Сержанти Національної гвардії відпрацьовують техніку ведення бою

Набутий досвід і вдосконалену техніку ведення бою вони передають іншим військовослужбовцям під час регулярних занять та стрільб.
Заняття з тактики і вогневої підготовки розпочинаються з самого ранку. Інструктори показують сержантам підрозділів елементи ведення бою, які відпрацювали з побратимами з ЗСУ на Сході України. Гвардійці відточують навички пересування та ведення бою і відпрацьовують нові позиції для стрільби.
«Я проходив строкову службу багато років тому. Нас вчили зовсім по іншому. Наприклад ми стріляли з трьох позицій: стоячи, з коліна та лежачи. Зараз стає зрозуміло, що ефективний вогонь можна вести і сидячи навпочіпки. З цієї позиції дуже легко переносити вогонь на всі чотири сторони», – ділиться враженнями сержант з позивним «Гуцул».
Досвід боїв на коротких дистанціях, а таке трапляється регулярно, показує, що зброю не завжди зручно утримувати на ремені, каже інструктор з позивним «Варяг». Тому військовослужбовці відпрацьовують деякі вправи, тримаючи автомат лише в руках. Також вивчають нюанси тактичного пересування в різних бойових порядках.
«Ми сьогодні показали і відпрацювали, як разом з напарником можна ефективніше вести безперервний вогонь, навіть коли потрібна заміна магазину. І це відбувається в русі, бо нерідко зупинятися просто не можна. Також відпрацювали з нашими побратимами бій у будівлі та елементи тактичної медицини», – розповідає інструктор «Варяг».
Усі військовослужбовці обов’язково виїжджають на стрільби, які регулярно проводяться на спеціальних полігонах. Тут займаються не лише вогневою підготовкою.
«Окрім власне стрільб нацгвардійці відпрацьовують тактичне пересування у складі підрозділу. Наприклад, перехід небезпечних ділянок, перехрестя чи відбиття раптового нападу противника зі засідки. Ми відпрацьовуємо всі елементи заданої вправи з незарядженою зброєю, тобто без набоїв. Лише тоді, коли ми бачимо, що військовослужбовець впевнено виконує всі елементи вправи, він виконує стрільбу. Така методика неодноразово доводила свою ефективність», – зазначив офіцер Нацгвардії Богдан.
Серед обов’язкових занять – тактична медицина. Кожен гвардієць постійно відточує навички накладання турнікетів і бандажів. Досвід бойових дій показує, що вчасно та правильно надана медична допомога рятує життя. Всі ці вправи відпрацьовуються на собі і на побратимах. Адже надважливо вміти не тільки допомогти іншому, а й зробити все можливе, аби надати домедичну допомогу самому собі і полегшити роботу команді медичної евакуації.
До теми
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
- Пекар, який став мінометником. Історія бійця 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мадяр»
- Заради доньки: історія прикордонника Олександра Товта
- «Я захищаю свою сім’ю, щоб жодна падла не прийшла й не сказала, що мій будинок уже його…» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Закарпатська міфологія на картах таро: як художниця з Ужгорода популяризує український фольклор за кордоном
- Гідні умови праці й зарплата, як у сусідів із ЄС: підготувати й утримати фахівців
- «Хочу знову підіймати український прапор на змаганнях — як в Україні, так і за її межами». Боєць стрілецького батальйону поліціії на псевдо Слон
- "Синевирське диво" під час війни. Як правильно зробити бізнес на вівцях, а репутацію - на ефективному керівництві
- Як ветеранам повернутися до цивільного життя й роботи: досвід Семена Махліна
- «В дитинстві я лазив на стрімкі скелі за едельвейсами, а тепер ношу едельвейс на шевроні нашої бригади…» Історія Степана, бійця 128-ї бригади
- Меблі лікаря Новака, старовинні медичні інструменти та шеврони: експонати Музею історії Закарпатської обллікарні
- Історія однієї картини: «Верховинське село» Антона Кашшая
- «У мене дома молодший брат, йому 6 років. Я воюю за нього…» Історія Артема, бійця 128-ї бригади
- "Провина євреїв була лише в тому, що вони євреї": історія порятунку єврейського хлопчика на Закарпатті під час Голокосту
- «Собака для ветерана»: історія Дмитра та його улюбленця Блека
- Удочерили трьох сестричок і завели козу. Родина з Київщини кардинально змінила життя на Закарпатті, і не тільки своє
- «Я готова й далі служити в ЗСУ, тільки б моя дитина не бачила всього цього, тільки б їй не довелося воювати…» Історія військової 128-ї бригади Таміли
- «Під час штурму росіяни захопили сусідній бліндаж за 25 метрів від нас. Ми знищили всіх…» Історія військового 128-ї бригади Дмитра
- «Захищати Україну – мій обов’язок»: полеглий Максим Чомоляк був великим патріотом України
- «Своїм «Браунінгом» я розвернув ворожу колону, яка пішла штурмом на наші позиції…» Історія бійця 128-ї бригади
До цієї новини немає коментарів