Ти можеш допомогти: Волонтеріат УжНУ просить підтримати університетських медиків

Відкриті крамниці, тераси кафе, сотні людей на вулицях – Ужгород повертається до життя. Про карантин нагадує хіба що нестача громадського транспорту й перехожі у масках. Але для медиків реальність інша: вони досі щодня ризикують здоров’ям, ідуть до інфікованих COVID-19 пацієнтів і місяцями не обіймають близьких. Серед них чимало викладачів і студентів УжНУ.
Ганна Мелеганич
Координаторка Волонтеріату УжНУ Ганна Мелеганич каже: «Від початку карантину наш Волонтеріат долучився до низки благодійних ініціатив міста. Водночас ми представляємо університет – численну спільноту Ужгорода. Тому вирішили зосередити увагу й на допомозі ужнівцям. У березні ми оголосили акцію «Свій до свого», на продовження якої у травні вирішили підтримати наших медиків – студентів і викладачів, які безпосередньо працюють із хворими на COVID-19. Маємо пам’ятати, що в той час, коли більшість із нас залишається вдома чи повертається до звичного життя, медики мають справу з цим захворюванням щодня і весь час потребують засобів індивідуального захисту. Ми вирішили закупити респіратори й багаторазові захисні костюми для них. Тому закликаємо тих, хто хоче допомогти, долучатися, адже наступного тижня вже плануємо робити замовлення необхідних засобів».
Волонтеріат УжНУ вже зібрав 2600 гривень для того, аби закупити засоби індивідуального захисту для наших медиків. Цих грошей вистачить усього на близько 25 респіраторів або 10 захисних костюмів. Їх можна використовувати лише по одному разу. Тож для більш суттєвої допомоги Волонтеріат просить викладачів та студентів згуртуватися і підтримати своїх. Збір триває до 1 червня.
Не залишайся осторонь. Підтримай своїх. Щоб допомогти – телефонуй: 0509093018 (Ганна Мелеганич, координаторка Волонтеріату УжНУ) або 0509799220 (Марія Треліс, координаторка Волонтеріату на медичному факультеті).
До теми
- Закарпатець на позивний «Трамп»: «Віддати Донбас? А як дивитися в очі дітям тих, хто там загинув?»
- Педагоги, якими пишається Закарпаття: шлях сертифікації та нові можливості
- Ужгород. Війна за 1000 кілометрів від фронту
- Розумом у Берліні, а серцем в Україні. Як вчителька з Ужгорода опанувала німецьку та вчить дітей у Берліні
- Інновації ужгородських науковців: як мікробіом допомагає діагностувати та попереджати посттравматичні розлади
- Поліцейський, що малює ікони: під час АТО долучився до лав Нацполіції, а в розпал війни відкрив виставку в закарпатському замку Сент-Міклош
- “Вірний завжди”: пам’яті морпіха Владислава Мельника з Луганщини, який знайшов місце останнього спокою на Закарпатті
- У Коритнянах створили осередок Пласту
- В Україні вшановують пам’ять жертв Голодоморів
- Тор та його людина. Історія кінолога Іллі та його чотирилапого «побратима»
- Дрон не лише зброя, а й засіб порятунку: історія бійця Національної гвардії України Романа
- Як у Мукачеві працює перший на Закарпатті крематорій для тварин
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- Стрільбище «Вояк»: навіщо цивільним навички стрільби
- На Закарпатті розробляють нову регіональну молодіжну програму
- “Наш дім там, де добре дітям”. Як Закарпаття стало прихистком для родин, що прийняли дітей
- 101 день на позиції – ужгородець Валерій «Шум» більше трьох місяців утримував позиції в зоні відповідальності підрозділу в Донецькій області
- «Спостерігати за ворогом із дрона – це одне, а зустріти віч-на-віч, коли бачиш його зіниці, – зовсім інше…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Робочі будні пліч-о-пліч: як дівчата та хлопці у митній формі спільно працюють на кордоні з Євросоюзом

До цієї новини немає коментарів