Пара в бізнесі: Ганна та Сергій Танчинець

Творча пара вже разом майже 13 років. Сергій – музикант, Ганна – східнознавиця та мисткиня. Неформально, але усі ці роки подружжя працює разом. Почалося з того, що дружина радила, допомагала, а зараз – і сценарій кліпу написала, і пісню завершила, коли Сергій був на Майдані, і гасить пожежі, коли цього потребує гурт, пише Росана Тужанська, Varosh. 

Коли мукачівець Сергій та киянка Ганна познайомилися у столиці, хлопець був рекламником і музикантом-початківцем, а дівчина навчалася в університеті. За десяток років спільного життя та праці над проєктами, Сергій – один з топових музикантів країни, а Ганна – спілкується японською, перекладає, супроводжує бізнесові делегації з Японії, пише сценарії, режисує в театрі та разом виховують двох дітей.

Спілкуємося з подружжям про те, наскільки просто чи важко працювати разом, коли під одним дахом два творчі лідери, чи зміцнює такий робочий тандем родину і чи взагалі можливий чіткий розподіл на особисте та робоче, коли йдеться про музикантів, які з гуртом подекуди більше часу, ніж з сім’єю.

– Як давно ви працюєте разом і який формат цієї взаємодії?

Сергій: Офіційно ми не працюємо разом. Ганна – моя дружина, яка вболіває за «Без Обмежень» не менше за мене. Я завжди прислухаюся до її думки, тому що вона дуже розумна і талановита дівчина.

Ганна: Я почала брати участь в обговореннях щодо гурту з самого початку наших відносин. Завжди підтримувала, наскільки могла і цікавилася справами. Але, напевно, активнішу участь почала брали після народження доньки – 11 років тому.

– Був якийсь момент, коли Ганна почала брати справді активну участь у житті гурту? Чому так сталося?

Сергій: Взагалі, якщо йдеться про поради або питання типу «що ти думаєш про це», «як тобі ця пісня чи вірш», то це було з самого початку. А якщо говорити про дуже активне проникнення у мій робочий світ, то напевно з 2015 року та зі зйомок кліпу «Зима». Ганна допомагала режисерці, вигадувала сюжети, шукала акторку. З того часу дружина працює з нами постійно. Написала сценарій кліпу «Зорі запалали», допомагала зі сценарієм до кліпу «Мільярди», завжди підказує локації для фотосесій, дописала частину пісні «Мамині слова», коли я розумів, що не можу гармонійно її завершити.

Ганна: Якраз під час карантину зрозуміла, що написання сценаріїв – це та справа, яка справді приносить мені задоволення. Якщо в контексті «Без обмежень», то я писала сценарій до кліпу «Зима», частина ідеї «Зорі запалали». А ще створювала міні-вистави, перфоманс про жінку. Зараз працюю над цікавим сценарієм, про який, сподіваюся, скоро почує країна.

Це було зі мною завжди. Ще до знайомства з Сергієм, завжди, коли я слухала музику, то в мої голові жваво з’являлися картинки. Коли ж почала слухати пісні чоловіка, то вигадувала, що може бути на відео. Інколи я йому розповідала про них і якщо йому ці картинки «не підходили», то я вигадувала інші (ред. – сміється)

А щодо пісень, то справді я дописала «Мамині слова», коли Сергій пішов на Майдан. Ми тоді були дуже тісно пов’язані усіма тими подіями. До Майдану я писала вірші лише російською, після – тільки українською. Були ще й інші пісні, але то співавторство – кілька рядочків, слів.

– Твої ідеї лише до «Без обмежень» прикладні чи є й інші гурти, з якими ти хотіла б попрацювати?

Ганна: Взагалі я однолюбка, але якби була можливість, то попрацювала б з Rammstein. На їхніх шоу та зйомках можна не стримувати фантазії.

– Звідки стільки різнопланових талантів? Це спеціалізована освіта чи суто власне творче бачення процесів?

Сергій: Знаєш, я ніде не вчився писати пісень, але, здається, роблю це добре. Вірю в те, що маю талант до написання музики та текстів. Цьому не потрібно вчитися: це або є, або нема. А в дружини багато талантів, і вона їх застосовує як у своїх проєктах, так і в роботі гурту «Без обмежень».

Ганна: Взагалі вважаю себе творчою людиною: завжди багато читала, писала, була редакторкою газети в школі, грала в КВН. Ще до знайомства з Сергієм багато спілкувалася з музикантами, аранжувальниками, сестра була директоркою гурту. Музика завжди була поруч, хоча професійно з цим я не працювала.

– Ваш сімейний тандем підсилює справу?

– Сергій: Безперечно.

– Як колеги по гурту сприймають участь дружини в творчих процесах?

Сергій: В гурті в нас диктатура. (ред. – сміється) Але, якщо відверто, то у нас дуже добре розподілені всі обов’язки в команді, тому ніяких питань щодо цього не виникає.

