Як пів століття тому повінь ледь не знищила закарпатське місто (ФОТО)
Трагедія трапилася 13 травня 1970 року опівдні. Тиса в Тячеві вийшла із своїх берегів. За годину все місто було затоплене, а будинки знеструмлені. У результаті з різних причин загинули 5 людей. Трагічний випадок стався з шваграми: місцевим Шелем Куном і вихідцем зі Східної України Борисом Косенком. Вони добровільно на тракторі рятували хворих із затопленої лікарні.
В одній із поїздок за хворими їх трактор потрапив у яму, що утворилася від виру течії Тиси на розі вулиць Партизанської, Жовтневої, Вайди, і застряв там торцем. Так їх і знайшли через два дні втопленими за кермом трактора. Поряд із цим місцем у сквері через рік їм було поставлено пам’ятну стелу, на якій у траурному вінку викарбувано текст Указу Президії Верховної Ради СРСP від 12 березня 1971 року про нагородження їх посмертно орденом «Знак пошани». Сьогодні тяжко уявити, що від міста Тячева могло нічого не залишитися.
Тоді житловий фонд міста був пошкоджений на 90 %, 1860 будинків постраждали, з них понад 50 потребували відбудови з фундаменту. Було обстежено і складено відповідні документи про заподіяння збитків і їхня вартість на всі будинки, які були зруйновані. Крім того, необхідно було терміново оформити понад 2000 будівельних паспортів на індивідуальну житлову забудову за пільговими низькими цінами.
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- «Мені доводилося крити з крупнокаліберного кулемета російські вогневі точки на відстані до 3 кілометрів…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія
- «У мене немає страху, навіть коли обстрілює танк, – обтрусив пилюку й працюю далі…» Історія бійця 128-ї бригади Роберта
- «Ми сдайомся, нє стрєляйтє!»: як захисники 128-ї бригади брали окупантів у полон
- Штурмовик Іван Пайда. Герою з Ужгорода назавжди 39
- Цензура часів СРСР, листи з Індійського океану та впізнаваність голосу. Осип Лобода про роботу на радіо на Закарпатті
- Жіночий клуб «Натхненна» – простір, де жінки разом відпочивають і розвиваються
- «Я не поважав би себе, якби не пішов у ЗСУ…» Історія бійця 128-ї бригади Олександра
- Закарпатський клуб стійких медіа: працюємо за будь-яких умов
- «Я знищую ворогів із радістю…» Історія бійця 128-ї бригади
- «За чотири дні наш розрахунок знищив дронами три російські гармати…» Історія Шеви зі 128-ї бригади
- "Це була моя мрія – бути на вершині гір" - Андрій Солдатенко про поїздки для військових у Карпати
- Гуцульський сердак: голка, нитка і щира молитва
- «Мені захотілося зробити щось корисне для своєї країни, тому я тут…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Навіть якщо людина повернеться з війни цілою зовні, всередині вона буде сильно поранена" — Ярослав Галас
- «Я розумію, як ефективно нищити дронами ворога – знаю наперед, куди побіжить ворожий піхотинець…» Історія бійця 128-ї бригади
- Закарпатський леквар допомагає збирати на дрони
- «Найбільше на війні хвилює тиша». Закарпатський гвардієць розповів про перший бій, поранення і найбільші хвилювання на фронті
- «Ми супроводжуємо бійців на всіх етапах служби». Гвардійські психологи розповіли про свою роботу
- Двічі поранений прикордонник "Кардинал" готовий боротися до самої перемоги
- «Війна колись закінчиться, мої рідні повернуться в Україну, і я знову піду будувати хмарочоси…» Історія бійця 128-ї бригади
До цієї новини немає коментарів