Оригінальні роботи Кобзаря: офорти Тараса Шевченка зберігають у Закарпатському художньому музеї ім. Бокшая

Про роботи Кобзаря та як вони потрапили в Закарпатському художньому музейї розповіла Суспільному заступниця директора з наукової частини музею Людмила Біксей.
В експозиції українського мистецтва в Закарпатському художньому музеї імені Йосипа Бокшая є дві оригінальні роботи Тараса Шевченка — це офорти "Дари в Чигирині" та "Притча про виноградаря".
"Техніка офорта, в якій працював Тарас Шевченко і за що був названий Рембрандтом українського мистецтва, це дуже складна техніка, техніка, яка вимагає навиків роботи з металом, коли обробляється поверхня металу, наноситься у зворотному дзеркальному образі той сюжет, який хоче представити автор. В нас в колекції є два офорти Тараса Григоровича Шевченка, це тематичні речі, які були створені ним в різні періоди його життя", — розповіла Людмила Біксей.
Офорт "Притча про виноградаря" — це біблейська притча, яка відтворена через надихання роботами голландських майстрів офорта. Шевченко зобразив притчу про господаря, який роздає завдання своїм слугам, а слуги приходять потім і звітують та одержують винагороду.
Ці картини Тараса Шевченка в Закарпатський художній передали з Київського державного музею українського мистецтва.
"У Закарпатському художньому музеї ці картини з 1948 року. Графічні роботи мають в особливих умовах знаходитися. Це унікально, що на Закарпатті є оригінали Тараса Шевченка", — зазначила Людмила Біксей.
Цьогоріч у Народному літературному музеї Закарпаття, що є філіалом художнього музею, відкрили виставку "Кобзар до Ужгорода йде". Вона триватиме до 30 березня.
"Тут ми зібрали "Кобзарі" Шевченка, які видані українською мовою, угорською, словацькою, румунською, литовською, польською мовами. Є тут рідкісні книжки, наприклад, факсимільне видання другого "Кобзаря" Шевченка, який він сам уклав і за життя не побачив надрукованим", — каже завідувач філіалу Василь Густі.
За його словами, книжково-документальні виставки, різноманітні заходи, вечори, присвячені Кобзарю у музеї проводять щороку у Шевченківські дні — 9-10 березня.
До теми
- 20 людей, які змінюють Закарпаття
- Закарпатець на позивний «Трамп»: «Віддати Донбас? А як дивитися в очі дітям тих, хто там загинув?»
- Педагоги, якими пишається Закарпаття: шлях сертифікації та нові можливості
- Ужгород. Війна за 1000 кілометрів від фронту
- Розумом у Берліні, а серцем в Україні. Як вчителька з Ужгорода опанувала німецьку та вчить дітей у Берліні
- Інновації ужгородських науковців: як мікробіом допомагає діагностувати та попереджати посттравматичні розлади
- Поліцейський, що малює ікони: під час АТО долучився до лав Нацполіції, а в розпал війни відкрив виставку в закарпатському замку Сент-Міклош
- “Вірний завжди”: пам’яті морпіха Владислава Мельника з Луганщини, який знайшов місце останнього спокою на Закарпатті
- У Коритнянах створили осередок Пласту
- В Україні вшановують пам’ять жертв Голодоморів
- Тор та його людина. Історія кінолога Іллі та його чотирилапого «побратима»
- Дрон не лише зброя, а й засіб порятунку: історія бійця Національної гвардії України Романа
- Як у Мукачеві працює перший на Закарпатті крематорій для тварин
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- Стрільбище «Вояк»: навіщо цивільним навички стрільби
- На Закарпатті розробляють нову регіональну молодіжну програму
- “Наш дім там, де добре дітям”. Як Закарпаття стало прихистком для родин, що прийняли дітей
- 101 день на позиції – ужгородець Валерій «Шум» більше трьох місяців утримував позиції в зоні відповідальності підрозділу в Донецькій області
- «Спостерігати за ворогом із дрона – це одне, а зустріти віч-на-віч, коли бачиш його зіниці, – зовсім інше…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира

До цієї новини немає коментарів