"Моє завдання як оператора БПЛА — збереження особового складу та захист держави" — нацгвардієць Мар’ян Витязь

Мар’ян Витязь прийшов у Нацгвардію добровільно. Після проходження базової загальної військової підготовки йому запропонували навчитися працювати з дронами.
"Я погодився, бо це мене цікавило. Поїхав, спробував, і в мене це вийшло досить непогано. Тоді командир запропонував очолити посаду зовнішнього оператора. Так ми й почали нашу роботу з дронами, почали розвиватися й вивчати нові технології", — розповів Мар’ян.
Згодом він поїхав на навчання до Києва, а після цього вирушив на бойові позиції.
"На передовій ми переймали досвід у пілотів, які вже не перший рік воювали. Перший вихід запам’ятався назавжди. Адреналін, усе відбувається дуже швидко, немає часу на роздуми. Треба зробити завдання та швидко повернутися в укриття, бо чим довше ти на відкритій місцевості, тим вищий ризик, що тебе виявлять російські дрони й почнуть по тобі працювати. Але на адреналіні все запам’ятовується дуже добре", — поділився нацгвардієць.
Дрони на передовій: розвідка та збереження життів
Мар’ян виконував бойові завдання на Донецькому напрямку. Він зауважує, що оператори БПЛА допомагають зберігати життя піхотинців.
"Ми намагаємося налаштовувати себе на те, що це наша робота, і ми мусимо її виконувати. Щоб психологічно не заглиблюватися в стресові ситуації, ми сприймаємо це саме як роботу. Головна мета — зберегти особовий склад піхоти", — сказав він.
За словами Мар’яна, дрони дозволяють зменшити ризики для військових.
"Дрон — це збереження особового складу. Відправляти розвідку пішки й ризикувати людьми чи запустити "пташку", яка швидше й ефективніше все розгляне, — різниця величезна. Один дрон може замінити 10 піхотинців. До того ж дрони допомагають знищувати росіян: скиди працюють дуже точно та ефективно. Ми також навчилися уникати російської радіоелектронної боротьби завдяки нашим РЕБ-силам", — розповів військовий.
Зараз Мар’ян Витязь продовжує службу в Національній гвардії. Головним своїм завданням він вважає "збереження особового складу піхоти, забезпечення їхнього життя, а також допомогу та захист держави".
До теми
- Закарпатець на позивний «Трамп»: «Віддати Донбас? А як дивитися в очі дітям тих, хто там загинув?»
- Педагоги, якими пишається Закарпаття: шлях сертифікації та нові можливості
- Ужгород. Війна за 1000 кілометрів від фронту
- Розумом у Берліні, а серцем в Україні. Як вчителька з Ужгорода опанувала німецьку та вчить дітей у Берліні
- Інновації ужгородських науковців: як мікробіом допомагає діагностувати та попереджати посттравматичні розлади
- Поліцейський, що малює ікони: під час АТО долучився до лав Нацполіції, а в розпал війни відкрив виставку в закарпатському замку Сент-Міклош
- “Вірний завжди”: пам’яті морпіха Владислава Мельника з Луганщини, який знайшов місце останнього спокою на Закарпатті
- У Коритнянах створили осередок Пласту
- В Україні вшановують пам’ять жертв Голодоморів
- Тор та його людина. Історія кінолога Іллі та його чотирилапого «побратима»
- Дрон не лише зброя, а й засіб порятунку: історія бійця Національної гвардії України Романа
- Як у Мукачеві працює перший на Закарпатті крематорій для тварин
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- Стрільбище «Вояк»: навіщо цивільним навички стрільби
- На Закарпатті розробляють нову регіональну молодіжну програму
- “Наш дім там, де добре дітям”. Як Закарпаття стало прихистком для родин, що прийняли дітей
- 101 день на позиції – ужгородець Валерій «Шум» більше трьох місяців утримував позиції в зоні відповідальності підрозділу в Донецькій області
- «Спостерігати за ворогом із дрона – це одне, а зустріти віч-на-віч, коли бачиш його зіниці, – зовсім інше…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Робочі будні пліч-о-пліч: як дівчата та хлопці у митній формі спільно працюють на кордоні з Євросоюзом
- Снайпер "Ярий". Молодший сержант Іван Яров переніс понад 30 операцій, але й далі влучно стріляє

До цієї новини немає коментарів