Студенти й школярка планують створити… репетиторський центр «Гречка»

Задум створити репетиторський центр «Гречка» для підготовки до ЗНО з соціальною місією належить студентці факультету міжнародних економічних відносин Тетяні Гичці. Також у команді студент факультету суспільних наук Володимир Попович, студентка факультету історії та міжнародних відносин Галина Гичка та одинадцятикласниця Емілія Бровді, котра входить до студентського самоврядування «Корзо». Їхній девіз – «Освіта може бути іншою».
За словами ініціаторки проєкту Тетяни Гички, цей задум вона виношувала дуже довго. Оскільки дівчина теж проходила етап складання ЗНО, розуміє, що чимало дітей не може дозволити собі оплатити заняття з репетитором. Саме через цей чинник багато кому двері до вишів не відчиняються, тим більше на державне замовлення. Проблему можна вирішити через створення репетиторського центру, у якому б ціни на додаткові заняття були нижчими.
Тетяна Гичка
«Чому саме освіта і чому саме соціальне підприємництво? Тому що країна починається з освіти. А шкільна освіта, на жаль, не відповідає потребам сучасності, навіть незважаючи на реформу. Вона не будує спільнот, а всім відомо: гуртом і батька легше бити. Вона не навчає творчості, вона вимагає складання екзаменів. І останнє – вона не вчить життя. Наш майбутній репетиторський центр покликаний змінити такий стан справ», – додає Тетяна.
Тестовий центр планують запустити в Ужгороді, але згодом можна втілити ідею і в районний центрах Закарпаття. Однією з проблем, яка вирішується завдяки такому центру, є перше робоче місце молодого фахівця. Адже більшість студентів педагогічних спеціальностей здобувають практику на 4 курсі та в магістратурі, але, на думку ініціаторів проєкту, за цей короткий термін студент не встигає увійти в роль викладача, знайти свій спосіб та методику викладання.
Команда «Гречки» має наміри співпрацювати з експертами, аби набути професійності. Особливість центру полягає і в тому, що між собою спілкуватиметься молодь. Школяр – потенційний абітурієнт, а репетитор – студент або випускник вишу, тому учень має змогу дізнатися про тонкощі університетського життя.
Галина Гичка
Як розповідає учасниця команди Галина Гичка, незначна різниця у віці допомагає у навчальному процесі, адже студент ще нещодавно був на місці абітурієнта і знає всю «кухню» зсередини. Зокрема, репетиторський центр матиме на меті організовувати творчі вечори, нетворкінги. Особливістю проєкту також є те, що, залежно від кількості студентів, буде виділено безкоштовні місця для дітей із соціально вразливих категорій населення. На ці місця влаштовуватимуть відбір через написання мотиваційних есе.
На питання, чому саме «Гречка», Галина відповідає: «Ми хотіли пов’язати назву з чимось простим і тим, що на слуху, має хороші асоціації. Коли зібралися з командою, то у нас були різноманітні варіанти назви, але все-таки зупинилися на гречці. Якщо розглядати глибше, то гречка не така і проста, адже квітне дуже гарним цвітом. Тому можна провести паралель й із нашим проєктом, що не тільки буде нести знання, а й виконуватиме соціальну місію».
Молодь подавалася на «BUR LAB» від «Будуємо Україну Разом» та Львівської освітньої фундації, де виграли участь на онлайн-навчання. Відтак влітку команду вчили презентувати проєкт, навчали основ підприємництва та надихали. Ґрант на впровадження ініціативи, на жаль, не виграли, але вдалося здобути чимало корисних знань. Зокрема, учасники розподілили ролі у своєму проєкті: керівниця та ініціаторка проєкту Тетяна Гичка відповідає за фінанси й вирішення інших важливих питань; Мілена Бровді – комунікаційна менеджерка та смм-ниця; Галина Гичка – репетиторка з історії, Володимир Попович – адміністратор та спікер різноманітних нетворкінгів, які б стосувалися волонтерської діяльності.
Молодь звертається до всіх охочих допомогти в реалізації ідеї. Наразі «Гречці» потрібні стартовий капітал, кошти на оренду приміщення, меблі, канцелярські матеріали, кошти на навчання викладачів у кваліфікованих кадрів. Інвесторами можуть бути підприємці, які хочуть долучитися до соціальної ініціативи. Охочі можуть оплатити, наприклад, хоча б місячне навчання школяреві.
Олександра Костьо, Медіацентр УжНУ
До теми
- 20 людей, які змінюють Закарпаття
- Закарпатець на позивний «Трамп»: «Віддати Донбас? А як дивитися в очі дітям тих, хто там загинув?»
- Педагоги, якими пишається Закарпаття: шлях сертифікації та нові можливості
- Ужгород. Війна за 1000 кілометрів від фронту
- Розумом у Берліні, а серцем в Україні. Як вчителька з Ужгорода опанувала німецьку та вчить дітей у Берліні
- Інновації ужгородських науковців: як мікробіом допомагає діагностувати та попереджати посттравматичні розлади
- Поліцейський, що малює ікони: під час АТО долучився до лав Нацполіції, а в розпал війни відкрив виставку в закарпатському замку Сент-Міклош
- “Вірний завжди”: пам’яті морпіха Владислава Мельника з Луганщини, який знайшов місце останнього спокою на Закарпатті
- У Коритнянах створили осередок Пласту
- В Україні вшановують пам’ять жертв Голодоморів
- Тор та його людина. Історія кінолога Іллі та його чотирилапого «побратима»
- Дрон не лише зброя, а й засіб порятунку: історія бійця Національної гвардії України Романа
- Як у Мукачеві працює перший на Закарпатті крематорій для тварин
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- Стрільбище «Вояк»: навіщо цивільним навички стрільби
- На Закарпатті розробляють нову регіональну молодіжну програму
- “Наш дім там, де добре дітям”. Як Закарпаття стало прихистком для родин, що прийняли дітей
- 101 день на позиції – ужгородець Валерій «Шум» більше трьох місяців утримував позиції в зоні відповідальності підрозділу в Донецькій області
- «Спостерігати за ворогом із дрона – це одне, а зустріти віч-на-віч, коли бачиш його зіниці, – зовсім інше…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Робочі будні пліч-о-пліч: як дівчата та хлопці у митній формі спільно працюють на кордоні з Євросоюзом



До цієї новини немає коментарів