш дім там, де добре дітям”. Як Закарпаття стало прихистком для родин, що прийняли дітей
- 101 день на позиції – ужгородець Валерій «Шум» більше трьох місяців утримував позиції в зоні відповідальності підрозділу в Донецькій області
- «Спостерігати за ворогом із дрона – це одне, а зустріти віч-на-віч, коли бачиш його зіниці, – зовсім інше…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Робочі будні пліч-о-пліч: як дівчата та хлопці у митній формі спільно працюють на кордоні з Євросоюзом
- Снайпер "Ярий". Молодший сержант Іван Яров переніс понад 30 операцій, але й далі влучно стріляє
- Чому військові люблять котиків? Олександр Шершун “Мер”
- «Із нашої родини воює шестеро чоловіків…» Історія бійця 128 бригади Руслана
- “Старіння” майстрів та унікальні техніки: як на Закарпатті рятують від забуття традиційні дерев’яні ремесла
- Звільнився з армії – і через місяць повернувся знов: історія військового зі 101 бригади ТрО Закарпаття
- "Я не вважаю це героїчним вчинком": ужгородка Крістіна Петрулич розповіла про нагороду "Герой-рятувальник року"
- Прикордонник «РЕМ». Василь Сідун із Дубрівки посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- Ветеран із Ужгорода Віктор Суліма: від фронту до крафтового виробництва
- "Я зрозумів, що таке бойові виїзди після того, як нас обстріляв російський танк". Історія бійця 128 бригади Андрія
- «Кожна вагітність для нас — диво»: Ганна Палагусинець про програму лікування непліддя
- “Чудова десятка” закарпатської літератури, або що варто прочитати про наш край?
- Закарпатська академія мистецтв – осередок, де формують агентів культурних змін




До цієї новини немає коментарів