Нарцисова краса міста Перечина

У Перечині на клумбах, у керті, в зАгороді домінують квіти жовтого кольору. Ніжні примули, пишні нарциси так і радують наш погляд і покращують настрій – стільки в них тепла, краси, сонця.
– Дуже люблю квіти. У мене вони викликають позитивні емоції. На городі трохи попрацюю, а потім стану відпочити і милуюся нарцисами. Яку красу створила природа! Залюбки доглядаю клумбу біля нашого під’їзду. З сусідками посадили різні квіти, аби цвіли з ранньої весни до пізньої осені, – розповіла кореспонденту “Карпатського об’єктива” Валентина Володимирівна.
Минулого тижня, перед Благовіщенням, у Перечині випав сніг, температура понизилася до -7 градусів. Квіти похилися, пелюстки потемніли. Господині за серце хапалися, мало не плакали. На щастя, квіти ожили, і тепер у місті панує нарцисова краса.
Цікаво, що ніхто із моїх співрозмовниць нарциси не продає, хоча і має їх чимало. Дехто несе до церкви.
– Гляньте, який гарний жовтий нарцисовий килим перед нашою хатою. Годі дібрати епітети, слова, аби описати цю нарцисову красу. Хіба я можу це зрізати і продати? Та ніколи в житті! – емоційно каже пані Марія.
Неля Іванівна зізналася, що нарциси, як зрештою й інші квіти у керті, допомагають їй пережити тривожні часи світової пандемії, викликані коронавірусом.
Пишно цвітуть нарциси і в братів Іваників. Василь та Андрій уже в роках, але квіти ще вирощують, бо люблять їх.
На деяких квітниках пишно цвітуть не тільки жовті нарциси, а і білі, бежеві – різних сортів. Цвітіння нарцисів триває майже місяць.
Тетяна ГРИЦИЩУК, фото автора
Карпатський об`єктив
До теми
- На Закарпатті 61 випускник склав НМТ на 200 балів
- Наталія Петій-Потапчук: «Національна, народна культура має колосальне значення саме в час війни»
- Герої без зброї: Віктор Лисовський про те, як скласти пазл порятунку, коли проти тебе стихія
- В Ужгороді та Сваляві рятувальники через спеку встановили охолоджувальні рамки
- На Закарпатті оголосили попередження через сильну спеку: очікується до +39 °С
- Стали відомі імена двох закарпатців, які повернулися з російського полону
- 18 хвилин між життям і інфарктом: репортаж із операційної Закарпатського кардіоцентру
- Закарпаття змінюється – нові мешканці та підприємства відкривають стратегічні можливості, – підсумки публічного діалогу
- Кава по-закарпатськи. Історія, традиції та бізнес улюбленого напою
- Єдина в Україні водяна кузня: як працює музей "Гамора" на Закарпатті
- Відкрити ліс безпечно: у Карпатах лісівники знайомлять дітей з правилами безпечної мандрівки та відпочинку
- На захисті українського неба: як мобільні вогневі групи НГУ протидіють ворожим дронам
- «Найголовніший обов’язок батька — захистити дітей. Не лише своїх. Усіх дітей України». Історія військового Чопського прикордонного загону
- Побачити, пройти і відчути: у Карпатах лісівники з усієї України випробували веломаршрут «Усть-Чорна – Ясіня»
- "Люди йдуть в театр за емоціями — ми їм це даруємо", — Рудольф Дзуринець
- Понад 50 донацій заради порятунку життів: історія почесної донорки із Чопського прикордонного загону
- «Якою є війна зсередини і що змінилося в Ужгороді»: відверта розмова з Владиславом Товтином
- Підтримка з лісів Карпат: лісівники продовжують передавати деревину військовим
- Говерла за спиною, далі – Румунія: охорона кордону високо в горах
- Міжнародний день рисі: що загрожує одному з найрідкісніших і найпотаємніших хижаків України

До цієї новини немає коментарів