Чотири кордони, нелегали та віддалені гірські села: як користуються безоплатною правовою допомогою на Закарпатті?

Тож фахівцям системи БПД на Закарпатті, яка представлена Регіональним центром, Ужгородським, Мукачівським та Хустським місцевими центрами з надання БВПД та 11 бюро правової допомоги, доводиться забезпечувати доступ до безоплатної правової допомоги навіть у найвіддаленіших гірських населених пунктах з їхнім бездоріжжям та відсутністю громадського транспорту, надавати її численним біженцям та особам без документування, а ще – представникам нацменшин, які не завжди володіють державною мовою.
«За весь час діяльності – з початку 2013 року – Регіональним центром видано понад 16 тисяч 720 доручень для надання БВПД у кримінальних провадженнях та засудженим. Адвокати, які співпрацюють з системою БПД, добилися 65 виправдувальних або скасованих в апеляційній установі вироків. З липня 2015 року (з початку заснування місцевих центрів) надано понад 33 тисячі правових консультацій та роз’яснень. У більш ніж 4,6 тисяч випадків надано безоплатну вторинну правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», – розповідає директор Регіонального центру з надання БВПД у Закарпатській області Василь Попадинець.
Сусідство Закарпаття з чотирма європейськими державами – Польщею, Угорщиною, Словаччиною та Румунією – відображається і на структурі категорій осіб, яким надається безоплатна правова допомога при адмінзатриманні.
Лише у 2019 році з 523 випадків надання Регіональним центром вторинної правової допомоги в адміністративному затриманні 438 осіб становлять шукачі притулку, які були затримані при спробі нелегально потрапити до Європи…
Працівники Мукачівського місцевого центру з надання БВПД періодично, разом із юристами й адвокатами, які працюють у Міжнародному фонді «Регіон Карпат», відвідують пункти тимчасового тримання іноземців прикордонними загонами для виявлення потенційних шукачів захисту. Особам без громадянства, шукачам притулку та особам, що піддаються ризику без громадянства, надаються юридичні консультації, складаються звернення, заяви до органів державної влади та місцевого самоврядування.
Майже дві третини території області займають Карпатські гори. Переважна більшість закарпатців – майже 63% – проживає у сільській місцевості, а п'ята частина населення – в 192 населених пунктах області, які мають статус гірських. Тож фахівцям центрів та бюро правової допомоги доводиться проводити виїзні консультування та прийоми громадян навіть у найвіддаленіших селах, де часом відсутнє автобусне сполучення.
Фахівці Ужгородського місцевого центру та Перечинського бюро правової допомоги навідуються і в села, які вважають депресивними. Приміром, у Лікіцари, що належить до Туричківської сільської ради на Перечинщині, де автобусне сполучення відсутнє ще з радянських часів. Нині у колись процвітаючому селі Лікіцари нині залишилося 14 місцевих старожилів. Двічі на тиждень сюди привозять хліб та інші продукти першої необхідності, які продають з автолавки. Тож допомога фахівців стареньким дуже потрібна.
Специфікою роботи Рахівського бюро правової допомоги, яке перебуває під юрисдикцією Хустського місцевого центру з надання БВПД, є те, що Рахівський район не газифікований. Тож характерними є звернення щодо порядку оформлення субсидії на тверде паливо, тарифікації будинків, обладнаних електроплитами за окремим тарифом (порядок та умови переведення на такий тариф), щодо «зеленого» тарифу (обладнання будинку сонячними електростанціями та продаж надлишку енергії). Число таких звернень складає до 5-ти в місяць.
Закарпаття є багатонаціональним краєм. Основним і корінним населенням є українці, чисельність яких становить майже 80%, поряд мирно вживаються й угорці, румуни, росіяни, роми, словаки, німці. На територіях компактного проживання угорців – Берегівщина, Чоп та низка сіл на Ужгородщині, – у бюро працюють фахівці, які володіють угорською мовою. Для потреб осіб, які не володіють державною мовою, готуються інформаційні матеріали мовами нацменшин.
