Студенти й школярка планують створити… репетиторський центр «Гречка»

Задум створити репетиторський центр «Гречка» для підготовки до ЗНО з соціальною місією належить студентці факультету міжнародних економічних відносин Тетяні Гичці. Також у команді студент факультету суспільних наук Володимир Попович, студентка факультету історії та міжнародних відносин Галина Гичка та одинадцятикласниця Емілія Бровді, котра входить до студентського самоврядування «Корзо». Їхній девіз – «Освіта може бути іншою».
За словами ініціаторки проєкту Тетяни Гички, цей задум вона виношувала дуже довго. Оскільки дівчина теж проходила етап складання ЗНО, розуміє, що чимало дітей не може дозволити собі оплатити заняття з репетитором. Саме через цей чинник багато кому двері до вишів не відчиняються, тим більше на державне замовлення. Проблему можна вирішити через створення репетиторського центру, у якому б ціни на додаткові заняття були нижчими.
Тетяна Гичка
«Чому саме освіта і чому саме соціальне підприємництво? Тому що країна починається з освіти. А шкільна освіта, на жаль, не відповідає потребам сучасності, навіть незважаючи на реформу. Вона не будує спільнот, а всім відомо: гуртом і батька легше бити. Вона не навчає творчості, вона вимагає складання екзаменів. І останнє – вона не вчить життя. Наш майбутній репетиторський центр покликаний змінити такий стан справ», – додає Тетяна.
Тестовий центр планують запустити в Ужгороді, але згодом можна втілити ідею і в районний центрах Закарпаття. Однією з проблем, яка вирішується завдяки такому центру, є перше робоче місце молодого фахівця. Адже більшість студентів педагогічних спеціальностей здобувають практику на 4 курсі та в магістратурі, але, на думку ініціаторів проєкту, за цей короткий термін студент не встигає увійти в роль викладача, знайти свій спосіб та методику викладання.
Команда «Гречки» має наміри співпрацювати з експертами, аби набути професійності. Особливість центру полягає і в тому, що між собою спілкуватиметься молодь. Школяр – потенційний абітурієнт, а репетитор – студент або випускник вишу, тому учень має змогу дізнатися про тонкощі університетського життя.
Галина Гичка
Як розповідає учасниця команди Галина Гичка, незначна різниця у віці допомагає у навчальному процесі, адже студент ще нещодавно був на місці абітурієнта і знає всю «кухню» зсередини. Зокрема, репетиторський центр матиме на меті організовувати творчі вечори, нетворкінги. Особливістю проєкту також є те, що, залежно від кількості студентів, буде виділено безкоштовні місця для дітей із соціально вразливих категорій населення. На ці місця влаштовуватимуть відбір через написання мотиваційних есе.
На питання, чому саме «Гречка», Галина відповідає: «Ми хотіли пов’язати назву з чимось простим і тим, що на слуху, має хороші асоціації. Коли зібралися з командою, то у нас були різноманітні варіанти назви, але все-таки зупинилися на гречці. Якщо розглядати глибше, то гречка не така і проста, адже квітне дуже гарним цвітом. Тому можна провести паралель й із нашим проєктом, що не тільки буде нести знання, а й виконуватиме соціальну місію».
Молодь подавалася на «BUR LAB» від «Будуємо Україну Разом» та Львівської освітньої фундації, де виграли участь на онлайн-навчання. Відтак влітку команду вчили презентувати проєкт, навчали основ підприємництва та надихали. Ґрант на впровадження ініціативи, на жаль, не виграли, але вдалося здобути чимало корисних знань. Зокрема, учасники розподілили ролі у своєму проєкті: керівниця та ініціаторка проєкту Тетяна Гичка відповідає за фінанси й вирішення інших важливих питань; Мілена Бровді – комунікаційна менеджерка та смм-ниця; Галина Гичка – репетиторка з історії, Володимир Попович – адміністратор та спікер різноманітних нетворкінгів, які б стосувалися волонтерської діяльності.
Молодь звертається до всіх охочих допомогти в реалізації ідеї. Наразі «Гречці» потрібні стартовий капітал, кошти на оренду приміщення, меблі, канцелярські матеріали, кошти на навчання викладачів у кваліфікованих кадрів. Інвесторами можуть бути підприємці, які хочуть долучитися до соціальної ініціативи. Охочі можуть оплатити, наприклад, хоча б місячне навчання школяреві.
Олександра Костьо, Медіацентр УжНУ
До теми
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
- Пекар, який став мінометником. Історія бійця 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мадяр»
- Заради доньки: історія прикордонника Олександра Товта
- «Я захищаю свою сім’ю, щоб жодна падла не прийшла й не сказала, що мій будинок уже його…» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Закарпатська міфологія на картах таро: як художниця з Ужгорода популяризує український фольклор за кордоном
- Гідні умови праці й зарплата, як у сусідів із ЄС: підготувати й утримати фахівців
- «Хочу знову підіймати український прапор на змаганнях — як в Україні, так і за її межами». Боєць стрілецького батальйону поліціії на псевдо Слон
- "Синевирське диво" під час війни. Як правильно зробити бізнес на вівцях, а репутацію - на ефективному керівництві
- Як ветеранам повернутися до цивільного життя й роботи: досвід Семена Махліна
- Декомпресія в горах: як закарпатські гвардійці відновлюють сили після фронту
- Олександра Козоріз: "Слово, до якого підходиш навшпиньки, віддячить рясно"
- «В дитинстві я лазив на стрімкі скелі за едельвейсами, а тепер ношу едельвейс на шевроні нашої бригади…» Історія Степана, бійця 128-ї бригади
- Археологи завершили розкопки у Мукачівському замку "Паланок". Знайшли унікальні артефакти (ФОТО, ВІДЕО)
- Меблі лікаря Новака, старовинні медичні інструменти та шеврони: експонати Музею історії Закарпатської обллікарні
- Історія однієї картини: «Верховинське село» Антона Кашшая
- IT-кластер Закарпаття: три роки розвитку, стійкості та інновацій
- «У мене дома молодший брат, йому 6 років. Я воюю за нього…» Історія Артема, бійця 128-ї бригади
- "Провина євреїв була лише в тому, що вони євреї": історія порятунку єврейського хлопчика на Закарпатті під час Голокосту
- «Собака для ветерана»: історія Дмитра та його улюбленця Блека
- Удочерили трьох сестричок і завели козу. Родина з Київщини кардинально змінила життя на Закарпатті, і не тільки своє
До цієї новини немає коментарів