Петро Мідянка та Людмила Загоруйко за прилавком «Кобзаря» розповіли про любов до Срібної землі

Петро Мідянка та Людмила Загоруйко за прилавком «Кобзаря» розповіли про любов до Срібної землі
Інь і Ян закарпатської літератури про елітарне читання та постріл Бога в Широкий Луг.

 

Вони, як Інь і Ян: він тихий і спокійний, вона – балакуча й енергійна. Вона з міста, а він виріс серед гір у закарпатській глибинці. Він пише українською, а вона – російською. Як два шматочки пазла, які доповнюють не лише у житті, але, певно, впливають і на творчі результати одне одного. Обоє неймовірно начитані і залюблені в те, що мають. У рамках акції «Письменник за прилавком» у книгарні «Кобзар» відвідувачі вітали Петра Мідянку та Людмилу Загоруйко.

Зустріч із ними – справжня, щира, якась особлива. Така, наче прийшов у гості до добрих друзів. Воно й не дивно: до пана Петра й пані Людмили завітало чимало знайомих. Із ними діляться планами, обговорюють то важливе, то швидкоплинне… І така щирість не тільки до «своїх». Бо лиш кілька хвилин – і ти теж ніби давній знайомий: слухаєш про сокровенне, а то й дискутуєш.

Петро Мідянка та Людмила Загоруйко за прилавком «Кобзаря» розповіли про любов до Срібної земліПетро Мідянка та Людмила Загоруйко за прилавком «Кобзаря» розповіли про любов до Срібної земліКарантинний період видався для Петра Мідянки доволі плідним: видав дві книги – ліричну збірку «Посланія від Петроса» та збірку есе «Срібна флейта Срібної землі». Однак зізнається: «Щодо комунікації, презентацій, поїздок я б не сказав, що карантин вплинув позитивно. Ми завжди виривалися у ближнє зарубіжжя, планували й на це літо подорож. Але… Тож доводилося занурюватися в тексти. Вони писалися. Та не були такі оптимістичні. Може, вік до того схиляє… Проте є певний наслідок праці. Дві книжки – це добрий результат у ковідний період».

Утім від нестачі уваги читача не страждає, каже письменник: «Роблю публікації у Фейсбуку – такий я нетерплячий. Люблю поширювати те, що зробив, одразу. Але поезія – це обмежене читання, елітарне, сказати б, читання. Тож не скаржуся, що не маю читача, поки я є онлайн».

Петро Мідянка та Федір Шандор

Петро Мідянка та Федір Шандор

Якби описувати свою творчість одним реченням, каже Петро Мідянка, назвав би любов’ю до Срібної землі.

Любов до Закарпаття – це, власне, і про книгу Людмили Загоруйко «Конец географии». Тут, зізнається авторка, «…сказала про закарпатське село те, чого ніхто в Україні не сказав. Не думаю, що, змінивши Ужгород на Широкий Луг, я якусь жертву зробила. Вважаю, що я себе збагатила. Хоч фізично у селі дуже працюю. Та збагатила себе морально – з’явилося багато друзів по світу. Не можу сказати, що «Кінець географії» – Широкий Луг – для мене став кінцем географії. Для інших він кінець географії. А для мене це відкриває світ».

Авторка розповідає, що в книзі йдеться про життя звичайного закарпатського села, без прикрас. Буденність у ньому не завжди така романтична, як хотілося б уявляти, однак не без гумору й дотепних ситуацій. І хоч каже, що життя з Мідянкою не впливає на її творчість, починається збірка «Конец географии» твором «Мой» Мидянка».

«Я на нього дивлюся – він геніальний. Мідянку взагалі любить Бог! Він не напружується – воно в нього саме пишеться!» – захоплюється Людмила Загоруйко. І веде далі: «Не знаю, чого Бог вистрелив у той Широкий Луг – свого часу майже неписьменний. Його мати мала 4 класи, а батько – лісоруб. І Він вистрелив у Мідянку – це унікальне явище!»

Із перших хвилин розмови навіть незнайомцю стало б зрозуміло: Петро Мідянка неймовірно начитаний. Розповідає: «Я завжди любив книжки. Батьки часом казали: «Не дивися в книжку, коли їж!». Пізніше купував і такі, що коштували цілу мою зарплату. Вірю, що попри всі потуги цифрового засилля Україна не втратить читача. Бо ні аудіокнижка, ні оцифрована книжка не є такою, як та, котру береш у руки, бачиш перед собою той папір, той текст, ту віньєтку»…


Нагадаємо, акція «Письменник за прилавком» відбувається щодня у будні з 14:00 у книгарні «Кобзар». Уже цього тижня за прилавком побувають:

  • 14 грудня – Андрій Дурунда
  • 15 грудня – Олена Пекар
  • 16 грудня – Микола Пігуляк
  • 17 грудня – Михайло Рошко
  • 18 грудня – Олександр Гаврош

Ксенія Шокіна, Медіацентр УжНУ

 

14 грудня 2020р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів