IT-кластер Закарпаття: три роки розвитку, стійкості та інновацій

Що стало поштовхом для створення IT-кластера Закарпаття та які потреби спільноти це об’єднання мало задовольнити?

Ідея створення ІТ-кластера Закарпаття виникла з кризи, яка вимагала структурних рішень. У 2022 році, з початком повномасштабного вторгнення, Закарпаття стало одним із головних центрів внутрішньої релокації. Сюди почали масово переїжджати ІТ-компанії та фахівці з різних куточків країни і всі вони мали схожі потреби: від адаптації до нової реальності, до пошуку офісів, житла, нових контактів і каналів взаємодії з владою.

На той момент у регіоні не було сформованої ІТ-спільноти. Всі працювали окремо. І ми зрозуміли: без об’єднання ці можливості розсіються. Тому було прийнято рішення створити кластер, не як декларативну організацію, а як живу інституцію, яка вирішує реальні проблеми й будує майбутнє. Уже тоді ми дивилися на кілька років уперед: не просто вижити, а перетворити Закарпаття на точку росту для українського ІТ.

Які особливості Закарпаття зробили регіон привабливим для розвитку IT-кластера та релокації IT-фахівців?

Закарпаття – це унікальний регіон, який має низку об’єктивних переваг: географічне розташування, близькість до кордонів з ЄС, безпековий потенціал, розвинену інфраструктуру. У регіоні є все, щоб стати потужним ІТ-хабом. Ми побачили можливість і взяли на себе відповідальність її реалізувати».

Які ключові цілі були визначені кластером на початку його діяльності та на якому етапі їхньої реалізації організація перебуває сьогодні?

Ми поставили перед собою кілька фундаментальних завдань: згуртувати ІТ-бізнес у регіоні; стати голосом індустрії у діалозі з владою та освітніми закладами; побудувати платформу для обміну досвідом, спільних проєктів і нетворкінгу; репрезентувати Закарпаття як новий технологічний хаб на національному та міжнародному рівні.

Сьогодні ми можемо сказати: більшість із цих завдань або реалізовані, або в активній фазі. Ми присутні в публічному просторі, маємо репутацію активного гравця, до нас звертаються за партнерством. Попереду ще багато.

Який рівень середніх зарплат в IT-секторі Закарпаття у порівнянні із загальноукраїнськими показниками?

ІТ-сектор в Україні вже давно не регіональний, це частина глобального ринку. Тому рівень зарплат у Закарпатті практично не відрізняється від інших частин країни. За даними IT Research Ukraine 2024, середня зарплата техфахівця в Україні – 2590 доларів.

З якими основними труднощами стикнувся кластер у процесі свого становлення й розвитку та як ці виклики вдалося подолати?

Одним із найскладніших викликів стало сформувати середовище довіри між тими, хто до цього працював автономно. Компанії мали різні масштаби, досвід, підходи до роботи – тож потрібно було не просто об’єднати людей навколо ідеї, а побудувати справжню культуру співпраці, де кожен відчуває цінність свого внеску. Для цього ми інвестували час у діалог, відкритість і сталі механізми взаємодії.

Ми усвідомили, що кластер має бути не лише економічним інструментом, а й точкою стійкості: зв’язком між владою, бізнесом, освітою. Балансувати між потребами ринку, підтримкою фронту та міжнародним розвитком – це складно, але саме ця багатовекторність і тримає нашу спільноту живою, гнучкою й актуальною.

Як IT-кластер впливає на економіку та розвиток Закарпатської області?

Ми створюємо реальний мультиплікаційний ефект. Кожен ІТ-фахівець це платник податків, орендар чи власник житла, клієнт кав’ярні, користувач послуг, батько або мати дітей, які ходять до місцевих садків. Тобто ми генеруємо споживання, робочі місця, розвиток сервісів і нові економічні моделі.

Цікаво, що частина резидентів це релоковані компанії, які переїхали на Закарпаття з інших регіонів через війну. Але за два роки вони не просто осіли тут, а й стали інтегрованими гравцями місцевої екосистеми. Для нас це ключовий індикатор: якщо компанія залишається, бере участь у подіях, допомагає з менторством та ініціативами, значить, ми створюємо не тимчасову зону притулку, а нову точку тяжіння для ІТ в Україні.

Згідно з даними Державної податкової служби, сума податкових надходжень до регіону від ІТ-галузі сягає 227,8 млн грн. Це не просто про «прибуток», це про структурну трансформацію регіону в напрямку нової економіки, де інтелектуальний продукт головна цінність.

За три роки кластер перетворився на впливову інституцію, яка не лише об’єднує компанії, а й формує сучасну цифрову екосистему. Про те, яким є сьогоднішній склад спільноти, динаміку її розвитку та ключові напрямки роботи – далі розповідає виконавча директорка IT-кластера Закарпаття Мирослава Майдич.

