Декомпресія в горах: як закарпатські гвардійці відновлюють сили після фронту

Він допомагає військовим адаптуватися до безпечного середовища після виконання бойових завдань.
Ще нещодавно ці чоловіки щодня ризикували своїм життям і здоров’ям на фронті. Кожен день і кожен крок ніс небезпеку. А сьогодні реабілітація на гірській базі серед Карпатських лісів дала їм можливість відпочити, відновити сили і насолодитися тишею і природою.
Гвардійці займалися арт-терапією, йогою і медитацією, спортивними і настільними іграми та плавали в басейні, відвідували сауну, грати в більярд. З поверненням з фронту привітав гвардійців відомий музикант вокаліст гурту «Шабля» Володимир Ейгензеер і виконав для бійців свої хіти. Все це створило атмосферу спокою, тепла та підтримки.
«Мені все дуже сподобалося, особливо гори та природа. Тут відчуваєш, як відновлюються сили. Я зрозумів, наскільки важливо те, що ми робимо. Наша служба допомагає захищати Батьківщину, і саме завдяки цьому такі місця залишаються вільними для відвідин усіх українців. Це надихає і додає мотивації», – поділився своїми враженнями солдат Віталій на псевдо Ронін.
За словами психологів, такі програми є важливими для відновлення психоемоційного стану бійців. Під час перебування в пансіонаті фахівці організовували дебрифінги, де військовослужбовці могли висловити свої переживання. Психологи застосовували техніки біосугестивної терапії для зняття стресу, а також проводили консультації за протоколом TRiM.
«Декомпресія – це ключовий етап адаптації після повернення з бойових завдань. Важливо, що він проходить у природному середовищі. Тут можна відновити сили, відчути підтримку та подбати про себе», – зазначила начальниця відділення психологічного забезпечення Наталія Мацинятин.
Після завершення програми військові отримали можливість провести час із рідними, що є не менш важливим для їхнього повного відновлення.
НГУ в Закарпатській області
До теми
- «Ми всі тут для того, щоб наші діти не воювали…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Штурмовик із Руських Комарівців. Сержант Тарас Гурніш посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- Частинка Луганщини у Сваляві. Підтримати своїх і знайти можливості для інших
- Герої без зброї: психологиня ДСНС Закарпаття Каріна Фаньо про світло у темряві, важливість професії і силу бути поруч
- «Коли почалася повномасштабка, мені було 55. Але я пояснив своїм рідним, що на порозі рідної хати не зможу їх захистити, і пішов у ЗСУ…» Історія бійця 128-ї бригади Миколи
- Таємниця Клари Буткаї: камінь в Ужгородському замку зберігає зворушливу історію XVII століття
- Рятувальник Олександр Брайловський про те, як не зламатися там, де світ валиться під ногами
- “Мрію, що колись повернуся додому – в український Маріуполь”: перша повернута з окупації дівчинка Кіра Обединська в Ужгороді
- «Ворожий дрон вдарив у задню частину САУ, але вибухівка відлетіла вбік і не здетонувала – ось, що значить бойова удача!..» Історія бійця 128 бригади «Маестро»
- Військова Наталія Зотова: "Коли ТЦК перевищує повноваження це треба розслідувати. Але, якщо жінки перекинули машину ТЦК, на це треба теж реагувати відповідно"
- Замки Закарпаття – в новій експозиції обласного краєзнавчого музею
- "Мені на позиції не потрібен такий, що не боїться. І боягуз не потрібен". Щоденник піхотинця, родичі якого служать в армії РФ
- Христина Керита: «Життя у мене видалося складним, але я не нарікаю»
- «Після того, як ми «прокосили» ворожу посадку «Шилкою», наші штурмовики зайшли туди майже без опору…» Історія бійця 128-ї бригади
- Наталя Зотова, репортерка, волонтерка, чиновниця, військова: "Два місяці на стабілізаційному пункті - найпотужніше, що сталося зі мною в житті"
- АТО, “Азов”, 11,5 місяців полону і повернення на службу. Історія бойової медикині, ужгородки Галини Зайцевої
- Реставрував найстаріший орган України: як закарпатець Шандор Шрайнер понад 15 років обслуговує музичні інструменти
- «Смак Ужгорода»: кулінарні картки з рецептами страв, які зможе приготувати кожен
- У Ставного є план. І не один. Як жити під час війни у селі і бачити перспективи
- «Я цілу ніч пробув у окопі з двома росіянами, котрі взяли мене в полон. Але вранці вийшов звідти до своїх, а вони залишилися назавжди…» Історія бійця 128-ї бригади
До цієї новини немає коментарів