Нацгвардійці провели відкритий урок мужності для закарпатських школярів
Також офіцери розповіли майбутнім випускникам про вищі навчальні заклади, де можна здобути військові спеціальності. Відкритий урок мужності зібрав сотні дітей. Вони залюбки розпитували гвардійців про службу, зброю та новітні зразки спеціальної техніки.
«Нам показали багато різних дронів. Це і безпілотники з можливістю скидати боєприпаси на ворога, і дрони-камікадзе. Безліч різних моделей. Я сам цікавлюся цією темою, вчуся керувати безпілотниками. Думаю, що за цими технологіями майбутнє, тому їх треба вивчати та розвивати», – поділився думками школяр Олексій.
Із зацікавленістю роздивлялися діти озброєння мобільної вогневої групи. Бійці розповіли дітям, як працюють ці підрозділи: від висування на позиції до виявлення та знешкодження ворожих цілей.
«Мені дуже сподобалися «ловці шахедів». В них величезний автомобіль, величезні прожектори і кулемети. Це справді вражає. Нам розповіли, що коли під час повітряної тривоги ми бачимо подібні машини, то це означає, що вони якраз висуваються на позицію, щоб захисти нас від ворожих атак», – поділилась враженнями школярка Мирослава.
«Нам цікаво представляти свою техніку і озброєння. Мобільні вогневі групи – це частина великого протиповітряного щита України. Комусь з дітей сподобалась наше спорядження, комусь – автомобіль. Але нікого не залишив байдужим кулемет, який ми використовуємо для стрільби по повітряних цілях», – розповів командир підрозділу прикриття повітряного простору з позивним «Мольфар».
Також старшокласникам розповіли про вищі навчальні заклади системи МВС України, освіту і спеціальності, які там можна здобути. Крім того офіцери поділилися власним прикладом побудови військової кар’єри після закінчення навчання.
До теми
- «У кожного з нас є страх, я теж боявся. Але життя людей, за котрих відповідаю, важливіші за страх…» Історія бійця 128-ї бригади Романа
- Мирослав Білецький: "Релокація в нашу область продовжиться і після війни"
- «Війна – це жахливо! Але коли є чокнутий сусід, який вирішив побикувати й поставити себе вище, ніж є, доводиться воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Гумові човни, фіктивні шлюби й переодягання: історії кордону
- «Коли наші штурмовики дізналися, що їх прикривала одна гармата, то були вражені. І дуже вдячні…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Найкраща нагорода для мене – щоб усе це закінчилося, я повернувся додому і зайнявся землеробством…» Історія бійця 128-ї бригади Івана
- «Най ся журить цар Ірод, ми ся не журімо!»: як здавна колядували у селах під Говерлою
- "У поїздках на фронт наїздив більше, ніж за все життя до цього". Історія закарпатського волонтера Костянтина Черкая
- 58-річний боєць 128 ОГШБр: «В Афганістані я був окупантом, то зараз службою в ЗСУ компенсую це – сам воюю з окупантами…»
- «Колеги з інших областей розповідали, що знаходили вибухівку навіть у чаї»
- Питаю полоненого: «Ти чого сюди прийшов?» «У мєня крєдіти, надо погасіть»
- «При заході на позицію я брав 6 блоків води вагою 54 кг плюс броню, зброю, боєприпаси… І з цим вантажем ішов пішки 3 км…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Дивитися на війну через екран гаджета та працювати під звуки вибухів – це дві різні реальності, які ніколи не перетнуться». Історія рятувальника Андрія Кречка
- Моя закарпатська сорочка: історія студії традиційної вишивки «Косиця»
- Мисливці за бронею та авіацією. Закарпатські нацгвардійці тренуються нищити техніку ворога
- “Винну історію Закарпаття” презентували в Ужгороді
- «Під час штурму російський танк підібрався метрів на 50, позаду були два БТРи з ворожою піхотою. Але ми добре їм всипали…» Історія бійця 128-ї бригади Роберта
- Футбол на милицях. Як закарпатський ветеран без ноги очолив першу в Україні футбольну команду спортсменів без кінцівок
- Три місяці від ідеї до реалізації: на Закарпатті ветерани ЗСУ заснували крафтове виробництво
- "Бути прикладом для молодого покоління та захищати їх": історія військового 128-ї бригади Петра Мотринця
До цієї новини немає коментарів