Понад два місяці функціонує Центр безпеки громадян у Солотвинській тергромаді на Закарпатті

Центр безпеки громадян у Солотвинській громаді функціонує вже понад два місяці. Там працюють рятувальники, медики та поліцейські. За словами керуючого справами виконавчого комітету Солотвинської селищної ради Богдана Макусія, вони обслуговують більше 35 тисяч людей, котрі живуть у 9 селах, що входять до громади. Наразі Центр укомплектований технікою для гасіння пожеж та автомобілями для рятувальників і поліцейських громади, – каже Богдан Макусій.
Нижня Апша: медики та поліцейські мають окремі приміщення
У Центрі безпеки громадян, що в селі Нижня Апша Тячівського району, разом мають працювати рятувальники, медики та поліцейські. Начальник Центру Михайло Мойш каже: наразі тут розміщені гаражі та відділення для рятувальників, а медики та поліцейські громади мають свої приміщення.
"У нас чотири зміни по чотири бойових офіцери в кожній зміні, — розповів Михайло Мойш. — Чергування – доба через три. У склад зміни входять два водії, начальник зміни і пожежник. Лікарі так само. У них своє приміщення. Ми взаємодіємо постійно. Куди ми виїжджаємо, туди й вони виїжджають, поліцейські виїжджають. Ми тепер створили поліцейську громаду й поліцейська громада забезпечує нам безперешкодний проїзд до місця надзвичайного лиха".
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- Від солдата до командира зенітної батареї. Історія медика із Мукачева
- «У перші дні війни ворог мав величезну перевагу, в багато десятків разів…» Історія бійця 128 бригади Кирила
- «Мені 53 роки, я колишній начальник карного розшуку, капітан міліції. У обох моїх очах штучні кришталики, але я пішов у бойову бригаду…» Історія бійця 128-ї бригади
- Рентген для меча: що показали дослідження старовинного експонату в ужгородському замку?
- "Я відкопав цього військовослужбовця і ми продовжили далі бій": історія прикордонника Андрія Яворини
- «Я повернувся в Україну не для того, щоб сидіти в тилу, тому не роздумував». Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Як варять бограч у закарпатській 128-ій бригаді
- «По нас і «Гради» працювали, і ствольна артилерія, і танки, і вертушки…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Десантник «Шакал» із Вовкового
- «Більше пів року я прожив у російській окупації, у мене майже вся сім’я в ЗСУ, тому навіть не думаю, щоб «косити» чи піти в СЗЧ…» Історія бійця 128 бригади Вадима
- «Я бачила, як потрібна була кров»: історія донорства Діани Товстун після пекла Маріуполя
- «152 мм смерті за 15 метрів»: як пікап урятував життя артилериста з Ужгорода
- «Під інтенсивним ворожим вогнем ми витягнули чотирьох поранених піхотинців із бойової позиції й доставили в безпечне місце…» Історія трьох бійців 128-ї бригади
- Герої без зброї: «Кожен виклик — перевірка на людяність: історія рятувальника Юрія Думи»
- «Ми з однокласником пішли в ЗСУ незалежно один від одного й зустрілися на війні в одному підрозділі...» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Проєкт "Карпатські ведмеді": як футбол сприяє психологічній реабілітації та соціалізації ветеранів і військовослужбовців
- «Мені 24 роки, і в мене троє дітей, молодшому сину всього 2 місяці. Але я не думаю звільнятися…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія
- «Ми всі тут для того, щоб наші діти не воювали…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Штурмовик із Руських Комарівців. Сержант Тарас Гурніш посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- «Коли почалася повномасштабка, мені було 55. Але я пояснив своїм рідним, що на порозі рідної хати не зможу їх захистити, і пішов у ЗСУ…» Історія бійця 128-ї бригади Миколи
До цієї новини немає коментарів