Чи не найбільша кількість ромів в Україні мешкає на Закарпатті. Значна кількість осіб ромської національності не мають жодних ідентифікуючих документів і потребують документування. Процедура оформлення документів, які засвідчують особу, є надзвичайно складною через прогалини та суперечності в нормативно-правових актах. Часто такі особи не мають ні паспорта, ні свідоцтва про народження, ні інших ідентифікуючих документів. А згідно з чинним законодавством, скористатися послугами адвоката за рахунок держави громадянин може тільки у разі надання пакету документів, обов’язковим з яких є паспорт. Бувають випадки, коли ром, якому призначили адвоката, не має можливості сплатити судовий збір, і тому змушений відмовитися від його послуг. Для вирішення таких проблем, - переконані фахівці, - потрібні законодавчі зміни, зокрема, щодо спрощення процедури ідентифікації особи та відміни сплати судового збору для малозабезпечених громадян.
Сприяти вирішенню цієї проблеми на Закарпатті намагаються фахівці системи безоплатної правової допомоги, юстиції та громадських організацій. Задля вирішення проблеми осіб без громадянства та під ризиком безгромадянства між Регіональним центром та БФ «Регіон Карпат» укладено Меморандум про співпрацю. В його межах створені мобільні групи за участі фахівців центрів правової допомоги, які проводять спільні виїзні прийоми громадян у місцях компактного проживання ромів, консультують та представляють їхні інтереси.
Специфікою Закарпаття є також те, що велика кількість населення виїжджає за кордон на заробітки. Там громадяни офіційно працевлаштовуються, і часто залишаються постійно проживати. З часом у них виникає необхідність звернення до суду, в тому числі з питань стягнення аліментів на утримання дітей. Словом, проблемних питань вистачає.
Проте фахівці системи БПД на Закарпатті докладають максимум зусиль для їх вирішення, та у партнерстві з адвокатами, громадськими організаціями та державними інституціями намагаються підвищити правову свідомість краян, подолати правовий нігілізм шляхом інформування та правопросвітництва, та надати доступ до безоплатної правової допомоги усім, хто її потребує, і навіть у найвіддаленіших куточках краю.
Отримати безоплатну правову допомогу можна, звернувшись до фахівців найближчого місцевого центру чи бюро правової допомоги на Закарпатті, або зателефонувавши на контакт-номер системи БПД 0800213103 (цілодобово та безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів в Україні).
Оксана Дудаш, Ужгород
До теми
- Повернувся з-за кордону, щоб рятувати побратимів: історія воїна 128-ї бригади на позивний «Х’юстон»
- В Ужгороді презентують артпроєкт в межах Національного тижня безбар’єрності
- Як закарпатська Колочава будує власний європейський курс: від документів до міжнародних фондів
- Майже 45 років записів: в Ужгороді презентували третій том «Щоденників Івана Чендея»
- У нацпарку «Синевир» вирощують рідкісну арніку гірську та інші лікарські рослини для екочаїв
- На Закарпатті зафіксували рідкісного чорного лелеку (ФОТО)
- «Рано чи пізно зброю до рук доведеться взяти кожному чоловіку»: закарпатський прикордонник про ціну нашої свободи
- В Ужгороді збирали підписи за надання Дню вишиванки офіційного статусу державного свята
- В Ужгороді відбулася зустріч-пам'яті до 104-ї річниці від дня народження письменника Івана Чендея
- Служба і дружба. Як ужгородські кінологи вчать собак розкривати злочини
- «Боєприпас зі збитого дрона впав на мене і... не здетонував»: історія Олега «Фанти» з 128 ОГШБр
- П’ять днів для відновлення сил: реабілітація закарпатських прикордонників після передової
- «Я тримав біля себе гранату»: боєць 128-ї бригади про найважчі бої
- Як на Закарпатті пробують закривати вакансії через прямий діалог бізнесу та молодих людей
- Соцмережі замість газет: як змінилося інформаційне поле закарпатських громад
- Ціновий фон: закарпатський ринок у загальноукраїнській тенденції сезонного підвищення і зниження
- На Закарпатті школярі вчилися спостерігати за птахами та досліджувати кліматичні зміни
- "Я хочу, щоб дитина бачила, що таке сім'я": історія прийомної мами Ольги Мурашко
- Музикант Шандор Шрайнер запрошує сьогодні на ювілейний концерт-бенефіс «Музика мого життя»
- Від фронту до Закарпаття: як гуманітарна місія «Проліска» створює умови для життя в тилу

До цієї новини немає коментарів