Якою є кількість компаній та фахівців, що входять до кластера? Яку частку серед них складають релоковані?

Станом на зараз у кластері 14 компаній-резидентів і понад 20 ФОПів. Ми не женемося за кількістю, натомість обираємо якісний підхід до формування спільноти. У кожного резидента має бути мотивація не просто долучитися, а й бути активним учасником змін.

Приблизно 60% з них – релоковані після 24 лютого 2022 року. Це компанії та фахівці, які спершу приїхали на місяць-два, але залишились на роки. Багато хто перевіз родини, орендував або придбав житло, зареєстрував бізнес у регіоні. Це вже не тимчасовий прихисток, а місце, де формується нове життя.

На які країни світу орієнтовані компанії-резиденти кластера та в яких основних напрямках вони працюють?

Наші резиденти працюють із клієнтами по всьому світу, зокрема з такими країнами, як США, Велика Британія, Канада, Німеччина, Ізраїль, Нідерланди, Нордичні країни, а також країни Центрально-Східної Європи, включно зі Словаччиною, Угорщиною та Польщею. Це показує високий рівень довіри до українських ІТ-фахівців і підтверджує їхню конкурентоспроможність на глобальному ринку.

Водночас, частина компаній орієнтується і на український ринок, створюючи рішення для місцевого бізнесу та державного сектору. Це важливо для підтримки цифрової трансформації в Україні, особливо в умовах війни та відновлення.

Щодо напрямків роботи – серед резидентів ІТ-кластера є компанії, що спеціалізуються на веб- та мобільній розробці, створенні онлайн-сервісів для бізнесу (так званих SaaS-продуктів), кібербезпеці, розробці рішень на базі штучного інтелекту, маркетинговій аналітиці, а також на ІТ-консалтингу.

Завдяки такому різноманіттю спеціалізацій, у регіоні формується повноцінна ІТ-екосистема, здатна реалізовувати проєкти будь-якої складності.

Як змінилася IT-спільнота регіону за час існування кластера?

За останні три роки ІТ-спільнота регіону вийшла за межі локального середовища і почала діяти як цілісний суб?єкт, із власним баченням, цілями та спільною відповідальністю. Замість розрізнених ініціатив маємо поступове формування екосистеми, де поєднуються бізнес, освіта, громадський сектор і місцеве самоврядування. Цей процес іде природно: через практику, спільні події, партнерства, а не формально чи декларативно.

Водночас, важливо, що в регіоні зростає культура співпраці. Довіри більше, ніж конкуренції, і це суттєво впливає на стійкість спільноти. Компанії починають не лише обмінюватися досвідом, а й мислити категоріями довгострокового впливу: залучення талантів, інвестицій, створення умов для тих, хто хоче залишатися чи повертатися. Це поступовий, але відчутний зсув у стратегічному мисленні.

Які найбільш знакові та успішні проєкти та ініціативи були реалізовані IT-кластером Закарпаття за цей період?

Одним із наших ключових проєктів є «Дрони Закарпаття» – навчання з пілотування БпЛА. Проєкт реалізується ІТ-кластером Закарпаття у співпраці з Національною гвардією України та пройшов сертифікацію Міністерства оборони України.

Крім того, ІТ-кластер ініціював серію публічних дискусій IT.CT Talks, спрямованих на обговорення актуальних суспільних тем крізь призму ІТ. Ці зустрічі стали платформою для обговорення проблем, обміну досвідом та ідеями.

Також ми періодично організовуємо профільні мітапи та конференції, зокрема минулого року, спільно з обласною військовою адміністрацією провели конференцію «Цифровізація нової економіки – 2024», що підкреслює важливість співпраці між ІТ-сектором та владою.

У 2025 році разом із партнерами реалізували конференцію «Своє.ІТ». Захід був присвячений популяризації українського програмного забезпечення та цифровій безпеці. Подія зібрала довкола себе представників бізнесу, державного сектору та ІТ-спільноти.

Ці ініціативи свідчать про активний розвиток ІТ-екосистеми в регіоні, спрямований на зміцнення цифрової незалежності та безпеки України. Зовсім скоро ми проанонсуємо наш новий проєкт, тож стежте за нашими сторінками в соцмережах.

ІТ-кластер Закарпаття – приклад того, як системна співпраця бізнесу, влади та освіти може створити умови для розвитку нової економіки навіть у кризових обставинах. Сформована за ці три роки спільнота продовжує зростати, розвивати регіон і впроваджувати ініціативи, котрі мають як локальне, так і загальноукраїнське значення.

Фото надані ІТ-кластером Закарпаття.

Карпатський Телеграф