Шпигунські записи, Олімпійські ігри, реорганізації та рекорди: 75 років роботи Закарпатської митниці

                  З 1945-го по 1991 роки

А все розпочиналося зі створення Чопської митниці наказом Народного комісаріату зовнішньої торгівлі Союзу РСР № 241 від 8 вересня 1945 року. З перших днів існування митниця займала особливе місце у митний системі тодішнього Союзу. Адже вона знаходилася на стику кордонів п’яти держав: тодішнього Радянського Союзу, Польщі, Чехословаччини, Угорщини і Румунії. І тільки на польському напрямку митниця не мала прямих контактів з суміжною стороною, бо протяжність кордону складає всього три десятки кілометрів з важко доступним гірським масивом Карпат.

У перші роки діяльності на митниці працювали в основному колишні фронтовики, які прийшли після війни.

До прикладу, на залізничній станції «Чоп» слідкували за збереженням вантажів, вели їх суворий облік та стежили за дотриманням законності вивезення товарів всього 7 працівників. Звичайно, через якийсь час, потужності митниці почали розширюватись: у листопаді 1945-го відкрилися митні пости «Мукачево» та «Страж», а на початку 1946-го – «Тересва» та «Чорний Ардов». Таким чином, у січні 1946 року у підпорядкуванні Чопської митниці вже були 4 митні пости, а в штаті -22 працівники.

Ці роки стали складними і цікавими для митників. До СРСР їхало чимало туристів, які намагалися вивезти з країни ювелірні вироби, радянські карбованці, історичні та культурні цінності. Траплялися і неординарні випадки. Ось цікавий факт. Якось серед особистих речей іноземних мандрівників, які поверталися додому з СРСР, чопські інспектори виявили фотоплівку та записник, у якому були зашифровані тексти… І таких випадків назбирувалося чимало.

У 1968 році відкрито відомий нині митний пост "Тиса". Однак пасажирський потік і тоді був невеликим, оскільки в'їзд у СРСР дозволяли тільки за наявності службового паспорта та запрошення. Міжнародним, автомобільним, постійним і цілодобовим пункт пропуску «Тиса» став тільки у 1980 році. Адже тоді в Москві проходили Олімпійські ігри.

Зважаючи на значний інтелектуальний потенціал колективу Чопської митниці, у головному митному управлінні СРСР ухвалено  рішення «про створення групи наукової  організації праці з питань вдосконалення технології оформлення пасажирів, транспортних засобів, вантажів та несупроводжуваного багажу». Починаючи з 1972 року досвід закарпатських фахівців поширювався у всіх митницях СРСР. Це була справжня кузня митних кадрів.

Митники-ветерани пригадують, як наприкінці 80-х справжнім лихом для країни стала західна мода на твори старовини і мистецтва, які почали масово вивозити за кордон. Так, під час  проведення митного огляду несупроводжуваного багажу громадянина СРСР працівники митниці виявили у годиннику 213 старовинних монет, частина з яких датувалася ХVІІ-ХVІІІ століттям.  А у салоні пасажирського автобуса водій намагався вивезти через митний пост «Тиса» 30 старовинних ікон, які  були заховані у спеціальних тайниках.

Довідково. За роки існування Радянського Союзу серед «трофеїв» чопських інспекторів на різних ділянках кордону були й ювелірні вироби, значні суми валюти, історичні та культурні цінності, які  туристи намагалися незаконно вивезти з країни. Цікавими фактами затримань оперативниками були шпигунські записи, у яких містилась важлива інформація щодо стратегічних об’єктів СРСР.

                 Доба Незалежності України

        1991 рік став переломним для українського суспільства. Проголошення Незалежності України дало потужний поштовх для створення нових та розбудови існуючих митних органів. Законодавчою основою організації митної справи в країні та утворення митної системи стали, зокрема, Закон «Про митну справу в Україні»,  ухвалений 25 червня 1991 року, Закон «Про Єдиний митний тариф» та Митний кодекс України, введені в дію впродовж 1991-1992 рр. Пріоритетом розвитку митної справи стало облаштування кордонів та суворий захист економічних інтересів.

У період становлення незалежної України митниці Закарпаття, а їх діяло у різні роки чимало – Чопська, Ужгородська, Рахівська, Дяківська, Берегівська, Виноградівська, - були одними з базових у процесі розбудови митної служби України. Саме закарпатські митники забезпечували процес митного контролю та оформлення пасажирів і вантажів через пункти пропуску, що створювалися на кордонах з Росією, Білоруссю та Молдовою, аж поки там не почали самостійно працювати підготовлені місцеві кадри.

Створення нових митних установ обумовлювалося зростанням потоку автотранспортних засобів, вантажів та пасажирів, які переміщувалися через державний кордон незалежної України, а також розширенням зв’язків з іноземними державами. Передумовою для цього стала відмова держави від монополії зовнішньої торгівлі. У зв’язку з цим сфера діяльності митних органів розширилась на всю територію країни. Тому у складі митниць Закарпатського регіону  створено спеціалізовані вантажні підрозділи, які контролювали потік вантажів через державний кордон, їх надходження на адреси учасників ЗЕД та відправлення закордонним контрагентам. 

ФАКТ. До когорти найавторитетніших імен керівників митниць Закарпаття у попередні десятиліття варто віднести такі: Юрій Шляхта, Василь Майор, Валерій Борисов, Анатолій Педешко, Олег Гоя, Олександр Савенко, Йосип Штробля, Михайло Порада, Олександр Похилько, Вадим Симчера, Станіслав Балуєв.

У 1994 році усі митниці, розташовані на території Закарпатської області, увійшли до складу Карпатського територіального митного управління. Сюди входили такі діючі митниці: у Закарпатській області – Чопська, Ужгородська, Виноградівська, Берегівська, Рахівська; у Івано-Франківській – одна Івано-Франківська та у Чернівецькій – дві митниці: Вадул-Сіретська і Кельменецька.

