Мирослав Дочинець за прилавком: «Добре, коли є живий приклад у сім’ї, де книга завжди на почесному місці»

Акція «Письменник за прилавком» триває. 3 грудня до читачів завітав Мирослав Дочинець. Письменник цьогоріч не презентував на заході жодної нової книги, проте нагадав про два доробки, які побачили світ у 2020 році, – «Діти папороті» та «Золотий час».
Захід розпочався із продажу книг прихильникам творчості пана Мирослава. Деякі читачі відразу охоче купували по два екземпляри. Звісно, не обминули митця автографи, фотографії та навіть домовленість про зустріч за кавою з метою обговорення творчості письменника.
Мирослав Іванович зауважує, що не співпрацює із редакторами, адже кожна амбітна людина прагне внести корективи в текст, що не вітається самим автором. До роботи над матеріалами залучає лише коректора, який свіжим поглядом вихоплює якісь пунктуаційні чи технічні помилки.
«Історично склалося, що Закарпаття не відзначається великим попитом на книги. Поступово тут книгарні закриваються, а на всій території України видання розлітаються миттєво. Пригадую слова Оксани Забужко: «Україна закінчується там, де нема книгарні «Є». В Ужгороді нема потреби відкривати такі заклади, що дуже прикро», – зазначає письменник.
Стосовно читацької авдиторії, то Мирослав Іванович із усмішкою на повідомляє: «Мої книги можуть опрацьовувати всі, кому від 9 до 99 років». Також додає: «Часто думають, що діти повинні читати якісь поверхові, незначні речі. Хоча вони – дуже інтуїтивні, глибокі та сформовані читачі. Світ онлайн-інформації дуже змінює малечу. Діти беруть максимум цікавої, несподіваної інформації, а головне – якісної. Нам потрібно пристосовуватися до такого читача».
«Добре, коли є живий приклад у сім’ї, де книга завжди на почесному місці й обговорюється. Майже століттями не змінюється відсоток людей, який читає. Навчити любити цю справу неможливо. Хоча й книга дає внутрішню свободу, спокій та розраду», – відповідає пан Мирослав на питання журналістів, як навчити суспільство полюбити читання.
На запитання про те, над чим зараз працює відповів із гумором: «Над собою!» «Зараз створюю книгу закарпатських прислів’їв, афоризмів, народних приказок. Збирав кілька десятків років. Це духовний, інтелектуальний портрет нашого краю. Порівняно з фольклорами інших народів світу ми є навіть цікавіші. Закарпатський інтелект гострий, глибинний. Збірка «Сонце в кресані: Золоте слово срібної землі» має вийти на початку нового року».
Також пан Мирослав додав, що в розробці фільм за його книгою «Світован» під керівництвом відомого польського кінорежисера і сценариста Єжи Гоффмана («Знахар», «Вогнем і мечем»). Тож бажаємо автору обов’язково бути задоволеним результатом роботи. Не лише своєї, а й тих, хто прагне втілити у життя задуми, пов’язані із творчістю Мирослава Дочинця. А самому письменнику зичимо натхнення та вдячних читачів!
*** Сьогодні, 4 грудня, за прилавком буде Андрій Шолтес, а в понеділок, 7 грудня, до читачів завітає Жанна Хома. Акція триватиме у будні до 18 грудня з 14:00. Приходьте!Ірина Неменуща, Медіацентр УжНУ
До теми
- Таємниця Клари Буткаї: камінь в Ужгородському замку зберігає зворушливу історію XVII століття
- Дівчина, яка завжди читає: Олександра Артюхіна про перекладацьку справу і свій перший великий роман
- Цьогорічний лауреат премії Петра Скунця Віктор Новграді-Лецо – про творчість, премію та плани на майбутнє
- “Мрію, що колись повернуся додому – в український Маріуполь”: перша повернута з окупації дівчинка Кіра Обединська в Ужгороді
- Замки Закарпаття – в новій експозиції обласного краєзнавчого музею
- Христина Керита: «Життя у мене видалося складним, але я не нарікаю»
- «Смак Ужгорода»: кулінарні картки з рецептами страв, які зможе приготувати кожен
- Мріє повернутися у звільнений Маріуполь: Кіра Обединська про поранення, вивезення у ДНР і нагороду "Майбутнє України"
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у травні 1925-го
- Розвідник "Азіат". Загиблий Герой із Ужгорода, головний сержант Віктор Кущик нагороджений трьома орденами "За мужність"
- Інклюзивна кав’ярня “Янгол” святкує першу річницю: з якими викликами зіштовхнулися в роботі
- Василь Мирявчик: «Я би хотів, щоб люди були добрішими до людей із інвалідністю»
- Олександра Козоріз: "Слово, до якого підходиш навшпиньки, віддячить рясно"
- Меблі лікаря Новака, старовинні медичні інструменти та шеврони: експонати Музею історії Закарпатської обллікарні
- Словаччина – це не лише Фіцо. Як країни співпрацюють на урядовому рівні?
- «Дерево мого життя»: як на Закарпатті створюють безпечний простір для психологічної підтримки
- Пам’яті барабанщика, військовослужбовця 46 бригади ДШВ, ужгородця Антона Рабела
- "Так ми продовжуємо справу Данила Богуславського": закарпатські волонтери передали захисникам 27 дронів
- Подорож потягом з України до країн ЄС без тривалих зупинок на кордоні, пересадок та очікувань. Для мешканців Ужгорода це незабаром стане реальністю
- Петанк як реабілітація: в Ужгороді пройшов тренінг для фізіотерапевтів
До цієї новини немає коментарів