Понад два місяці функціонує Центр безпеки громадян у Солотвинській тергромаді на Закарпатті

Центр безпеки громадян у Солотвинській громаді функціонує вже понад два місяці. Там працюють рятувальники, медики та поліцейські. За словами керуючого справами виконавчого комітету Солотвинської селищної ради Богдана Макусія, вони обслуговують більше 35 тисяч людей, котрі живуть у 9 селах, що входять до громади. Наразі Центр укомплектований технікою для гасіння пожеж та автомобілями для рятувальників і поліцейських громади, – каже Богдан Макусій.
Нижня Апша: медики та поліцейські мають окремі приміщення
У Центрі безпеки громадян, що в селі Нижня Апша Тячівського району, разом мають працювати рятувальники, медики та поліцейські. Начальник Центру Михайло Мойш каже: наразі тут розміщені гаражі та відділення для рятувальників, а медики та поліцейські громади мають свої приміщення.
"У нас чотири зміни по чотири бойових офіцери в кожній зміні, — розповів Михайло Мойш. — Чергування – доба через три. У склад зміни входять два водії, начальник зміни і пожежник. Лікарі так само. У них своє приміщення. Ми взаємодіємо постійно. Куди ми виїжджаємо, туди й вони виїжджають, поліцейські виїжджають. Ми тепер створили поліцейську громаду й поліцейська громада забезпечує нам безперешкодний проїзд до місця надзвичайного лиха".
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- «Мені є за кого воювати – шестеро дітей. Наймолодша донька народилася минулого місяця…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- «Я українець і готовий життя покласти за своїх дітей…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- «В пікіруючому польоті скидаю вибухівку прямо у ворожий бліндаж…» Історія бійця 128-ї бригади Романа
- «За три виїзди в мене було п’ять підривів на протипіхотних мінах…» Історія бійця 128-ї бригади Олега
- «Діти – моя найбільша мотивація, я тут, щоб росіяни не дійшли до мого дому…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- Від сцени до лінії фронту: історія актора Мукачівського драматичного театру Євгена Човбана
- «Чи виконав я свою місію – відомстив за батька? Поки ні, буду воювати до закінчення війни…» Історія Владислава, бійця 128-ї бригади
- «Я довіряю своєму підрозділу, ми працюємо як злагоджений механізм…» Історія бійця 128-ї бригади Сергія
- «Я не рахую свої трофеї, але це сотні знищених цілей. Моє головне завдання – прикрити нашу піхоту…» Історія бійця 128-ї бригади Івасика
- «Війна не завершиться, якщо не буде людей, які допоможуть її закінчити», – прикордонник Леонід
- "Я не український націоналіст, а угорець, але це моя країна". Як садівник із Закарпаття третій рік воює у піхоті
- «До повномасштабної війни я всіма способами намагався уникнути строкової служби, а зараз відчуваю себе, як у сім’ї…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Я вірю, що все буде добре, адже я Лакі – щасливчик!» Історія бійця 128-ї бригади
- «Я кілька років відмовляв батька йти армію, але він не витримав дома й мобілізувався в наш підрозділ…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Тоді ми вже знали, що кільце закривається..." Історія закарпатця, захисника Дебальцева
- «Кожен наш виїзд приносить користь – якщо не знищує ворогів, то принаймні пошкоджує їхню логістику. Це додає снаги…» Історія воїна 128-ї бригади Назара
- Герої без зброї: начальник групи автотранспортного забезпечення та ремонту техніки Андрій Лісков про руйнівну війну, ризики та відбудову
- «Я порадив сусіду, котрий ховається дома, навчити поводженню зі зброєю своїх дітей. Бо якщо воювати не хоче він, тоді доведеться їм…» - воїн 128-ї бригади
- «На бойові завдання людей відправляють тільки після того, як упевняться, що вони досконало володіють технікою…» Історія Дмитра, бійця 128 бригади
- «Війна – це не строкова служба, тут усе по-іншому. Небезпечно, звичайно, але в моральному, психологічному плані набагато легше…» Історія бійця 128-ї бригади
До цієї новини немає коментарів