Ти можеш допомогти: Волонтеріат УжНУ просить підтримати університетських медиків
Відкриті крамниці, тераси кафе, сотні людей на вулицях – Ужгород повертається до життя. Про карантин нагадує хіба що нестача громадського транспорту й перехожі у масках. Але для медиків реальність інша: вони досі щодня ризикують здоров’ям, ідуть до інфікованих COVID-19 пацієнтів і місяцями не обіймають близьких. Серед них чимало викладачів і студентів УжНУ.
Ганна Мелеганич
Координаторка Волонтеріату УжНУ Ганна Мелеганич каже: «Від початку карантину наш Волонтеріат долучився до низки благодійних ініціатив міста. Водночас ми представляємо університет – численну спільноту Ужгорода. Тому вирішили зосередити увагу й на допомозі ужнівцям. У березні ми оголосили акцію «Свій до свого», на продовження якої у травні вирішили підтримати наших медиків – студентів і викладачів, які безпосередньо працюють із хворими на COVID-19. Маємо пам’ятати, що в той час, коли більшість із нас залишається вдома чи повертається до звичного життя, медики мають справу з цим захворюванням щодня і весь час потребують засобів індивідуального захисту. Ми вирішили закупити респіратори й багаторазові захисні костюми для них. Тому закликаємо тих, хто хоче допомогти, долучатися, адже наступного тижня вже плануємо робити замовлення необхідних засобів».
Волонтеріат УжНУ вже зібрав 2600 гривень для того, аби закупити засоби індивідуального захисту для наших медиків. Цих грошей вистачить усього на близько 25 респіраторів або 10 захисних костюмів. Їх можна використовувати лише по одному разу. Тож для більш суттєвої допомоги Волонтеріат просить викладачів та студентів згуртуватися і підтримати своїх. Збір триває до 1 червня.
Не залишайся осторонь. Підтримай своїх. Щоб допомогти – телефонуй: 0509093018 (Ганна Мелеганич, координаторка Волонтеріату УжНУ) або 0509799220 (Марія Треліс, координаторка Волонтеріату на медичному факультеті).
-->
До теми
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
- «Я воюю за своїх рідних…». Історія Йордани - військової 128-ї бригади
- Бачив цілі села, де людей майже не лишилося: історія військового Гоги, що був на передовій, а зараз служить в ТЦК
- Найтяжче – втрата побратима: історія військового Ніксона
- «У мене стара машина, 1968 року випуску. Але я завантажую в неї 20 – 30 снарядів і вперед – на бойові позиції!..» Історії з фронту від 128 бригади
- У полоні жорстоко карали за українську мову: історія захисника 128-ї бригади Василя Даниловича
- Стоянка первісних людей в закарпатському Королеві виявилася найстарішим людським поселенням Європи – 1,4 млн років
- Назавжди в строю. Олександр Пристая, сержант "Балу"
- Артур Молнар, позивний «Арчі»: Герой, який віддав життя за Україну
- Історія ужгородки Тетяни Літус, яка перемогла рак: про виявлення хвороби, лікарів та жагу до життя попри все
- «Із трьох пострілів своєї гармати ми знищили ворожий «Ураган» на ходу…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- Сержанти Національної гвардії відпрацьовують техніку ведення бою
- Майор "Дрон". Квітучий сад ужгородця Сергія Кузнєва
- «Снаряд від ворожої БМП ліг якраз у те місце, де я збирався лягти, – мене врятували якісь 2-3 секунди…». Історії з фронту від 128 бригади
- «Я воюю за тих хлопців, що колись були поруч і загинули. І за тих, котрі зараз поруч…» –Скрудж, пілот БПЛА 128 ОГШБр
- «Під час штурмів розумієш, що або ти, або тебе. Ну, я молодший, спритніший, то перший встигав…». Історії з фронту 128-ї бригади
- Анатолій «WarWar» Тегза. Він брав участь у 100 % операцій і не знав слова «неможливо»
До цієї новини немає коментарів