Мирослав Дочинець за прилавком: «Добре, коли є живий приклад у сім’ї, де книга завжди на почесному місці»

Акція «Письменник за прилавком» триває. 3 грудня до читачів завітав Мирослав Дочинець. Письменник цьогоріч не презентував на заході жодної нової книги, проте нагадав про два доробки, які побачили світ у 2020 році, – «Діти папороті» та «Золотий час».
Захід розпочався із продажу книг прихильникам творчості пана Мирослава. Деякі читачі відразу охоче купували по два екземпляри. Звісно, не обминули митця автографи, фотографії та навіть домовленість про зустріч за кавою з метою обговорення творчості письменника.
Мирослав Іванович зауважує, що не співпрацює із редакторами, адже кожна амбітна людина прагне внести корективи в текст, що не вітається самим автором. До роботи над матеріалами залучає лише коректора, який свіжим поглядом вихоплює якісь пунктуаційні чи технічні помилки.
«Історично склалося, що Закарпаття не відзначається великим попитом на книги. Поступово тут книгарні закриваються, а на всій території України видання розлітаються миттєво. Пригадую слова Оксани Забужко: «Україна закінчується там, де нема книгарні «Є». В Ужгороді нема потреби відкривати такі заклади, що дуже прикро», – зазначає письменник.
Стосовно читацької авдиторії, то Мирослав Іванович із усмішкою на повідомляє: «Мої книги можуть опрацьовувати всі, кому від 9 до 99 років». Також додає: «Часто думають, що діти повинні читати якісь поверхові, незначні речі. Хоча вони – дуже інтуїтивні, глибокі та сформовані читачі. Світ онлайн-інформації дуже змінює малечу. Діти беруть максимум цікавої, несподіваної інформації, а головне – якісної. Нам потрібно пристосовуватися до такого читача».
«Добре, коли є живий приклад у сім’ї, де книга завжди на почесному місці й обговорюється. Майже століттями не змінюється відсоток людей, який читає. Навчити любити цю справу неможливо. Хоча й книга дає внутрішню свободу, спокій та розраду», – відповідає пан Мирослав на питання журналістів, як навчити суспільство полюбити читання.
На запитання про те, над чим зараз працює відповів із гумором: «Над собою!» «Зараз створюю книгу закарпатських прислів’їв, афоризмів, народних приказок. Збирав кілька десятків років. Це духовний, інтелектуальний портрет нашого краю. Порівняно з фольклорами інших народів світу ми є навіть цікавіші. Закарпатський інтелект гострий, глибинний. Збірка «Сонце в кресані: Золоте слово срібної землі» має вийти на початку нового року».
Також пан Мирослав додав, що в розробці фільм за його книгою «Світован» під керівництвом відомого польського кінорежисера і сценариста Єжи Гоффмана («Знахар», «Вогнем і мечем»). Тож бажаємо автору обов’язково бути задоволеним результатом роботи. Не лише своєї, а й тих, хто прагне втілити у життя задуми, пов’язані із творчістю Мирослава Дочинця. А самому письменнику зичимо натхнення та вдячних читачів!
*** Сьогодні, 4 грудня, за прилавком буде Андрій Шолтес, а в понеділок, 7 грудня, до читачів завітає Жанна Хома. Акція триватиме у будні до 18 грудня з 14:00. Приходьте!Ірина Неменуща, Медіацентр УжНУ
До теми
- 20 людей, які змінюють Закарпаття
- Ужгород. Війна за 1000 кілометрів від фронту
- Розумом у Берліні, а серцем в Україні. Як вчителька з Ужгорода опанувала німецьку та вчить дітей у Берліні
- Інновації ужгородських науковців: як мікробіом допомагає діагностувати та попереджати посттравматичні розлади
- “Вірний завжди”: пам’яті морпіха Владислава Мельника з Луганщини, який знайшов місце останнього спокою на Закарпатті
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- Стрільбище «Вояк»: навіщо цивільним навички стрільби
- "Я не вважаю це героїчним вчинком": ужгородка Крістіна Петрулич розповіла про нагороду "Герой-рятувальник року"
- Закарпатська академія мистецтв – осередок, де формують агентів культурних змін
- "Коли ти отримав зір повторно, ти дивишся на цей замилений світ інакше": інтерв'ю з ветераном війни Михайлом Філоненком
- Був художником – став військовим. Олег з Ужгорода навіть у війську продовжує творити
- Правова підтримка ветеранів: які питання найбільше турбують захисників після війни
- Змінити символи війни на обереги: ужгородський скульптор створює прикраси з гільз
- Вийшло третє доповнене видання "Ужгород відомий та невідомий"
- 94 дні, чотири пари взуття і майже 400 тисяч гривень: історія благодійного походу Артема Єрохіна
- Вечір в Ужгороді зі шпигунами та секретами
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у вересні 1925-го
- "Дуже радий, що туди потрапив": військовий Луганського прикордонного загону Елмар Цап розповів про службу
- Відомий кондитер Валентин Штефаньо започаткував дипломатичні гастроекскурсії



До цієї новини немає коментарів