Патрульні поліцейські закликали ужгородців бути свідомим громадянами
Цього вечора із ужгородцями спілкувалися творчі активні патрульні – тендітна дівчина, яка найкраще стріляє серед закарпатських полісменів, професійно займалася танцями, а зараз захоплюється хенд-мейдом і працює в поліції Вікторія Кучер; майстер фото й відео, активний учасник Революції Гідності патрульний Ярослав Тарканій, поет-фізик, який хоче підняти країну, Віталій Капітан та патрульний поліцейський, шкільний рейнджер, який раніше працював у ДАІ й може порівняти дві системи, Ерік Мартин.
«У поліції зараз нова структура, інакше ставлення до людей. Чиновники чи прокурори вже навіть не показують свої посвідчення, щоб чимшвидше відпустили, бо знають, що всі рівні», - коментує Ерік Мартин.
Через телефонний дзвінок ніхто не може повпливати на штрафи чи інші покарання через порушення, хоча б тому, що під час розмови патрульного із водієм увімкнена нагрудна камера й патрульні мають право не виконувати злочинних наказів. Скасувати протокол патрульного не може ніхто, тільки оскаржити в суді.
Патрульні змоделювали ситуацію, як має поводити себе поліцейський при зупинці авто і як має поводитися водій. Констатували, що потрібно впорядковувати закони й чітко прописати весь алгоритм дій. Поліцейські порадили, які прикмети злодія треба запам’ятати, коли на вулиці вас обікрали.
Гості радили викликати поліцію на курців у громадських місцях, при всіх випадках злочинів, порушень, свідками яких ви стали, закликали буди активними громадянами, бо 250 поліцейських на 24 машинах не можуть бути всюди, а тільки там, де їх потребують. Полісмени спростували, що очевидець потім буде мати зайві клопоти в судах чи в інших інстанціях.
Під час акції відвідувачі змогли взяти участь у тематичні вікторині й виграти подарунки. Загальне уявлення про нову поліцію допомогли скласти й іміджеві відео про роботу патрульної поліції, зроблені одним із творчих учасників заходу Ярославом Тарканієм. Зокрема, переконалися, що поліція – це не тільки селфі й нові функції-послуги, а й ризик і небезпека.
За матеріалами Громадського інформаційного центру Закарпатської ОУНБ ім. Ф. Потушняка
До теми
- Ужгород. Війна за 1000 кілометрів від фронту
- Розумом у Берліні, а серцем в Україні. Як вчителька з Ужгорода опанувала німецьку та вчить дітей у Берліні
- Інновації ужгородських науковців: як мікробіом допомагає діагностувати та попереджати посттравматичні розлади
- “Вірний завжди”: пам’яті морпіха Владислава Мельника з Луганщини, який знайшов місце останнього спокою на Закарпатті
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- Стрільбище «Вояк»: навіщо цивільним навички стрільби
- На Закарпатті розробляють нову регіональну молодіжну програму
- “Наш дім там, де добре дітям”. Як Закарпаття стало прихистком для родин, що прийняли дітей
- “Старіння” майстрів та унікальні техніки: як на Закарпатті рятують від забуття традиційні дерев’яні ремесла
- "Я не вважаю це героїчним вчинком": ужгородка Крістіна Петрулич розповіла про нагороду "Герой-рятувальник року"
- “Чудова десятка” закарпатської літератури, або що варто прочитати про наш край?
- Закарпатська академія мистецтв – осередок, де формують агентів культурних змін
- "Коли ти отримав зір повторно, ти дивишся на цей замилений світ інакше": інтерв'ю з ветераном війни Михайлом Філоненком
- Був художником – став військовим. Олег з Ужгорода навіть у війську продовжує творити
- «Та котра би жона пішла в полонину?» Про що говорять біля домашньої ватри вівчарі Хустщини, які зійшли після літування
- Правова підтримка ветеранів: які питання найбільше турбують захисників після війни
- Змінити символи війни на обереги: ужгородський скульптор створює прикраси з гільз
- Вийшло третє доповнене видання "Ужгород відомий та невідомий"
- 94 дні, чотири пари взуття і майже 400 тисяч гривень: історія благодійного походу Артема Єрохіна

До цієї новини немає коментарів