Обласні обранці ініціюють нову програму у сфері охорони здоров’я закарпатців
Найперше члени комісії уважно вивчили профільні проекти рішень, з яких доповідав директор департаменту охорони здоров’я ОДА Володимир Маркович.
Уважно підійшли до розгляду питання «Про призначення директора Комунальної установи «База спеціального медичного постачання департаменту охорони здоров’я Закарпатської обласної державної адміністрації» та підтримали кандидатуру досвідченого фахівця Кочержук Андріани Миколаївни.
Відтак внесли зміни до раніше ухвалених профільних рішень і схвалили хід виконання Програми «Цукровий та нецукровий діабет». Окремі питання перенесли на наступне грудневе засідання сесії.
Депутат обласної ради Наталія Костелеба-Веремчук приїхала на засідання комісії разом з представниками обласної громадської організації «Я чую з кохлер», яку очолює Людмила Вакарь, з проханням допомогти вирішити проблему кохлеарної імплантації у Закарпатській області, де таких пацієнтів налічується 19. Як розповіла Л. Вакарь, дану проблему організація порушувала неодноразово перед різними інстанціями, оскільки в самої зростає така дитинка. То ж біль інших матерів їй добре відомі.
Зазначалось, що один апарат коштує 800 тисяч гривень чи то 26 тисяч євро і таких грошей простим сім’ям не зібрати. А якщо дитині вчасно не допомогти , вона залишиться калікою.
Члени комісії, а це досвідчені лікарі, знають про цю проблему. Як і те, що кохлеарний імплантат не відновлює фізіологічний слух. Проте допомагає пацієнтам чути і повноцінно жити в суспільстві, вчитись, працювати. Виробниками є три фірми — Cochlear Corporation (Австралія), Advanced Bionics (США) і MED-EL (Австрія). Наголошувалось, що уже багато років кохлеарна імплантація вважається золотим стандартом допомоги при нейросенсорній глухоті.
Вислухавши уважно заявників та колегу, члени комісії дійшли згоди: необхідно розробити обласну п’ятирічну програму з фінансуванням і внести її на розгляд депутатів. Відтак, члени комісій обговорили та висловили зауваження до програм у сфері фінансів, освіти, культури, нацменшин тощо.
Прес-служба Закарпатської облради




До теми
- В Ужгороді можна укласти договір на прибирання могил протягом року
- Храм, який пережив війну, радянський спортзал і змінив громаду: історія незвичайної церкви Ужгорода
- 103 дівчинки та 110 хлопчиків: у вересні в Ужгороді народилися 213 дітей
- Камінь, який «скотився» із замку: у магазині біля Ужгородського замку зберігають незвичайну міську легенду
- Майже 170 сеньйорів та сеньйорит розпочали навчання в Університеті третього віку
- Монахи, шпиталь, друкарня і студенти: що приховує Василіанський монастир в Ужгороді
- «Дзеркало старого міста» — яким був Ужгород століття тому
- Музичне привітання для Ужгорода: на площі Поштовій виступив військовий оркестр
- Ужгород відзначає 1133-річчя: від середньовічної фортеці до найзатишнішого обласного центру України
- Ужгород-2027 – покажімо місто у світлинах: стартував збір фото для календаря
- Дім залишився в окупації, мрія здійснилася в Ужгороді: історія Віталіни Павленко
- «Ми не народжені для війни» – в Ужгороді презентували одноденну фотовиставку
- В Ужгороді вчора зафіксували новий температурний рекорд
- 93 малюки, серед них дві двійні народилися у серпні в Ужгородському перинатальному центрі
- «Із книжкою замість квітів»: в Ужгородському ліцеї Шевченка 1 вересня підтримали українську книгу
- Хто і навіщо порізав картину Йосипа Бокшая: незвичайна історія одного портрета
- В Ужгороді семеро новонароджених отримали вишиванки у День Незалежності України
- Будинок «Просвіти» в Ужгороді: історія осередку української культури, де колись працював кінотеатр «Уранія»
- Від Ужгорода до Африки: неймовірна історія художниці Ілуш Брезной
- Як на Ужгородщині ветеран вирощує саджанці ківі
До цієї новини немає коментарів