Сержанти Національної гвардії відпрацьовують техніку ведення бою

Набутий досвід і вдосконалену техніку ведення бою вони передають іншим військовослужбовцям під час регулярних занять та стрільб.
Заняття з тактики і вогневої підготовки розпочинаються з самого ранку. Інструктори показують сержантам підрозділів елементи ведення бою, які відпрацювали з побратимами з ЗСУ на Сході України. Гвардійці відточують навички пересування та ведення бою і відпрацьовують нові позиції для стрільби.
«Я проходив строкову службу багато років тому. Нас вчили зовсім по іншому. Наприклад ми стріляли з трьох позицій: стоячи, з коліна та лежачи. Зараз стає зрозуміло, що ефективний вогонь можна вести і сидячи навпочіпки. З цієї позиції дуже легко переносити вогонь на всі чотири сторони», – ділиться враженнями сержант з позивним «Гуцул».
Досвід боїв на коротких дистанціях, а таке трапляється регулярно, показує, що зброю не завжди зручно утримувати на ремені, каже інструктор з позивним «Варяг». Тому військовослужбовці відпрацьовують деякі вправи, тримаючи автомат лише в руках. Також вивчають нюанси тактичного пересування в різних бойових порядках.
«Ми сьогодні показали і відпрацювали, як разом з напарником можна ефективніше вести безперервний вогонь, навіть коли потрібна заміна магазину. І це відбувається в русі, бо нерідко зупинятися просто не можна. Також відпрацювали з нашими побратимами бій у будівлі та елементи тактичної медицини», – розповідає інструктор «Варяг».
Усі військовослужбовці обов’язково виїжджають на стрільби, які регулярно проводяться на спеціальних полігонах. Тут займаються не лише вогневою підготовкою.
«Окрім власне стрільб нацгвардійці відпрацьовують тактичне пересування у складі підрозділу. Наприклад, перехід небезпечних ділянок, перехрестя чи відбиття раптового нападу противника зі засідки. Ми відпрацьовуємо всі елементи заданої вправи з незарядженою зброєю, тобто без набоїв. Лише тоді, коли ми бачимо, що військовослужбовець впевнено виконує всі елементи вправи, він виконує стрільбу. Така методика неодноразово доводила свою ефективність», – зазначив офіцер Нацгвардії Богдан.
Серед обов’язкових занять – тактична медицина. Кожен гвардієць постійно відточує навички накладання турнікетів і бандажів. Досвід бойових дій показує, що вчасно та правильно надана медична допомога рятує життя. Всі ці вправи відпрацьовуються на собі і на побратимах. Адже надважливо вміти не тільки допомогти іншому, а й зробити все можливе, аби надати домедичну допомогу самому собі і полегшити роботу команді медичної евакуації.
До теми
- Кавування по-закарпатськи у ветеранській кав’ярні Gato: історія Михайла Кузьми “D2”
- Від сцени до лінії фронту: історія актора Мукачівського драматичного театру Євгена Човбана
- «Чи виконав я свою місію – відомстив за батька? Поки ні, буду воювати до закінчення війни…» Історія Владислава, бійця 128-ї бригади
- «Після того, як ми побачили ті звірства, які вчинили росіяни в Бучі, Бородянці, Ізюмі, головне для нас – не стати такими ж, як вони» Історія капелана Андрія
- Закарпаття спільно з Румунією та Угорщиною організує освітні заходи для школярів та вчителів
- Найстаріший капелан: отець Іван Ісайович понад 10 років опікується військовими
- «Я довіряю своєму підрозділу, ми працюємо як злагоджений механізм…» Історія бійця 128-ї бригади Сергія
- "Янголи в пікселі": історія військового медика Еріка Глеби, який на фронті евакуював понад тисячу бійців
- Звільнений з полону ужгородець Роберт Балог: “У камері я поставив ціль — максимально себе зберегти”
- «Я не рахую свої трофеї, але це сотні знищених цілей. Моє головне завдання – прикрити нашу піхоту…» Історія бійця 128-ї бригади Івасика
- «Війна не завершиться, якщо не буде людей, які допоможуть її закінчити», – прикордонник Леонід
- "Я не український націоналіст, а угорець, але це моя країна". Як садівник із Закарпаття третій рік воює у піхоті
- «До повномасштабної війни я всіма способами намагався уникнути строкової служби, а зараз відчуваю себе, як у сім’ї…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Я вірю, що все буде добре, адже я Лакі – щасливчик!» Історія бійця 128-ї бригади
- «Я кілька років відмовляв батька йти армію, але він не витримав дома й мобілізувався в наш підрозділ…» Історія бійця 128-ї бригади
- “Вуйко Еко”: як ветерани Вуйко, Грузин і Директор на Закарпатті крафтовий бізнес започаткували
- "Тоді ми вже знали, що кільце закривається..." Історія закарпатця, захисника Дебальцева
- Завдяки побратимам 23-річний військовослужбовець вижив у бою і продовжує службу у прикордонному відомстві на Закарпатті
- Нести вантаж війни легше удвох: історії любові й боротьби
- Книги, які найчастіше купували в Ужгороді від початку 2025 року
До цієї новини немає коментарів