Чотири кордони, нелегали та віддалені гірські села: як користуються безоплатною правовою допомогою на Закарпатті?

Тож фахівцям системи БПД на Закарпатті, яка представлена Регіональним центром, Ужгородським, Мукачівським та Хустським місцевими центрами з надання БВПД та 11 бюро правової допомоги, доводиться забезпечувати доступ до безоплатної правової допомоги навіть у найвіддаленіших гірських населених пунктах з їхнім бездоріжжям та відсутністю громадського транспорту, надавати її численним біженцям та особам без документування, а ще – представникам нацменшин, які не завжди володіють державною мовою.
«За весь час діяльності – з початку 2013 року – Регіональним центром видано понад 16 тисяч 720 доручень для надання БВПД у кримінальних провадженнях та засудженим. Адвокати, які співпрацюють з системою БПД, добилися 65 виправдувальних або скасованих в апеляційній установі вироків. З липня 2015 року (з початку заснування місцевих центрів) надано понад 33 тисячі правових консультацій та роз’яснень. У більш ніж 4,6 тисяч випадків надано безоплатну вторинну правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», – розповідає директор Регіонального центру з надання БВПД у Закарпатській області Василь Попадинець.
Сусідство Закарпаття з чотирма європейськими державами – Польщею, Угорщиною, Словаччиною та Румунією – відображається і на структурі категорій осіб, яким надається безоплатна правова допомога при адмінзатриманні.
Лише у 2019 році з 523 випадків надання Регіональним центром вторинної правової допомоги в адміністративному затриманні 438 осіб становлять шукачі притулку, які були затримані при спробі нелегально потрапити до Європи…
Працівники Мукачівського місцевого центру з надання БВПД періодично, разом із юристами й адвокатами, які працюють у Міжнародному фонді «Регіон Карпат», відвідують пункти тимчасового тримання іноземців прикордонними загонами для виявлення потенційних шукачів захисту. Особам без громадянства, шукачам притулку та особам, що піддаються ризику без громадянства, надаються юридичні консультації, складаються звернення, заяви до органів державної влади та місцевого самоврядування.
Майже дві третини території області займають Карпатські гори. Переважна більшість закарпатців – майже 63% – проживає у сільській місцевості, а п'ята частина населення – в 192 населених пунктах області, які мають статус гірських. Тож фахівцям центрів та бюро правової допомоги доводиться проводити виїзні консультування та прийоми громадян навіть у найвіддаленіших селах, де часом відсутнє автобусне сполучення.
Фахівці Ужгородського місцевого центру та Перечинського бюро правової допомоги навідуються і в села, які вважають депресивними. Приміром, у Лікіцари, що належить до Туричківської сільської ради на Перечинщині, де автобусне сполучення відсутнє ще з радянських часів. Нині у колись процвітаючому селі Лікіцари нині залишилося 14 місцевих старожилів. Двічі на тиждень сюди привозять хліб та інші продукти першої необхідності, які продають з автолавки. Тож допомога фахівців стареньким дуже потрібна.
Специфікою роботи Рахівського бюро правової допомоги, яке перебуває під юрисдикцією Хустського місцевого центру з надання БВПД, є те, що Рахівський район не газифікований. Тож характерними є звернення щодо порядку оформлення субсидії на тверде паливо, тарифікації будинків, обладнаних електроплитами за окремим тарифом (порядок та умови переведення на такий тариф), щодо «зеленого» тарифу (обладнання будинку сонячними електростанціями та продаж надлишку енергії). Число таких звернень складає до 5-ти в місяць.
Закарпаття є багатонаціональним краєм. Основним і корінним населенням є українці, чисельність яких становить майже 80%, поряд мирно вживаються й угорці, румуни, росіяни, роми, словаки, німці. На територіях компактного проживання угорців – Берегівщина, Чоп та низка сіл на Ужгородщині, – у бюро працюють фахівці, які володіють угорською мовою. Для потреб осіб, які не володіють державною мовою, готуються інформаційні матеріали мовами нацменшин.
