Втрачений Ужгород: 10 фактів про будівлю ОДА, які ви не знали

1. Зведення будівлі Земського уряду почали у вересні 1932 року, а закінчили – у червні 1936-го. До того Земський уряд Підкарпатської Русі 17 років не мав власної будівлі, частина відділів працювала у споруді на куті нинішніх вулиць Ракоці і Бращайків.
2. Проводила будівництво чеська фірма «Lanna», яка була генеральним підрядником і витратила на спорудження будівлі Земського уряду 17 мільйонів чеських корун – в середньому по 170 Кч на 1м.кв забудови. В цю ціну також входили роботи з формування території навколо нової будівлі, зокрема саме тоді заклали обриси скверу позаду будівлі та величезної клумби перед нею.
3. Під час зведення будівлі Земського уряду фірма «Lanna» використала 2,5 мільйона цеглин, 350 вагонів цементу, 35 вагонів заліза, 45 вагонів інших матеріалів.
4. В оригіналі будівля була проектована і побудована так, що в ній мали знаходитися рівно 600 кабінетів. Скільки їх є зараз – невідомо.
5. У 1936-му в будівлі було рівно 700 дверей, 890 вікон (на них пішло 6.200 м.кв скла) та 1600 лампочок.
6. Опалювали будівлю двома котлами, які працювали на дровах. Для того, щоб обігріти усі приміщення, лише за один зимовий день потрібно було використати цілий вагон дров.
7. У будівлі Земського уряду діяла власна телефонна станція, яка обслуговувала 140 апаратів. Була у чиновників навіть послуга телефонного диктофону: чиновник дзвонив машиністкам (їх працювало в уряді 5-ть) і надиктовував потрібну інформацію, яку машиністки швидко видруковували. Земський президент мав окрему панель з 10 кнопками, які з’єднували його з керівниками урядів (управлінь). Він міг поговорити з кимось одним, або з усіма одразу, причому трубки тримати не мусив, бо в панель був вмонтований гучномовець. Таким чином вже у 1936-му в будівлі Земського уряду проводили аудіо-конференції.
8. Телефонна станція була не єдиною технічною новинкою в будівлі Земського уряду. Так, всередині була обладнана автоматична пожежна сигналізація, яка реагувала на збільшення температури у приміщеннях. Працювала «централа годинників», яка забезпечувала правильний хід годинників у будівлі. Усі сейфи в приміщеннях були обладнані спеціальним протиграбіжницьким обладнанням «Трезо». А в холі працювало диво техніки – ліфт патерностер.
9. Є хибне уявлення, що в будівлі Земського уряду працював губернатор, обов’язки якого в той час виконував Костянтин Грабар. Але канцелярія губернатора там не знаходилася, він працював у будівлі жупанату. Натомість у новій будівлі господарював земський президент Антонін Розсипал.
10. Урочисте відкриття будівлі Земського уряду відбулося 10 червня 1936 року й ознаменувалося великим скандалом, бо урочистості пройшли без церковного освячення. Єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії Олександр Стойка тоді заявив, що все одно освятить будівлю, але пізніше – коли у ньому займе місце сойм Підкарпатської Русі.
Ну а наостанок трохи про родзинку тодішньої будівлі Земського уряду і нинішньої будівлі ОДА – ліфт патерностер. Навіть нині він викликає захват у туристів, дорослих та малих гостей будівлі, що вже й казати про ті часи, коли про таке диво техніки мало хто й чув. Аби відчути атмосферу того Ужгорода, пропонуємо прочитати невеличкий фейлетон, розміщений в газеті «Русскій народный голосъ» за 1936 рік.
=
Тетяна ЛІТЕРАТІ, «Про Захід»
До теми
- «Ми зупинили ворожих штурмовиків із автоматів, а далі їх розібрали на друзки наші безпілотники й арта…» Історія бійця 128-ї бригади Миколи
- «У своєму підрозділі ми живемо сім’єю – тут братерство, а не статутщина…» Історія бійця 128-ї бригади Богдана
- Урок мужності від закарпатських гвардійців: дрони, медицина і натхнення
- Від фізика до снайпера. Як шкільний вчитель став невидимим воїном Нацгвардії
- «Велика Паладь-Нодьгодош»: перше відкриття прикордонного КПП за 20 років. Як працюватиме і розвиватиметься новий пункт пропуску на Закарпатті?
- «Мені є за кого воювати – шестеро дітей. Наймолодша донька народилася минулого місяця…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- «Я українець і готовий життя покласти за своїх дітей…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- Подорож потягом з України до країн ЄС без тривалих зупинок на кордоні, пересадок та очікувань. Для мешканців Ужгорода це незабаром стане реальністю
- Плямисті олені, 57 гектарів і пантокрин: ферма, якої нема більше ніде в Україні
- Петанк як реабілітація: в Ужгороді пройшов тренінг для фізіотерапевтів
- Ліф на варті кордону: чотирилапий герой Чопського загону
- Може летіти на відстань до 7 км: волонтери "Руху підтримки закарпатських військових" виготовили дрон "Горгона"
- «В пікіруючому польоті скидаю вибухівку прямо у ворожий бліндаж…» Історія бійця 128-ї бригади Романа
- «Ми не готуємо солдатів, ми готуємо патріотів» – Олександр Сіденко про нову модель предмета «Захист України»
- «За три виїзди в мене було п’ять підривів на протипіхотних мінах…» Історія бійця 128-ї бригади Олега
- "Моє завдання як оператора БПЛА — збереження особового складу та захист держави" — нацгвардієць Мар’ян Витязь
- «Діти – моя найбільша мотивація, я тут, щоб росіяни не дійшли до мого дому…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- Кавування по-закарпатськи у ветеранській кав’ярні Gato: історія Михайла Кузьми “D2”
- Від сцени до лінії фронту: історія актора Мукачівського драматичного театру Євгена Човбана
- «Чи виконав я свою місію – відомстив за батька? Поки ні, буду воювати до закінчення війни…» Історія Владислава, бійця 128-ї бригади
До цієї новини немає коментарів