Архітектурно-модерний Ужгород: єврейський дім та школа


Поліфункційний комплекс має яскраві неоренесансні ознаки, зокрема аттик зі стилізованими мерлонами на даху та ряд з трьох півциркульних вікон-трифоріїв на північно-східному фасаді, а також колони зі спіралевидним оздобленням.
Натомість вікна-ілюмінатори, плаский дах, полегшений галереєю з колонами перший поверх та стрічкові вікна третього поверху впевнено свідчать про всі ключові засади функціоналізму. П'ять звужених донизу колон зі штучного каменю щедро оздоблені насічками вздовж спіралевидних канелюр та на стилізованих капітелях, поверхня колон оброблена методом бучардування.

Будівля має чотири портали з оздобленням в техніці штучного каменю — всі вони різнопланові та виконані в різних стилях. Північно-західний фасад будівлі виходить на три сходинкові тераси, відповідно до перепадів між рівнями вулиць.
Хоча зараз будівля оздоблена тиньком білого кольору, однак є всі підстави вважати, що первісно вона була жовто-пісочною з акцентуванням білим кольором віконних відкосів, міжвіконних простінків та галереї.

Людовит Оелшлеґер — відомий чехословацький архітектор німецького походження. Угорське ім’я — Lajos Ory. Народився у місті Кошице у 1896 році. Найвідоміші роботи — синагога та єврейська школа у місті Кошице, кошицький кінотеатр Slovan, санаторій в Татранській Полянці, міська ратуша в Михайлівцях, будівля торгової та промислової палати в Кошице, кінотеатр Capitol в Михайлівцях, кінотеатр Scala та будівля торговельної академії у Мукачеві тощо. В Ужгороді спроектував ряд наступних будівель — міський кінотеатр, єврейський дім зі школою, міський басейн, будівлю водогону.

До теми
- 20 людей, які змінюють Закарпаття
- Ужгород. Війна за 1000 кілометрів від фронту
- Розумом у Берліні, а серцем в Україні. Як вчителька з Ужгорода опанувала німецьку та вчить дітей у Берліні
- Інновації ужгородських науковців: як мікробіом допомагає діагностувати та попереджати посттравматичні розлади
- “Вірний завжди”: пам’яті морпіха Владислава Мельника з Луганщини, який знайшов місце останнього спокою на Закарпатті
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- Стрільбище «Вояк»: навіщо цивільним навички стрільби
- "Я не вважаю це героїчним вчинком": ужгородка Крістіна Петрулич розповіла про нагороду "Герой-рятувальник року"
- Закарпатська академія мистецтв – осередок, де формують агентів культурних змін
- "Коли ти отримав зір повторно, ти дивишся на цей замилений світ інакше": інтерв'ю з ветераном війни Михайлом Філоненком
- Був художником – став військовим. Олег з Ужгорода навіть у війську продовжує творити
- Правова підтримка ветеранів: які питання найбільше турбують захисників після війни
- Змінити символи війни на обереги: ужгородський скульптор створює прикраси з гільз
- Вийшло третє доповнене видання "Ужгород відомий та невідомий"
- 94 дні, чотири пари взуття і майже 400 тисяч гривень: історія благодійного походу Артема Єрохіна
- Вечір в Ужгороді зі шпигунами та секретами
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у вересні 1925-го
- "Дуже радий, що туди потрапив": військовий Луганського прикордонного загону Елмар Цап розповів про службу
- Відомий кондитер Валентин Штефаньо започаткував дипломатичні гастроекскурсії

До цієї новини немає коментарів