Ужгородська майстриня Ірина Лукашенко: «Печворк – це не робота. Це потреба душі»

– Пані Ірино, яким було ваше знайомство з творчістю, з чого починали?

– Ой, точно і не пригадаю… Я все життя шила, завжди вміла це робити, з дтитинства. Скажу, що багато чого перепробувала в рукоділлі – справді,все , що є, окрім мережива. Усього потрохи – також вишивкою, плетінням.

– Скільки років уже займаєтеся печворком?

– Печворком займаюся понад 15 років, завжди любила його.

– Як опановували техніку?

– Я ніде не навчалась. Коли починала працювати в цій техніці, то ще не було стільки інформації в інеті ,як зараз, і книг майже не було. Тому пробувала сама, дивилася, що виходить і як, трошки перебирала закордонний досвід. Взагалі печворк відомий багато років, я про нього завжди знала. Відчувала, що мене до нього тягне. Коли купувала одяг, то мою увагу привертали клаптики, я завжди їх обирала. І от прийшов час, коли і сама почала цим займатися.

– Яку тематику зображаєте на листівках?

– Ой, листівки зазвичай виготовляю до свят, зображаю привітання відповідно до події. Тож яке свято, така  й тематика. На форумі, наприклад, обмінюємося листівками, і тоді підбираємо будь-яку тему. І це чудово – у творчості є свобода.

– Пані Ірино, для кого підійдуть ваші вироби?

– Багато кому! Можна виготовити в принципі будь-що: сумки, торбини, прихватки, чохли (для машинки, ножиць), органайзери, обкладинки для книги, – справді все. Якщо говорити про те, на що більший попит, то, здебільшого, щось невелике – прихватки тощо. Зазвичай, ковдри дуже дорогі.

– Що найважче у техніці «печворк»?

– Найважче закінчувати вироби, бо стає нецікаво. Вкінці вже технічна робота, тоді себе пересилюєш. А от починати легко – завжди з натхненням, з радістю, присутня інтрига, бо ти не знаєш, яким буде результат. До речі, печворк, в більшості, геометрична робота, зазвичай я креслю ескізи перш ніж почати працю. Але завжди бувають різні корективи – то колір не підходить, то щось ще не так, тому здебільшого від ескізу відходжу.

– Звідки черпаєте ідеї?

– Буває, тканиною надихаюся – бачу і розумію, що саме хочу зробити. А іноді дістанеш тканину, а ідея зникне.  Часто у процесі роботи змінюю бачення виробу, щось коригую.

– Що вам найбільше подобається у творчості?

– Непередбачуваність.  Починаєш працювати, і не знаєш, яким буде кінцевий результат. Це дуже цікаво! Взагалі печворк – це не робота. Це потреба душі.

– Чи маєте ритуали, без яких не уявляєте процес роботи?

– Вважаю, що головне – мати гарний настрій, налаштований на роботу. І, звичайно, – кава. Поки каву п`ю, маю час роздумати про виріб, спланувати роботу.  Каву ж поспіхом не п`єш 

Розмовляла Оля Богославська

Головне фото – Катерина Ірха

Фото виробів – із Фейсбуку Ірини Лукашенко

Більше робіт можна подивитися на сторінці Ирина Лукашенко

  Надіслати другу