Нацгвардійці провели відкритий урок мужності для закарпатських школярів

Також офіцери розповіли майбутнім випускникам про вищі навчальні заклади, де можна здобути військові спеціальності. Відкритий урок мужності зібрав сотні дітей. Вони залюбки розпитували гвардійців про службу, зброю та новітні зразки спеціальної техніки.
«Нам показали багато різних дронів. Це і безпілотники з можливістю скидати боєприпаси на ворога, і дрони-камікадзе. Безліч різних моделей. Я сам цікавлюся цією темою, вчуся керувати безпілотниками. Думаю, що за цими технологіями майбутнє, тому їх треба вивчати та розвивати», – поділився думками школяр Олексій.
Із зацікавленістю роздивлялися діти озброєння мобільної вогневої групи. Бійці розповіли дітям, як працюють ці підрозділи: від висування на позиції до виявлення та знешкодження ворожих цілей.
«Мені дуже сподобалися «ловці шахедів». В них величезний автомобіль, величезні прожектори і кулемети. Це справді вражає. Нам розповіли, що коли під час повітряної тривоги ми бачимо подібні машини, то це означає, що вони якраз висуваються на позицію, щоб захисти нас від ворожих атак», – поділилась враженнями школярка Мирослава.
«Нам цікаво представляти свою техніку і озброєння. Мобільні вогневі групи – це частина великого протиповітряного щита України. Комусь з дітей сподобалась наше спорядження, комусь – автомобіль. Але нікого не залишив байдужим кулемет, який ми використовуємо для стрільби по повітряних цілях», – розповів командир підрозділу прикриття повітряного простору з позивним «Мольфар».
Також старшокласникам розповіли про вищі навчальні заклади системи МВС України, освіту і спеціальності, які там можна здобути. Крім того офіцери поділилися власним прикладом побудови військової кар’єри після закінчення навчання.
До теми
- “Мрію, що колись повернуся додому – в український Маріуполь”: перша повернута з окупації дівчинка Кіра Обединська в Ужгороді
- «Ворожий дрон вдарив у задню частину САУ, але вибухівка відлетіла вбік і не здетонувала – ось, що значить бойова удача!..» Історія бійця 128 бригади «Маестро»
- Військова Наталія Зотова: "Коли ТЦК перевищує повноваження це треба розслідувати. Але, якщо жінки перекинули машину ТЦК, на це треба теж реагувати відповідно"
- Замки Закарпаття – в новій експозиції обласного краєзнавчого музею
- "Мені на позиції не потрібен такий, що не боїться. І боягуз не потрібен". Щоденник піхотинця, родичі якого служать в армії РФ
- Христина Керита: «Життя у мене видалося складним, але я не нарікаю»
- «Після того, як ми «прокосили» ворожу посадку «Шилкою», наші штурмовики зайшли туди майже без опору…» Історія бійця 128-ї бригади
- Наталя Зотова, репортерка, волонтерка, чиновниця, військова: "Два місяці на стабілізаційному пункті - найпотужніше, що сталося зі мною в житті"
- АТО, “Азов”, 11,5 місяців полону і повернення на службу. Історія бойової медикині, ужгородки Галини Зайцевої
- Реставрував найстаріший орган України: як закарпатець Шандор Шрайнер понад 15 років обслуговує музичні інструменти
- «Смак Ужгорода»: кулінарні картки з рецептами страв, які зможе приготувати кожен
- У Ставного є план. І не один. Як жити під час війни у селі і бачити перспективи
- «Я цілу ніч пробув у окопі з двома росіянами, котрі взяли мене в полон. Але вранці вийшов звідти до своїх, а вони залишилися назавжди…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Дивлюсь на них і розумію, що все зробив правильно". Історія закарпатця, який став опікуном для трьох дітей
- «Я виріс тут, знаю всі місця з дитинства, тут живуть мої рідні – це моя земля. Тому мені є за що воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у травні 1925-го
- Фільм закарпатця Дмитра Грешка “Дівіа” змагатиметься за Кришталевий глобус
- Розвідник "Азіат". Загиблий Герой із Ужгорода, головний сержант Віктор Кущик нагороджений трьома орденами "За мужність"
- «Я й від ФПВ тікав на швидкості 120 кілометрів, й під скиди потрапляв, і на протитанковій міні підривався… Але далі їжджу й ніколи не панікую!» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
До цієї новини немає коментарів