В Ужгороді попрощалися із загиблим Героєм Віктором Синьком

У перші дні вторгнення росії в Україну в 2014 році, не вагаючись, пішов добровольцем боронити східний кордон – був снайпером у прикордонних військах. У 2016-му році Віктор вдруге поїхав захищати Україну від ворога. Після успішного виконання завдання повернувся на військову службу до спецпідрозділу швидкого реагування «Шквал». У 2018-му вступив до Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького на спеціальність «Право». Початок повномасштабного вторгнення Віктор Синько зустрів із колегами в академії, де 25 лютого 2022 року отримав диплом. За кілька днів потому разом із побратимами вже виконував бойові завдання.

Згодом із честю та відданістю ніс службу з оборони Донецької області на Лиманському напрямку. Під час короткого відновлення восени 2022 року вступив на магістратуру юридичного факультету УжНУ. А вже в грудні 2022-го знову повернувся захищати північні кордони нашої держави. Там Віктор Синько отримав підвищення – його призначили заступником начальника 2 прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування 7 прикордонного загону Західного регіонального управління Держприкордонслужби України з подальшим присвоєнням чергового звання «лейтенант».

20 квітня 2023 року без вагань знову повернувся у зону бойових дій. Мав у підпорядкуванні понад 60 людей, які поважали та бачили у Вікторі лідера, адже він ніколи не кидав товаришів у біді, допомагав, підтримував та навчав військової справи.

12 травня 2023 року противник здійснив штурмові дії та обстріл позицій підрозділів ЗСУ. Віктор Синько, виконуючи бойове завдання, від отриманих травм і поранень, несумісних із життям, загинув на полі бою біля населеного пункту Григорівка Донецької області.

Прощалися із загиблим Героєм сьогодні, 17 травня, в Ужгородському греко-католицькому катедральному соборі. Віддати шану захиснику прийшли містяни, рідні, близькі та друзі Віктора Синька, побратими, міський голова Богдан Андріїв, військові.

Після заупокійної Літургії траурний кортеж вирушив на Пагорб Слави, де Героя поховали із військовими почестями.

У захисника залишилися батьки, дружина та син.

Відважний воїн, найкращий чоловік та батько, добрий син, вірний друг і побратим – таким був Віктор Синько. У пам’яті всіх він назавжди залишиться позитивним, веселим, цілеспрямованим, чесним, відданим, мудрим, завжди готовим допомогти, щирим патріотом.

Вічна слава і шана Герою...

Ужгородська міська рада