#своїхнекидаємо: Волонтери УжНУ розпочинають акцію допомоги ужнівцям старшого віку
Як звати твого улюбленого викладача чи викладачку? А може, за час навчання тобі запам’ятався хтось інший? Адже студентські роки пов’язані не лише з конспектами та іспитами – яскраві спогади кожен має й про тих, хто нас навчає чи супроводжує під час здобуття освіти. Чиїсь дотепи пригадуємо і цитуємо й донині, дехто міг заспівати на парі, а хтось врізався в пам’ять своєю строгістю, принциповістю, справедливістю. Однак усі вони давали нам безцінний досвід та знання. Ще хтось – видавав книжки у бібліотеці, хтось давав рятівні пігулки в медпункті… Сьогодні настав час допомогти їм. Забути поставлену двійку чи «незарах» та проявити людяність. Або ж віддячити за «натягнуту» оцінку та добре ставлення. За рекомендовану книгу, яка стала улюбленою.
Волонтеріат УжНУ закликає всіх студентів, випускників та працівників УжНУ допомогти сформувати список тих університетських працівників, про яких нині більше нікому потурбуватися, й допомогти їм таким чином дотримуватися карантину й перебувати в самоізоляції. Під час пандемії коронавірусу оголошуємо акцію #своїхнекидаємо.
«У нашого Волонтеріату виникла ідея зібрати дані про колишніх співробітників УжНУ та колег старшого віку, які ще працюють в університеті і не мають близьких родичів в Ужгороді. Вже створена ґуґл-форма, до якої можна буде вносити дані про цих людей (вони можуть робити це самі чи допоможуть колеги або студенти), а також зазначати потреби, які вони мають щодо продуктів, ліків, предметів іншої необхідності. Хочемо допомогти їм із доставкою потрібного додому, щоб вони зайвий раз не наражалися на небезпеку», – роз’яснює ідею задуму проректорка з науково-педагогічної роботи Мирослава Лендьел.
Нагадаємо, що в групі ризику інфікування коронавірусом передусім люди старшого віку – від 60 років. Повідомити про тих, кого нині потрібно підтримати, можна за допомогою ґуґл-форми. У разі появи запитань, звертайтеся телефонами: 0953939707 (Крістіна), 0508214867 (Альона).
Ксенія Шокіна, Медіацентр УжНУ
-->
До теми
- «Війна – це важка й страшна робота, але тут кожен проявляє свою сутність, бачить, ким він є насправді…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- Відомий закарпатець, народний артист України Іван Попович сьогодні відзначає 75-ліття
- «На бойових позиціях головне – не панікувати. Чим холоднокровніше поводишся, тим більше шансів уціліти…»
- Після перемоги мріє поїхати в Японію: історія переселенки з Краматорська, яка плете маскувальні сітки в Ужгороді
- «Після контузії мене хотіли госпіталізувати на тиждень, але я відпросився: «У мене поважна причина – одруження!»
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
- «Я воюю за своїх рідних…». Історія Йордани - військової 128-ї бригади
До цієї новини немає коментарів