Ужгородка записує аудіоказки українською та іноземними мовами для ютуб-каналу

Varosh розповідає про Анжеліку, її діяльність, соціальний проєкт із казками, а також про плани. 

— Анжеліко, чим ви займалися раніше?

— Я багато в чому пробувала себе. Була тренером у фітнес-студії “Skazka”, працювала офіціанткою на гірськолижному курорті в Чехії, навіть перукарем. У мене вже досить давно був намір займатися озвучуванням, дикторськими послугами, voice over англійською, українською мовами. Бувало, для практики, я читала вголос казки. Знайомство з музикантом Дмитром Павловським, засновником ужгородської студії звукозапису Beast Sound, відкрило мені можливість записуватися у студії. Так я вирішила зайнятися озвучуванням, начиткою текстів.

— Як виникла ідея начитувати казки?

— Ідея з казками виникла спонтанно. Спочатку була думка зробити подкаст англійською мовою на розмовні теми, з якимись корисними порадами. Виявилося, що такого контенту достатньо і тут я згадала про збірку казок “З живого джерела”, яку дуже любила читати в дитинстві, особливо, коли хворіла. Казки цікаві, зібрані з усієї України, некласичні, інакші від тих, до яких ми звикли. З них ми і почали. Коли записали десь п’ять казок, то вирішили створити сторінку у фейсбуці, змонтувати відео і опублікувати на ютубі. Останнім часом намагаємося публікувати не менше двох казок на тиждень. Збірка, до речі, дуже цікава. Є казки, котрі не зовсім для маляток, як каже Дмитро, “психоделічні”. Наразі ми запускаємо новий розділ – казки народів світу. Вже записані англійська, німецька і польська казки.

— Як розвивалася ідея з казками? Як реагували користувачі соцмереж?

— Спочатку я навіть не гадала, що з цього вийде щось варте уваги, але з часом люди почали проявляти зацікавленість. Мені дуже знадобилися корисні знання, здобуті на курсах цифрового маркетингу від Google Digital Workshop. Фейсбук подарував нам рекламний купон і, використавши його, за три дні ми досягли охоплення близько 6000 людей. Здебільшого це були жінки, котрі зацікавленні в дитячій літературі, казках. На прорекламований пост набігло більше 800 лайків, з’явилися підписники. Ми не очікували такої активності. Звісно, ми раді успіху і це надихає на подальшу роботу.

— Це проєкт для задоволення чи бізнесовий?

— Наразі про отримання прибутку навіть мови нема. Маю ідею долучити когось із молодих ілюстраторів, хто міг би гарно оформити обкладинки. Про оплату ще не йдеться, може, комусь з них було би цікаво цим зайнятися, отримати певний досвід, у подальшому можна буде додати в портфоліо, чи ще десь знадобляться набуті знання, досвід.

— З чого почалася студійна робота?

— Ми зробили декілька демо-записів, розсилали їх. Насправді, конкуренція у цій галузі досить потужна. Будь-хто без особливих витрат може придбати необхідне обладнання і писатися самотужки.

— Аудіокниги не думали начитувати?

— Так, думала про це. Але тут перешкодою є різноманітність жанрів. Щоб читати книгу, необхідно долучати вже і своє акторське вміння, щоб передати емоції, переживання, настрій моменту. Тому до вибору твору необхідно віднестися дуже відповідально і обрати той, котрий мені вдасться озвучити належним чином. Просто гарно, чітко прочитати щось – це одне, а робота з образами – це вже ближче до акторського мистецтва.

— Слухаючи начитані вами казки, мені здалося, що читаєте їх з посмішкою.

— Ви вгадали, так і є. Я ніколи не записуюся, якщо не маю гарного настрою, запис обов’язково перекладаємо на інший день.

— Маючи такого друга (йдеться про Дмитра Павловського, – ред.), не пробували себе у вокалі?

— Чесно кажучи, для альбому гурту Majesty Of Revival вже і я наспівала декілька хорових партій.

— Поза студією чим займаєтеся?

— Вивчаю англійську мову та літературу. Англійською володію непогано, бо була в США за обміном, жила у штаті Мічіган і майже повний навчальний рік навчалася в їхній школі. До речі, пані Мері Енн, у сім’ї якої я жила, мала вдома облаштовану міні-студію і займалася професійно озвучуванням, начитувала аудіокниги для Audible. Так що певну уяву про цю справу я мала.

— Як американська школа?

— Школа дуже відрізняється від української. У нас я мала навчатися в одинадцятому класі, там мене зарахували у десятий. У них всього шість предметів на семестр, котрі учень сам обирає. Я обрала спів, історію, фізику, геометрію, англійську і образотворче мистецтво. Дуже зручна їхня система кредитів у навчанні, котрі ти маєш набрати за семестр. Як і по яких предметах – обирає учень. Спочатку було складно, особливо з точних предметів – через термінологію. Навіть враховуючи, що весь матеріал я вже знала, причому добре, бо в нашій школі я була відмінниця, а їх рівень викладання фізики і математики у старших класах відповідає нашим сьомому – дев’ятому,  все одно плуталася в термінології, доки не освоїлася.

— Надалі професійне життя плануєте пов’язати з дикторством?

— Для мене це відкрите питання, бо в моєму житті були складні моменти пов’язані з цим. Шукала цікаву роботу, не дуже траплялася, все було досить депресивно. І тепер я  у пошуку. Знайти в Ужгороді якусь перспективну роботу не так вже й просто. Сподіваюся, що вийде щось з озвучуванням, або з дикторством, можливо, спробую поглибити свої знання з маркетингу чи програмування. У свій час я проходила курси програмування на HTML, JavaScript, спроможна створити власний сайт без чиєїсь допомоги. Схоже на те, що робота знайдеться десь за кордоном. Дуже хочеться працювати без прив’язки до місця, віддалено. Може, я вигідна знахідка для якогось роботодавця, але він про це ще не знає.

Всі казки – на ютуб-каналі тут.

Карл Смутко, Varosh

Фото автора

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі