Волонтерство вимагає часу й системності. Інтерв'ю з керівницею закарпатського Пласту Людмилою Лівак

— Розкажіть про історію створення Пласту на Закарпатті.
— 100 років тому Пласт на Закарпатті почався з перших пластових сходин у Берегівській українській гімназії. І відтоді набув значного поширення на території Закарпаття, оскільки тоді були створені умови для розвитку української мови, культури, а відповідно й у Пласті була велика потреба. Зокрема організація підготувала ґрунт для Карпатської України. А відродження відбулося у 1992 році в Ужгороді. Тоді Олеся Глуханич почала розвивати цей рух. А вже у 1996-му у селі Невицьке відбулося пластове Джемборі, де були пластуни з усього світу.

— Які найголовніші цінності сповідує закарпатський Пласт?
— Найголовніші цінності Пласту незмінні — три головні обов’язки пластуна і пластовий закон. Вони прописані і в стратегії розвитку Пласту в Україні. Стратегічна місія до 2030 року — творити успішну Україну через спроможних пластунів. Ця програма в нашій області також сприяє стратегічним цілям цілої організації.
— Скільки наразі людей є закарпатському Пласті?
— Зараз ми маємо близько 300 пластунів на Закарпатті. Для порівняння, 100 років тому пластунів було від 3 до 6 тисяч. Пласт був майже в кожному селі. Нам є ще куди працювати.

— У грудні 2021-го Закарпатська обласна рада прийняла Програму підтримки Пласту на Закарпатті. Як це може позитивно вплинути на вашу роботу?
— Так, Програма підтримки спрямована на інституційну підтримку Пласту на Закрапатті, що передбачає насамперед поширення в тих районах чи територіальних громадах, де Пласту ще немає. Щоб створити пластовий осередок, потрібно докласти чимало зусиль: знайти локальний актив, заохотити до волонтерської праці, навчити методам роботи з молоддю, інтегрувати до організації через участь у таборах, мандрівках та інших заходах, а крім того, долучити до підтримки розвитку пластових осередків органи місцевого самоврядування. Другий напрямок програми — це підтримка вже існуючих осередків через забезпечення виховних заходів Пласту, а також створення інфраструктури для таборування.
— З якого віку беруть до Пласту?
— Насправді до Пласту можна приєднатися в будь-якому віці. Зараз ми у своєму зростанні спираємося найбільше на батьків, які хочуть привести дітей до Пласту, але бачать, що нам потрібні додаткові робочі руки, тож самі приєднуються, вчаться, і самі починають творити для дітей те ціннісне середовище.

— Які заняття найбільше подобаються пластунам?
— Найбільше, мабуть, ті, до яких вони самі причетні як організатори. У нас діти юнацького віку вже часто самі проявляють ініціативу і творять щось самі відповідно до своїх інтересів. Це найважливіше — мати змогу реалізувати свої ідеї в колі однодумців. А загалом дуже всі чекають на табори, тепер от на зимовий лижний табір. Цього року маємо рекордну кількість зареєстрованих на улюблену подію зими — лижний табір ФЕСТ. 600 людей з усієї України візьмуть участь у заході.
— Як можете оцінити ставлення до Пласту в Україні? За останні 10 років воно сильно змінилось?
— Після Революції Гідності сильно змінилося, люди відчули потребу в передачі цінностей Пласту молодшому поколінню, потребу вкладати в освіту молоді, зокрема в неформальну освіту. Ми, пластуни, теж відчули, що до 2014 року багато чого не усвідомлювали, почали розуміти, що ми втратили можливість працювати з молоддю на сході країни і що з цього вийшло.

— З якими злободенними проблемами в Україні зіштовхується Пласт?
— Найбільша проблема — це волонтери, які готові працювати з дітьми. Це волонтерство, яке вимагає часу й системності. Інша проблема — це наявність приміщень для занять з дітьми, так званий пластових домівок. Вони є дуже важливим ресурсом для роботи з молоддю, яка в домівці знаходить собі власний простір. Також вічна проблема — кошти. Хоч Пласт і безкоштовний ніби (ми платимо членські внески), але часто закупити спорядження дитині чи оплатити табір — усе це лягає на плечі батьків. Не всі батьки собі це можуть дозволити, особливо у малих містах чи селах.
Cуспільне Закарпаття
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- «STEMLab Synergy» формує майбутнє освіти прикордонних регіонів: лабораторії, тренінги та профорієнтація
- Укрзалізниця запускає "Паспорт мандрівника" - отримати штамп можна буде і в Ужгороді
- Відновити Землю після різних екологічних катастроф – мета гри, яку розробили студенти УжНУ
- Прийшли понад 200 людей: у Закарпатській обласній станції переливання триває місячник донорства крові
- Жива історія: на Закарпатті досі працює автентичний водяний млин
- Майже 200 тисяч експонатів у понад 40 експозиційних залах у фондах обласного краєзнавчого музею
- «Не ризикуй життям — повідомляй в СБУ»: стендап-комік Василь Байдак звернувся до української молоді в рамках кампанії «Спали» ФСБшника»
- Єдиний в Україні: пілотний проєкт підтримки військових після фронту працює для 128-ї бригади
- В лікарнях Ужгорода та області — дефіцит донорської крові 1-, 3+ та 4+ групи
- На Закарпатті відбувся колоритний фестиваль коломийок
- 83% закарпатських угорців підтримують вступ України до ЄС
- Завтра розпочинається Петрів піст: як тримати його правильно?
- Мить, яку варто побачити: в горах Закарпаття квітне червона рута
- «Гладіатори» в ужгородському замку запрошують постріляти з лука
- Як заморозки вплинули на урожайність у краї?
- Сьогодні — Свята Трійця: що варто знати про Зелені Свята
- У лікарнях Ужгорода та області — дефіцит донорської крові
- Закарпаття: менше випадків туберкульозу, але тривожна динаміка з гепатитом В
- Пейзаж в об’єктиві тепловізора від військового Владислава Товтина можна придбати на благодійному аукціоні
- У Карпатах пильнує не лише прикордонна служба
До цієї новини немає коментарів