Інженер, кінолог, пілот: три професії прикордонника Чопського загону «Текіли»

До повномасштабного вторгнення 32-річний Роман на псевдо Текіла проходив службу у міжнародному залізничному пункті пропуску «Чоп». Разом зі своїм чотирилапим напарником він оглядав пасажирські та вантажні потяги, шукаючи те, що могло загрожувати безпеці держави. Тоді його головною зброєю були професійні навички кінолога, а незмінним напарником – службовий собака. Згодом війна змінила не лише його будні, а й напрямок діяльності.

Роман народився у Виноградові на Закарпатті. Закінчив Ужгородський національний університет за спеціальністю «інженер» і певний час працював за фахом. Згодом вирішив пов'язати життя зі службою в Державній прикордонній службі України. Каже, зробити цей вибір його надихнув батько Григорій, який багато років служив у прикордонному відомстві, був військовим командиром та учасником бойових дій.

«Кожен чоловік відповідає за безпеку своєї країни. Якщо приходить війна, кожному потрібно ставати на її захист», – переконаний прикордонник.

Роман долучився до відділу прикордонної служби «Чоп» (тип С).

У бойовому підрозділі прикордонник розпочав новий етап служби й опанував спеціальність оператора безпілотних літальних апаратів. Зізнається, навчання захопило його з перших днів. Уже через місяць він упевнено керував дронами. Спочатку виконував аеророзвідку на квадрокоптерах Mavic: виявляв позиції противника, коригував роботу суміжних підрозділів і допомагав знищувати ворожі цілі. Згодом освоїв сучасніші Matrice 4, які дають змогу працювати довше, далі та ефективніше навіть за складних погодних умов.

Одне із бойових завдань назавжди закарбувалося у пам'яті військовослужбовця. Під час польоту він помітив російський безпілотник і непомітно простежив за ним до самого місця посадки. Визначивши позицію операторів, Роман одразу передав координати побратимам. Невдовзі по ворожому розрахунку успішно відпрацювали українські ударні дрони.

Бойова робота оператора БпЛА майже завжди проходить під постійною загрозою. Найважче, згадує Роман, коли поруч розриваються ворожі боєприпаси або коли під час виходу із позицій у небі вже чути характерний звук ударних дронів ворога. Проте холодний розум, якісна підготовка, взаємна підтримка побратимів і віра допомагали ухвалювати правильні рішення навіть у найнебезпечніші миті. З особливою вдячністю прикордонник згадує свого наставника Михайла, який ділився бойовим досвідом і навчив головному правилу фронту: не панікувати, а діяти чітко, злагоджено й холоднокровно.

Найбільшою опорою для Романа завжди залишалася родина. Телефонні дзвінки, відеозв'язок, посилки зі смаколиками та дитячі малюнки доньки ставали тим джерелом сил, яке допомагало витримувати найважчі дні й щоразу нагадувало, заради кого він продовжує боротьбу.

Попереду ще багато випробувань, говорить Текіла. Втім, власний досвід переконав його: людина здатна опанувати будь-яку професію, якщо має сильну мотивацію і знає, заради чого це робить. Колишній інженер став кінологом, а згодом — професійним оператором безпілотних літальних апаратів.

Сьогодні він упевнено виконує бойові завдання, наближаючи українську перемогу та щодня доводячи: справжній воїн не боїться змінюватися, коли цього потребує твоя країна.

Приєднуйся до Чопського прикордонного загону.

Телефонуй:

 +38 (097) 023-63-77

 +38 (068) 808-15-15

Заходь: м. Чоп, вул. Головна, 55а