Підкарпатська Русь, або Закарпаття в об’єктиві чеських дослідників: Богуміл Ваврушек

У східні глибинки новоствореної післявоєнної держави потягнулися не лише службовці, військові та архітектори, але й дослідники життя місцевого населення русинів-українців, що в своїй більшості не вміли ні читати, ні писати… Серед цих дослідників були і журналісти, і письменники, і навіть фотографи-аматори, що залишили нам як неймовірні писемні спогади й твори, так і дивовижні світлини. А разом з ними – можливості для самодослідження.
Із перспективи років і ключових історичних моментів минулого століття, можемо оцінити вплив тогочасної політики державотворення чехів і словаків на своїх сусідів-слов’ян, які отримали автономію, і чи не вперше за тисячоліття можливість проявити себе. Як результат, маємо і національну самоідентифікацію, і Карпатську Україну, і проголошення незалежності в Хусті.
Цією публікацією розпочинаю розповіді про дослідників Підкарпатської Русі, зокрема фотографів, які залишили нам такий спадок, що не перестає вражати навіть через століття!
І перший із них – Богуміл Ваврушек.
Богуміл Ваврушек у 1931 році (cs.wikipedia.org).
Bohumil Vavroušek (25.06.1875 – 06.10.1939) народився у чеському містечку Славетині, навчався в учительському інституті, а потім працював вчителем у сільських школах, пізніше – у празьких Виноградах.
Вже в 1909 році він їздив у подорож на схід – до Галичини, і камера стала його вірною помічницею. Однак, у його випадку йшлося не про фіксацію швидкоплинних моментів із мандрів, а про документування народних дерев’яних споруд, особливо церков, сільських будівель, кладовищ та каплиць.
Вівця, схрещена з сарною, Грушів, 1920-ті
Він із науковою точністю, з уважністю до деталей, каталогізував роботи анонімних будівельників та майстрів, щоб підтвердити їх майстерність та мистецькі здібності. Як результат документації народної архітектури – монументальні публікації: «Мальовнича Словаччина: історичні та архітектурні пам’ятки, зразки різноманітних костюмів, будівель, мистецтва та побуту словацького народу»; «Дедина» – 516 фотографій народних споруд в Чехословацькій Республіці; «Церква в селі та в місті» – 615 фотографій церковних будівель в Чехословацькій Республіці та «Церковні пам'ятки в Підкарпатській Русі» в 1929 р..
Книга «Церковні пам'ятки в Підкарпатській Русі» 1929 р.
Життя на полонині
Експедиції в Підкарпатську Русь вабили фотографів завдяки своїй дикості та певній романтичності. Популярності цього забутого Богом регіону сприяли роман Карела Чапека «Гордубал», або книга Івана Ольбрахта «Микола Шугай – розбійник». Відтак, що не менш важливо, потужно культивується туризм.
Виготовлення єврейських надгробків, Підплеша-Тячів
У ХХ столітті наш край зазнав багатьох політичних потрясінь. Хоча зараз можна сказати, що період, коли він був частиною Чехословацької Республіки, належить до щасливих періодів нашої історії. Після війни, у червні 1945 р., вся Підкарпатська Русь із майже мільйоном жителів була примусово приєднана до Радянського Союзу, і тут запанувало «комуністичне середньовіччя».
Інтер’єр хати, Загаття
У 2018 році, в Празі, пройшла виставка «BOHUMIL VAVROUŠEK: PODKARPATSKÁ RUS», як нагадування про забутого фотографа Богуміла Ваврушека та загублену країну.
Далі буде…
Ринок з худобою, Бичків
Джерело мінеральної води (квасу), Кобилецька Поляна
Хліви, Ясіня
Весільний танець чардаш, Великі Лучки
Михайло Маркович, для uzhgorod.net.ua
В матеріалі використано фото з UPM (Umeleckopromyslové museum v Praze).
Читайте також:
Михайло Маркович: Як стати ужгородцем, мініінструкція
Михайло Маркович: З кожним «євроремонтом» – все менше фото про давнє Закарпаття (ФОТО)
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- Пекар, який став мінометником. Історія бійця 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мадяр»
- Заради доньки: історія прикордонника Олександра Товта
- «Я захищаю свою сім’ю, щоб жодна падла не прийшла й не сказала, що мій будинок уже його…» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Закарпатська міфологія на картах таро: як художниця з Ужгорода популяризує український фольклор за кордоном
- Гідні умови праці й зарплата, як у сусідів із ЄС: підготувати й утримати фахівців
- «Хочу знову підіймати український прапор на змаганнях — як в Україні, так і за її межами». Боєць стрілецького батальйону поліціії на псевдо Слон
- "Синевирське диво" під час війни. Як правильно зробити бізнес на вівцях, а репутацію - на ефективному керівництві
- Як ветеранам повернутися до цивільного життя й роботи: досвід Семена Махліна
- Декомпресія в горах: як закарпатські гвардійці відновлюють сили після фронту
- Олександра Козоріз: "Слово, до якого підходиш навшпиньки, віддячить рясно"
- «В дитинстві я лазив на стрімкі скелі за едельвейсами, а тепер ношу едельвейс на шевроні нашої бригади…» Історія Степана, бійця 128-ї бригади
- Археологи завершили розкопки у Мукачівському замку "Паланок". Знайшли унікальні артефакти (ФОТО, ВІДЕО)
- Меблі лікаря Новака, старовинні медичні інструменти та шеврони: експонати Музею історії Закарпатської обллікарні
- Історія однієї картини: «Верховинське село» Антона Кашшая
- IT-кластер Закарпаття: три роки розвитку, стійкості та інновацій
- «У мене дома молодший брат, йому 6 років. Я воюю за нього…» Історія Артема, бійця 128-ї бригади
- "Провина євреїв була лише в тому, що вони євреї": історія порятунку єврейського хлопчика на Закарпатті під час Голокосту
- «Собака для ветерана»: історія Дмитра та його улюбленця Блека
- Удочерили трьох сестричок і завели козу. Родина з Київщини кардинально змінила життя на Закарпатті, і не тільки своє
- «Я готова й далі служити в ЗСУ, тільки б моя дитина не бачила всього цього, тільки б їй не довелося воювати…» Історія військової 128-ї бригади Таміли
До цієї новини немає коментарів