На той час у цій потужній митній установі, на 36 митних постах на кордоні з Румунією, Молдовою, Угорщиною та Словаччиною трудилося понад дві тисячі триста осіб!

У 1996 році указом Президента України створено Карпатську регіональну митницю, а в 2005 році до її складу вже входило лише три митниці – Ужгородська, Чопська та Закарпатська. У жовтні 2010 року до Чопської митниці було приєднано Ужгородську та Виноградівську «з метою оптимізації структури митних органів, розташованих на території Закарпатської області».

                   День нинішній

 Сьогодні основною діяльністю Закарпатської митниці Держмитслужби є «забезпечення митної безпеки та захисту митних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності, збереження належного балансу між митним контролем і спрощенням законної торгівлі, забезпечення реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи, запобігання та протидії контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил». Очолює митницю досвідчений митник-науковець Бережнюк Іван Григорович.

У зоні відомства функціонує 16 митних постів, а у штаті працює 926 фахівців. На сьогодні у Закарпатській митниці акредитовано 5 160 учасників ЗЕД. Із них зовнішньоторговельні операції здійснює 1 537 суб’єктів ЗЕД (це майже 30% від загальної кількості акредитованих).

ФАКТ. З початку 2020 року Закарпатська митниця переказала до Державного бюджету 4,3 млрд грн, що на 120,9 млн більше за індикативні показники. У серпні скеровано до головної скарбниці України рекордну суму митних платежів – майже 832 млн грн! Понад 116 мільйонів гривень митних платежів за ввезення товару різного асортименту з країн Євросоюзу сплатили перевізники так званих «італійських бусів».

За 7 місяців п. р. оформлено 105296 митних декларацій, з яких безпосередньо за напрямками переміщення: імпорт – 58318, експорт – 31533, транзит – 15445. Основні країни відправлення переміщуваних імпортованих товарів м Угорщина, Словаччина, Італія, Чехія та Австрія.

Закарпатська митниця серед перших в Україні задіяла пілотний проект з автоматичного оформлення митних декларацій. Так, з початку його запровадження оформлено понад 340 таких документів.  До речі, пілотний проект стосується трьох митних режимів і передбачає можливість автоматичного оформлення митних декларацій без участі посадових осіб митниці. До експерименту залучено три внутрішні митні пости: «Ужгород-центральний», «Мукачево» і «Виноградів» та три закарпатські підприємства.

На двох найпотужних митних постах – «Ужгород» та «Тиса» – діють сучасні сканери з унікальними можливостями точного розпізнавання прихованих від митного контролю об’єктів. Досвідчені митники-пошуківці сканують великогабаритні транспортні засоби та виявляють приховане від митного контролю: сигарети у тайниках чи порожнинах вантажівок, зброю, алкоголь та навіть розпізнають серед вживаних речей брендовий одяг за етикетками.

У Закарпатській митниці задіяно 7 кінологічних команд на пошук наркотичних засобів, з яких дві підготовлені одночасно і на пошук тютюнових виробів, зброї і бурштину.

За першу половину року працівниками управління запобігання і протидії контрабанді та порушенням митних правил запроваджено  168 справ на суму майже 140 мільйонів гривень. Найбільш характерні порушення: терміни доставки транспортних засобів до митниці призначення; недекларування товарів і транспортних засобів; перевищення строку тимчасово ввезення або тимчасового вивезення товарів; переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

Ось деякі найбільш характерні приклади порушень, зафіксованих протягом останніх місяців. Наприкінці липня митники виявили у вантажівці марки «Рено», бурштин, який кмітливий закарпатець намагався незаконно вивезти за кордон у паливних баках. А привернуло увагу прискіпливих інспекторів саморобні шви та кріплення на паливних баках. Після демонтажу виявлено, що у 250-літрових діжках, вправно заварених у бензобаках, знаходиться декілька мішків з необробленим бурштином – вагою понад три сотні кілограмів!.

А от спритний чотирилапий помічник кінолога на ім’я Рамсі, натренований на бурштин, за лічені хвилини винюхав «сонячний» тайник з 111 кг бурштину під боковим крилом рейсового автобусу.

Нещодавно Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області розглянув справу про порушення митних правил та визнав винним співвітчизника у вчиненні правопорушення за ознаками ч.1 статті 483 Митного Кодексу, що зафіксували працівники управління забезпечення протидії митним правопорушенням. Мова – про незаконне ввезення на територію України мобільних телефонів, ноутбуків, планшетів та інших ґаджетів, а також автозапчастин – на загальну суму понад 96 млн грн. Відтак, судом цього ж нашого співвітчизника оштрафовано у понад 96 млн грн з конфіскацією зазначеного товару на таку ж суму на користь держави! Це рекордне стягнення!

Нинішній керівник Закарпатської митниці Іван Бережнюк

Нині на складах Закарпатської митниці знаходиться вилучене цьогоріч через порушення митних правил майно на суму понад 142 млн грн, в т.ч. конфіскованого за рішенням суду - на 33,1 млн грн. Органам Державної виконавчої служби передано майна на суму 16,7 млн грн. Зокрема, засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби, машини, обладнання та механізми; електротехнічне устаткування і його частини; звукозаписувальна та звуковідтворювальна апаратура; текстильні вироби (бренди) відомих світових торгових марок; харчові продукти; алкогольні та безалкогольні напої; тютюнові вироби…

Ось із такими вагомими показниками зустрічає ювілей Закарпатська митниця Держмитслужби.

На фото: митні пости «Тиса» і «Ужгород»; дещо з виявленої контрабанди.

Василь Нитка «Голос України»