Оригінальні роботи Кобзаря: офорти Тараса Шевченка зберігають у Закарпатському художньому музеї ім. Бокшая

Про роботи Кобзаря та як вони потрапили в Закарпатському художньому музейї розповіла Суспільному заступниця директора з наукової частини музею Людмила Біксей.
В експозиції українського мистецтва в Закарпатському художньому музеї імені Йосипа Бокшая є дві оригінальні роботи Тараса Шевченка — це офорти "Дари в Чигирині" та "Притча про виноградаря".
"Техніка офорта, в якій працював Тарас Шевченко і за що був названий Рембрандтом українського мистецтва, це дуже складна техніка, техніка, яка вимагає навиків роботи з металом, коли обробляється поверхня металу, наноситься у зворотному дзеркальному образі той сюжет, який хоче представити автор. В нас в колекції є два офорти Тараса Григоровича Шевченка, це тематичні речі, які були створені ним в різні періоди його життя", — розповіла Людмила Біксей.
Офорт "Притча про виноградаря" — це біблейська притча, яка відтворена через надихання роботами голландських майстрів офорта. Шевченко зобразив притчу про господаря, який роздає завдання своїм слугам, а слуги приходять потім і звітують та одержують винагороду.
Ці картини Тараса Шевченка в Закарпатський художній передали з Київського державного музею українського мистецтва.
"У Закарпатському художньому музеї ці картини з 1948 року. Графічні роботи мають в особливих умовах знаходитися. Це унікально, що на Закарпатті є оригінали Тараса Шевченка", — зазначила Людмила Біксей.
Цьогоріч у Народному літературному музеї Закарпаття, що є філіалом художнього музею, відкрили виставку "Кобзар до Ужгорода йде". Вона триватиме до 30 березня.
"Тут ми зібрали "Кобзарі" Шевченка, які видані українською мовою, угорською, словацькою, румунською, литовською, польською мовами. Є тут рідкісні книжки, наприклад, факсимільне видання другого "Кобзаря" Шевченка, який він сам уклав і за життя не побачив надрукованим", — каже завідувач філіалу Василь Густі.
За його словами, книжково-документальні виставки, різноманітні заходи, вечори, присвячені Кобзарю у музеї проводять щороку у Шевченківські дні — 9-10 березня.
До теми
- 10 книжкових подарунків із Закарпаття: чому на них варто зупинити свій вибір
- "Я відкопав цього військовослужбовця і ми продовжили далі бій": історія прикордонника Андрія Яворини
- «Я повернувся в Україну не для того, щоб сидіти в тилу, тому не роздумував». Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у серпні 1925-го?
- "Я щодня чекаю сина додому": спогади матері мукачівського Захисника
- Як варять бограч у закарпатській 128-ій бригаді
- “Спостерігаємо значне збільшення заяв від вступників” – ректор УжНУ Володимир Смоланка про проміжні результати вступної кампанії 2025
- “Пам’ятайте, що за кожним ветераном чи ветеранкою стоїть унікальний і складний досвід ”, - психологиня Людмила Балецька
- «По нас і «Гради» працювали, і ствольна артилерія, і танки, і вертушки…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- В Ужгороді внесли зміни у маршрути автобусів №38 та №24
- Віктор Суліма (Грузин): «Мрію відкрити невеличкий туристичний комплекс десь у мальовничому селі»
- Міжнародний кінофестиваль імені Макса Сіра вперше пройде в Ужгороді
- «Відвертість» Михайла Дороговича: відомий фотограф презентував перше видання своїх робіт
- "Найлегше – це керувати дроном, а найважче – розібратися в цих всіх лініях, радіохвилях": історія 19-річної пілотки БПЛА
- Десантник «Шакал» із Вовкового
- Втрачений Ужгород: про що писали газети 100 років тому, в липні 1925-го
- Сонячний годинник Ужгорода і його особливий час
- «Більше пів року я прожив у російській окупації, у мене майже вся сім’я в ЗСУ, тому навіть не думаю, щоб «косити» чи піти в СЗЧ…» Історія бійця 128 бригади Вадима
- «Я бачила, як потрібна була кров»: історія донорства Діани Товстун після пекла Маріуполя
- Герої без зброї: начальник караулу Володимир Штимак про дитячу мрію, яка здійснилась, та виїзди на межі життя
До цієї новини немає коментарів