– Чи ділите життя на роботу та родину?

Сергій: Абсолютно ні, бо це для нас одне ціле. У нас є ми, діти, гурт, особистий простір. І це все разом гармонійно співіснує. Багато рішень ми приймаємо з Анею вдома і потім доводимо до логічного завершення з продюсерами та партнерами. Тому ми не ділимо простір на робочий і домашній.

– А чим ви займалися у професійному сенсі до знайомства одне з одним?

Сергій: Я жив у Мукачеві і займався зовнішньою рекламою. Аня – навчалася в КНУ ім. Шевченка на східнознавицю, перекладачку з японської мови. І, до слова, досі працює за спеціальністю, зустрічає японські делегації, веде перемовини, перекладає. Окрім того, доглядає двох наших дітей. Але я щасливий, що вона не працює в офісі за нормованим графіком, а отже може приділяти і гурту час, коли в цьому є потреба. Ми все досить непогано синхронізовуємо.

– Для тебе важлива така підтримка дружини і включеність у робочі процеси?

Сергій: Я би не відбувся як музикант якби не Аня. Точніше, відбувся б, але точно був би іншим. Ми вже 13 рік разом і я не уявляю «Без обмежень» без Ані і Ані без «Без обмежень». Це абсолютно невід’ємні одиниці.

– Що найважче у спільній роботі з партнером?

Сергій: Ми інколи по-різному бачимо якісь речі. Але не вважаю це проблемою, ми про все завжди можемо поговорити і знайти спільну мову. У нас не буває такого, що ми посварилися і не говоримо тижнями одне з одним. Максимум після суперечки – це 15 хвилин без спілкування, але потім продовжуємо знову обговорювати і створювати. Якщо чесно, то на суперечки просто немає часу, у нас завжди багато роботи. (ред. – посміхається)

Ганна: Я люблю бути в тіні. А коли твій чоловік публічна людина, то інколи це не дуже вдається. Тому для мене це, напевно, найважче, бо завжди може хтось щось сказати, написати, щось «побажати». Хоча я потрохи починаю звикати і не звертати на це уваги. Сергій через це вже пройшов під час «Х-Фактору», тому має від цього «вакцину».

– Що найкайфовіше у спільній роботі, коли ви разом?

Сергій: Для мене кайф – створювати щось разом і бачити, яким може бути результат. У цьому сенс будь-якої роботи, яку робить людина. А ми це робимо разом.

Ганна: Мені дуже подобається, коли в Сергія все вдається. Це його мрія. І для нього, як для чоловіка, важливо досягати мети. А коли він досягає своїх цілей, то і в сім’ї все чудово. Тому я завжди докладаюся до того, аби все було якнайкраще.

– Хвиля популярності гурту, яка підхопила хлопців кілька років тому, вплинула якимось чином на ваші відносини, родину:

Ганна: Думаю, що якби це сталося лише тоді, коли Сергій починав і був дуже молодий, то можливо і вплинула б, а зараз, коли всі вже в зрілому віці та з певним життєвим досвідом – ні. Єдиний момент – я часом прошуся в магазин за продуктами або речами сама, аби не бути під пильним оком людей, які намагаються підгледіти, що ми купуємо, як розмовляємо. (ред. – посміхається)

– Чи є якісь моделі чи принципи, які ви «приносите» з сім’ї на роботу або ж з роботи в сім’ю?

Сергій: Хоч «Без обмежень» це й велика команда, але вона справді як сім’я, з якою я проводжу більше часу, ніж з власною родиною – концерти, дорога, репетиції. І тут справді важко розділяти. Більшість принципів автоматично перетягуєш з сімейного життя в робоче.

– Чи були думки, аби Ганна займалася лише гуртом?

Сергій: У цьому досі не було потреби. У мене є справа життя і я радий, що у дружини також є її улюблені справи, від яких вона отримує колосальне задоволення.

Ганна: Все в житті може бути, бо інколи обставини складаються так, як навіть не очікуєш. Якщо буде така необхідність, то звичайно, я займатимусь лише гуртом. Але наразі бачу себе як підтримка, порада, ідея, допомога. Я не боюся ніякої роботи і завжди готова все налагодити. (ред. – посміхається)

– Що б ви порадили парам, які думають про старт спільної справи? Від чого застерегти, попередити, чим надихнути? 

Сергій: На мою думку, робити це однозначно варто, бо ніхто вас не розумітиме краще, ніж людина, яку ви кохаєте. Абсолютно природньо ділити бізнес з тим, з ким ділиш усе інше. Як на мене, крутішого немає. Все буде виходити, бо ви будете відчувати підтримку рідної людини.

Росана Тужанська, Varosh

Фото з архіву Ганни та Сергія

  Надіслати другу