Антон Ліврінц: «Депутат зобов’язаний спілкуватися з людьми, які його обрали»

– Відоме гасло «Партій – багато, а «Батьківщина» – одна!» влучно вирізняє вашу політичну силу від інших, в чому таємниця політичного довголіття «Батьківщини»?

– Я в «Батьківщині» з 2005 року. За ці 16 років встигли з‘явитися і зникнути назавжди чимало політичних проєктів, у тому числі й суто закарпатських, а «Батьківщина» й надалі залишається в топі українських партій. Питаєте, в чому «рецепт» такого успішного політичного життя партії? Відповідь проста – партійці «Батьківщини» справді піклуються про людей. На перший погляд може здатися, що це занадто шаблонна відповідь, тому поясню.

• Депутат зобов'язаний спілкуватися з людьми, які його обрали.
• Інколи виборець звертається до депутата тільки тому, що йому взагалі більше нема до кого звернутися.
• Людяність, щирість, уміння слухати, бажання допомогти – ті якості, які цінують усі.
• Якщо депутату вдалося вирішити проблему, то про це мають знати й інші виборці, а це означає, що депутат зобов'язаний звітувати про свою роботу.

– Для чого вам особисто статус депутата?

– Три останні скликання я був депутатом Закарпатської обласної ради, де входив в фракцію ВО «Батьківщина» і представляв інтереси жителів Свалявщини. Загалом понад 13 років, з 2002 по 2015 роки, я жив та працював у Сваляві. Як депутату вдалося зробити досить багато справ для розвитку інфраструктури району та його мешканців. Підготував кілька десятків депутатських запитів та сотні депутатських звернень. Маю детальний звіт, із яким можуть ознайомитися всі, хто забажає. Хоча, варто відмітити, що проживаючи в Ужгороді з 2015 року, регулярно проводив прийоми громадян в партійному офісі міської «Батьківщини». Тож за ці роки вдалося допомогти у вирішенні різноманітних питань і багатьом мешканцям Ужгорода. Не всі питання вдалося вирішити, але багатьом допоміг. Насправді важливий не статус, а можливість зробити життя комфортнішим в області, місті, чи мікрорайоні. Депутатський мандат – інструмент демократії, яким теж треба вміти користуватися і не довіряти його пройдисвітам.

– Чи плануєте брати участь у місцевих виборах?

– Уже понад 5 років очолюю Ужгородську міську організацію партії ВО «Батьківщина». Ми з сім’єю живемо в Новому районі й на цьогорічних виборах я вирішив саме з цього округу балотуватися до Ужгородської міськради. Вважаю, що треба представляти інтереси тої громади, де ти проживаєш. Наразі зустрічаюся з жителями району, головами ОСББ та фахівцями міського господарства, спільно з якими визначаємо основні пріоритети розвитку Нового району, покращення інфраструктури та якості життя людей.

Біографічна довідка

Ліврінц Антон Антонович народився 7 вересня 1977 року в Ужгороді.

• У 1992 році закінчив ужгородську ЗОШ №2.
• У 1995 році з відзнакою закінчив Ужгородський комерційний технікум, а в 2000 – інженерно-технічний факультет УжДУ.
• У 2015 році здобув другу вищу освіту у Тернопільському національному економічному університеті та здобув кваліфікацію спеціаліста з фінансів і кредиту.
• Трудову діяльність розпочав у 2000 році товарознавцем СМП «Тіп-Топ» в м. Ужгород.
• Із 2002 по 2007 рік працював помічником-консультантом народного депутата України Олександра Кеменяша. З 2007 по 2013 роки – директор ТОВ «Форест Хауз», а також за сумісництвом з 2011 по 2014 роки – директором ТОВ «Дари Свалявщини» – підприємства, що займалось виготовленням хлібобулочних та кондитерських виробів.
• Із 2013 по 2015 рік – директор ТОВ «Торговий дім «Юнітком» – підприємства з реалізації закарпатських мінеральних вод.
• У 2015 році працював помічником заступника голови Закарпатської ОДА.
• Із 2016 по 2019 роки – заступник директора КП «КШЕП» Ужгородської міської ради.
• Із 2019 року по теперішній час – приватний підприємець, працює в сфері «зеленої» енергетики.
• Депутат Закарпатської обласної ради 5-го, 6-го та 7-го скликань, фракція «ВО «Батьківщина».
• Одружений. Разом з дружиною Ларисою виховують 2 синів: Антона – 19 років – студента УжНУ і Олексан- дра – 12 років – учня ужгородської ЗОШ № 15.
• За даними «Вікіпедії чиновників», не був помічений та не мав підтверджень у корупційних діях, а також не зловживав службовим становищем задля покращення свого майнового чи будь-якого іншого становища.
• Пройшов люстрацію влади.