Чи не найбільша кількість ромів в Україні мешкає на Закарпатті. Значна кількість осіб ромської національності не мають жодних ідентифікуючих документів і потребують документування. Процедура оформлення документів, які засвідчують особу, є надзвичайно складною через прогалини та суперечності в нормативно-правових актах. Часто такі особи не мають ні паспорта, ні свідоцтва про народження, ні інших ідентифікуючих документів. А згідно з чинним законодавством, скористатися послугами адвоката за рахунок держави громадянин може тільки у разі надання пакету документів, обов’язковим з яких є паспорт. Бувають випадки, коли ром, якому призначили адвоката, не має можливості сплатити судовий збір, і тому змушений відмовитися від його послуг. Для вирішення таких проблем, - переконані фахівці, - потрібні законодавчі зміни, зокрема, щодо спрощення процедури ідентифікації особи та відміни сплати судового збору для малозабезпечених громадян.
Сприяти вирішенню цієї проблеми на Закарпатті намагаються фахівці системи безоплатної правової допомоги, юстиції та громадських організацій. Задля вирішення проблеми осіб без громадянства та під ризиком безгромадянства між Регіональним центром та БФ «Регіон Карпат» укладено Меморандум про співпрацю. В його межах створені мобільні групи за участі фахівців центрів правової допомоги, які проводять спільні виїзні прийоми громадян у місцях компактного проживання ромів, консультують та представляють їхні інтереси.
Специфікою Закарпаття є також те, що велика кількість населення виїжджає за кордон на заробітки. Там громадяни офіційно працевлаштовуються, і часто залишаються постійно проживати. З часом у них виникає необхідність звернення до суду, в тому числі з питань стягнення аліментів на утримання дітей. Словом, проблемних питань вистачає.
Проте фахівці системи БПД на Закарпатті докладають максимум зусиль для їх вирішення, та у партнерстві з адвокатами, громадськими організаціями та державними інституціями намагаються підвищити правову свідомість краян, подолати правовий нігілізм шляхом інформування та правопросвітництва, та надати доступ до безоплатної правової допомоги усім, хто її потребує, і навіть у найвіддаленіших куточках краю.
Отримати безоплатну правову допомогу можна, звернувшись до фахівців найближчого місцевого центру чи бюро правової допомоги на Закарпатті, або зателефонувавши на контакт-номер системи БПД 0800213103 (цілодобово та безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів в Україні).
Оксана Дудаш, Ужгород
До теми
- «Я просто попросив дати мені шанс стати оператором БПЛА»: військовий Чопського прикордонного загону Володимир
- Ціни на продукти в Україні: яйця дешевшають, хліб може подорожчати
- Закарпатців запрошують до участі у найбільшому міжнародному фотоконкурсі «Вікі любить Землю»
- Дружба, перевірена війною: історія двох прикордонників Мукачівського загону
- Закарпатець – серед найкращих юних хіміків світу!
- Мама здійснила мрію загиблого сина: на вершині Карпат замайорів його прапор
- Амброзія: непомітний ворог, який щороку краде здоров’я мільйонів
- Закарпатські піротехніки виконують завдання з гуманітарного розмінування на Миколаївщині
- Знайдіть мене і поверніть. Щонеділі в Ужгороді нагадують про зниклих і полонених військових
- "Міг замінити вчителя": закарпатський випускник набрав 600 балів із трьох предметів на НМТ
- Один договір — три заклади: як дві закарпатські громади вирішили питання дозвілля для дітей
- "Колись я соромилася називати себе художницею". Історія 23-річної мисткині Катерини Костик із Закарпаття
- Як вступникам Закарпаття правильно подати заяви до закладів вищої освіти та не втратити шанс на бюджет
- Вчитися захищати себе і рідних. Як на Закарпатті працює центр нацспротиву
- Іпотерапія та мотанка: день радості й підтримки для дітей нацгвардійців
- Повернувся з-за кордону, щоб стати на захист України: історія нацгвардійця «Механіка»
- Евакуйовував людей і служив капеланом: історія Олександра Холода
- Понад 100 учасників і майже дві тонни зібраного сміття: підсумки 28-го Екопікніка CHYSTO.DE?!
- «Злагодженість вирішує». Як тренуються екіпажі БТР 26 Закарпатського полку НГУ
- Опанувала жестову мову й навчилася шити: історія переселенки з Донеччини Ольги, яка нині проживає в Ужгороді

До цієї новини немає коментарів