Інженер, кінолог, пілот: три професії прикордонника Чопського загону «Текіли»

До повномасштабного вторгнення 32-річний Роман на псевдо Текіла проходив службу у міжнародному залізничному пункті пропуску «Чоп». Разом зі своїм чотирилапим напарником він оглядав пасажирські та вантажні потяги, шукаючи те, що могло загрожувати безпеці держави. Тоді його головною зброєю були професійні навички кінолога, а незмінним напарником – службовий собака. Згодом війна змінила не лише його будні, а й напрямок діяльності.
Роман народився у Виноградові на Закарпатті. Закінчив Ужгородський національний університет за спеціальністю «інженер» і певний час працював за фахом. Згодом вирішив пов'язати життя зі службою в Державній прикордонній службі України. Каже, зробити цей вибір його надихнув батько Григорій, який багато років служив у прикордонному відомстві, був військовим командиром та учасником бойових дій.
«Кожен чоловік відповідає за безпеку своєї країни. Якщо приходить війна, кожному потрібно ставати на її захист», – переконаний прикордонник.
Роман долучився до відділу прикордонної служби «Чоп» (тип С).
У бойовому підрозділі прикордонник розпочав новий етап служби й опанував спеціальність оператора безпілотних літальних апаратів. Зізнається, навчання захопило його з перших днів. Уже через місяць він упевнено керував дронами. Спочатку виконував аеророзвідку на квадрокоптерах Mavic: виявляв позиції противника, коригував роботу суміжних підрозділів і допомагав знищувати ворожі цілі. Згодом освоїв сучасніші Matrice 4, які дають змогу працювати довше, далі та ефективніше навіть за складних погодних умов.
Одне із бойових завдань назавжди закарбувалося у пам'яті військовослужбовця. Під час польоту він помітив російський безпілотник і непомітно простежив за ним до самого місця посадки. Визначивши позицію операторів, Роман одразу передав координати побратимам. Невдовзі по ворожому розрахунку успішно відпрацювали українські ударні дрони.
Бойова робота оператора БпЛА майже завжди проходить під постійною загрозою. Найважче, згадує Роман, коли поруч розриваються ворожі боєприпаси або коли під час виходу із позицій у небі вже чути характерний звук ударних дронів ворога. Проте холодний розум, якісна підготовка, взаємна підтримка побратимів і віра допомагали ухвалювати правильні рішення навіть у найнебезпечніші миті. З особливою вдячністю прикордонник згадує свого наставника Михайла, який ділився бойовим досвідом і навчив головному правилу фронту: не панікувати, а діяти чітко, злагоджено й холоднокровно.
Найбільшою опорою для Романа завжди залишалася родина. Телефонні дзвінки, відеозв'язок, посилки зі смаколиками та дитячі малюнки доньки ставали тим джерелом сил, яке допомагало витримувати найважчі дні й щоразу нагадувало, заради кого він продовжує боротьбу.
Попереду ще багато випробувань, говорить Текіла. Втім, власний досвід переконав його: людина здатна опанувати будь-яку професію, якщо має сильну мотивацію і знає, заради чого це робить. Колишній інженер став кінологом, а згодом — професійним оператором безпілотних літальних апаратів.
Сьогодні він упевнено виконує бойові завдання, наближаючи українську перемогу та щодня доводячи: справжній воїн не боїться змінюватися, коли цього потребує твоя країна.
Приєднуйся до Чопського прикордонного загону.
Телефонуй:
+38 (097) 023-63-77
+38 (068) 808-15-15
Заходь: м. Чоп, вул. Головна, 55а






До теми
- Пункти пропуску призупинятимуть роботу під час повітряних тривог через загрозу ударів рф, — ДПСУ
- «Вранці ми підняли дрон, а ворожої техніки вже не було»: історія дронаря самохідного артилерійського дивізіону 128-ї бригади з позивним Сармат
- Опора для воїнів і громади: Жіноче обличчя закарпатського волонтерського руху
- Чотири ротації та десятки бойових завдань: історія прикордонника Чопського загону «Фрозена»
- «Студент», який рано подорослішав: історія прикордонника Мукачівського загону Олександра
- Пункти пропуску на Закарпатті можуть призупиняти роботу під час повітряних тривог: що відомо
- Голоси, яким довіряють: Історії успіху лідерок закарпатських медіа у спецпроєкті «Успішні жінки Закарпаття – 2026»
- Коли серце не може чекати: як кардіохірурги Закарпаття проводять надскладні втручання
- «Хай залишиться часточка його душі»: до архіву Закарпаття передали листи поета Івана Колоса
- Нова пастка для літніх краян: Як аферисти дурять пенсіонерів Закарпаття фейковими анкетами
- Ян Непомуцький в Ужгороді: історія найстарішого пам’ятника міста під відкритим небом
- Чому міліють річки Закарпаття та як це впливає на водойми
- «Позич до завтра»: закарпатців попереджають про масові зломи акаунтів у Telegram та соцмережах
- Сила, що зцілює та надихає: Історії успіху закарпатських лідерок у медичній сфері
- «Бограч-index» – вересень 2026: за місяць ціни за продукти змінилися на – 3,5%
- Невідомі дзвінки та «пастки» аферистів: Як закарпатцям розпізнати шахрайство із SIM-карткою
- Сьогодні — Воздвиження Хреста Господнього: історія свята, традиції, заборони та прикмети
- Від водія до бойового підрозділу: історія ужгородця «Бобра», який п’ять місяців тримав позиції на Харківщині
- Від пластилінових героїв до кінних прогулянок: для дітей захисників влаштували особливий день
- Дім залишився в окупації, мрія здійснилася в Ужгороді: історія Віталіни Павленко
До цієї новини немає коментарів